Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Нечупій М.О., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Структура і зміст графічних понять, які вивчаються в шкільному предметі «Креслення»

Проблемам систематизації та класифікації понять присвячено багато досліджень, в яких розкривається їх роль при вивченні різних шкільних предметів. Систематизація і класифікація навчального матеріалу допомагає учням глибше усвідомити зв’язки між поняттями, їх властивостями і відношеннями, більш чітко уявляти структуру навчального матеріалу і предмета в цілому.

Класифікація графічних понять, як один із прийомів систематизації, повинна здійснюватися і в процесі введення понять, і під час підсумкового повторення тем програми «Креслення» в різних семестрах, класах. В її основу була покладена складність графічних понять з точки зору методики їх формування, з позиції спонукання учнів до різноманітних видів розумових і предметних дій. Спираючись на дослідження психологів і провідних вчених-методистів з креслення ми піддали аналізу закономірності мисленнєвої діяльності учнів у процесі формування в них графічних понять, що дозволило розділити їх на дві групи:

- поняття, формування яких пов’язано з розумовими діями і побудовами на площині;

- поняття формування яких пов’язано з розумовими діями і побудовами, характерними для тривимірного простору.

Проаналізувавши графічні поняття, що відбивають просторові властивості предметів та специфіку їх побудови при виконанні креслення, ми зробили висновок про доцільність розподілу встановлених груп графічних понять ще на дві підпорядковані підгрупи:

- поняття, формування яких пов'язано тільки із зоровим сприйманням графічного зображення;

-поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов.

В свою чергу специфіка змісту графічних понять 1, 2 групи вимагає більш детального аналізу їх особливостей:

1.1. Поняття, формування яких пов’язано тільки з зоровим сприйманням образу на площині.

1.2. Поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов на площині.

2.1. Поняття, формування яких пов’язано тільки з зоровим сприйманням образа в тривимірному просторі.

2.2. Поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов у тривимірному просторі.

Таким чином, при навчанні кресленню слід враховувати, що відмінності в процесах засвоєння графічних понять визначаються різними рівнями абстрагування при створенні уявлення про образ, який відповідає поняттю, і призводять до відмінностей як у діях вчителя, спрямованих на формування в учнів конкретного поняття, так і в розумовій діяльності самого учня. На основі порівняльного аналізу та зіставлення цих відмінностей нами виділено чотири групи графічних понять, в залежності від їх можливостей для розумової діяльності учнів, кожна з яких має свої відмінні специфічні особливості:

• 1-а група - поняття, формування яких пов’язано з розумовими діями, характерними для зорового сприймання графічного зображення на площині;

• 2-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов на площині;

• 3-а група - поняття, формування яких пов’язано з зоровим сприйманням графічного зображення, при цьому розумові і предметні дії відбуваються в тривимірному просторі (перекодування образів, діяльність уявлення в елементарній формі;

• 4-а група - поняття, формування яких відбувається в процесі мисленнєвих перетворень і практичних побудов, характерних для тривимірного простору (діяльність уявлення в більш складній формі).

Розглядаючи психолого-педагогічну основу процесу формування понять на уроках креслення, ми встановили, що в ньому на кожному рівні виразно прослідковується необхідність послідовного використання логічних взаємозв’язків, як між поняттями усередині теми, так і між темами, оскільки всі етапи формування певного поняття відповідають видам, типам і функціям внутрішньо і зовнішньо-предметних зв’язків, з метою внесення необхідних коректив у процес формування понять.