Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Ковальчук О.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

З досвіду впровадження проектної технології в трудове навчання

Традиційна методика трудового навчання головну увагу приділяла діяльності вчителя, вдосконаленню процесу передачі ним знань, формуванню вмінь виконувати певні трудові операції, а не умінню - діям учня для засвоєння цих знань, оволодіння навичками творчої діяльності. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя виявляється в тому, що, зважаючи на особливості предмета, вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на активність і самостійність дітей.

Новий зміст і структура трудового навчання в 5-9 класах погребує певного переосмислення організації та методики занять стосовно проектно-технологічного підходу. На зміну традиційним спареним урокам, розрахованим на 90 хв., з 2005-06 навчального року в 5 класі, а в майбутньому в 6 і 9 класах, буде один урок і триватиме 45 хв. При цьому зміст навчального матеріалу згідно з новою програмою теж відповідатиме такому самому часу, тоді як у деяких учителів трудового навчання виникає запитання: як за 45 хвилин встигнути виконати весь обсяг, передбачений програмою?

На нашу думку, треба насамперед відійти від традиційного комбінованого типу уроку, застосовуючи різні типи уроків, а також максимально перейти до використання і активних та інтерактивних технологій, які дають змогу інтенсифікувати процес трудового навчання, тому саме проектний метод у шкільній освіті нині розглядається як альтернатива класно-урочній системі.

Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, розвиток Ті інтересів, нахилів, здібностей, підготовка до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин.

Слід відзначити ряд істотних переваг проектних технологій порівняно з традиційними, а саме:

1) робота за власними проектами починається за згодою більшості класу;

2) учні опрацьовують багато літератури для створення проектів (наприклад, каталоги виробів відомих фірм та ін. );

3)для створення робочих креслень і технічних рисунків учні ширше вивчають курс креслення;

4) матеріальна зацікавленість в результатах своєї праці (виробами користується власна родина);

5) моральна зацікавленість у результатах своєї діяльності (відзначаються кращі роботи наказом по школі, за результатами виставки і в родині);

6) раціональне планування технологічного процесу виготовлення виробів (це допомагає зекономити матеріали і робочий час);

7) інформаційно-освітнє поширення досвіду роботи учня над виробом у
класі і в школі;

8) вирішуються фінансово-економічні проблеми, пов'язані з виготовленням виробів (учні дізнаються про реальну ціну матеріалів і роботи);

9) учні усвідомлюють значення своїх умінь і знань в житті, з виробничої та підприємницької діяльності;

10) зростає авторитет школи;

11) виховується в учнів мораль на і матеріальна взаємовиручка.

До недоліків роботи можна віл нести те, що мала кількість виробів залишається в школі як експонати.

Обов'язковою умовою успішної роботи є проведення щорічної виставки всіх робіт учнів. Вона виконує такі важливі функції:

1) інформаційну (ознайомлює учнів молодших класів з метою підвищення інтересу до уроків трудового навчання);

2) дисциплінуючу (в більшості учнів після огляду виставки поліпшується ставлення до роботи на майбутнє);

3) навчальну (частина учнів школи використають інформацію з виставки в майбутньому);

4) виховну (в учасників виставки формується почуття прекрасного, гордість за свій труд, за свою школу, за товаришів).

В результаті вивчення передового педагогічного досвіду вчителів трудового навчання було виявлено критичне ставлення до нового змісту дисципліни, оскільки неможливо подати навчальний матеріал в повному обсязі за досить обмежений час. Крім того, була виявлена ще одна суперечність, яка полягає в тому, що з одного боку проводиться масштабна робота стосовно необхідності впровадження проектної технології в навчальний процес, а з іншого - різко обмежується час на цей процес зокрема та на викладання трудового навчання в цілому.

Ці протиріччя не сприяють зацікавленості вчителів трудового навчання у випробовуванні проектно-технологічної системи.

Результатами експериментальної роботи залишилася задоволена, при цьому відзначила ефективність та результативність цієї технології, але зауважила, що цей процес вимагає від вчителя трудового навчання тривалої кропіткої підготовки.

Отже, узагальнюючи передовий педагогічний досвід щодо впровадження проектної технології у навчальний процес, можна відзначити його високу результативність та ефективність за умови ґрунтовної методичної підготовки.