Педагогические  науки/2.Проблемы подготовки специалистов.

К. пед. н. Стечкевич О.О.

Львівський науково-практичний центр ПТО АПН України

Адаптація учнів ПТНЗ до застосування ІКТ і вивчення ПЗ спеціального призначення

Одним із компонентів підготовки у ПТНЗ є інформаційна компетентність випускників, яка забезпечує необхідний для певної професії рівень роботи з професійною інформацією. Розрізняємо два рівні цієї компетентності:

– перший (базовий) – оволодіння прикладним ПЗ загального призначення. На цьому рівні учні мають навчитися працювати (або вдосконалити свої знання та вміння) з операційною системою, файловою системою, набором офісних програм;

–  другий (професійний) – оволодіння прикладним ПЗ спеціального призначення. У результаті учень повинен вміти розв'язувати за допомогою комп'ютерної техніки професійні задачі. Для цього повинні бути чітко визначені програмні засоби, знання та вміння, які має опанувати учень на вказаному рівні.

У ході здобуття професії в навчальному закладі, зокрема під час опанування ПЗ, учень проходить три стадії навчання: адаптацію, навчання, становлення (табл.1):

Таблиця 1. Мета вивчення ПЗ у залежності від етапу і аспекту підготовки

Аспекти підготовки	Етапи професійного навчання
	Адаптація	Навчання і становлення
Інструментальний	Знання сфери застосування і можливості ПЗ, уміння користуватися інтерфейсом ПЗ	Знання особливостей ПЗ для майбутньої професійної діяльності, уміння використовувати ПЗ у професійній діяльності
Психологічний	Формування мотивації використання ПЗ	Бажання учня модифікувати ПЗ для майбутньої професійної діяльності

На кожній із цих стадій учні потребують підтримки і уваги інженерно-педагогічних працівників, оскільки ще не готові психологічно до самостійної роботи, як основної форми процесу навчання. Саме вчитель нормалізує учбовий матеріал, визначає його рівні складності і методики освоєння залежно від індивідуальних особливостей учнів.

Базуючись на ідеях і принципах діяльнісного та особистісно-орієнтованих підходів, пропонується процес вивчення ПЗ у ПТНЗ розбити на 6 етапів:

1.Ознайомлення з навчальними програмами і планами. Вхідний тест-контроль. Спільне визначення потреб і цілей навчання. З навчальною програмою учні знайомляться через низку прикладних прикладів і задач, які вони виконуватимуть у процесі вивчення дисципліни. Можливо, окремі з них учні уже вміють виконувати і можуть справитися з ними без додаткового втручання педагога. Під час вхідного тест-контролю досвідчені педагоги визначають рівень знань та умінь учнів, спільно розроблять індивідуальний план навчання кожного студента.

2. Адаптація до роботи у новому навчальному середовищі, формування мотивів. Як правило, випускники шкіл не готові до самостійного опанування роботою ПЗ. Вони звикли працювати з покроковими інструкціями щодо виконання поставлених завдань, рівень креативності яких є надто низьким. На цьому етапі проводиться тренінг з питань планування власного часу, складання графіків роботи, формування активної позиції, вміння працювати самостійно і оцінювати свої досягнення.

3. Опрацювання низки навчальних матеріалів (конспект лекцій, комплект матеріалів на CD, практичні і лабораторні роботи, проекти, творчі завдання) із застосуванням різноманітних форм та методів навчання. Не потрібно давати покрокових інструкцій, алгоритмів, слід вказати лише підказки та зв’язки, за допомогою яких можна досягнути мети. Зрозуміло, що це вимагає активності, цікавості і співпраці між учнем і педагогом, який повинен вміти застосувати набір засобів для мотивації навчання (тобто зростає роль готовності інженерно-педагогічних працівників до такого способу викладання). Важливо, щоб виконання поставлених завдань не обмежувалося аудиторним часом. Учні можуть скористатися комп’ютерами у позаурочний час, вдома, в Інтернет-клубі тощо. Їх завдання – виконати отримане завдання відповідно до індивідуального плану роботи (у регламентовані терміни).

4. Отримання завдань для самостійного опрацювання, складання детального плану роботи. Постійний, періодичний контроль засвоєння необхідних завдань і формування відповідних умінь, корекція засобів у залежності від отриманих результатів. Послідовність виконання завдань не може бути випадковою, оскільки вона забезпечує знайомство із засобами і функціями програмного забезпечення. Завдання змінюються від простого до складного і аж до комплексного, коли в кожному наступному є повторення попереднього матеріалу. Причому, кожне завдання повинне повторитися в іншому тлумаченні для більш глибокого засвоєння відповідних засобів ПЗ.

5. Діагностика результатів навчання і видача завдань для проходження практики. Обов’язкове складання іспиту (заліку), анкетування учасників з питань організації навчального процесу. Сформувавши ґрунтовну базу для роботи з ПЗ, розробляємо низку нетипових завдань, для виконання яких учні повинні застосувати не лише набуті знання і уміння, а й відважитися на подолання певних стереотипів.

6. Супровід під час проходження практики і після закінчення курсу навчання. Учні повинні мати можливість консультуватися з викладачем (встановлені дні та години, телефонний зв’язок або спілкування у мережі Інтернет). На сайтах ПТНЗ (викладачів, ентузіастів) створюються відповідні форуми для обговорення проблемних питань, розміщення кращих робіт.

Висновок: Загальна схема вивчення ПЗ у ПТНЗ може мати наступний вигляд: спільне визначення мети Þ формування уміння працювати самостійно Þ побудова суб’єкт-суб’єктних (партнерських) відносин Þ організація навчання з акцентом на мотивацію і практичне призначення отриманих знань та умінь Þ діагностика результатів і корегування засобів навчання Þ консультування під час практики і після закінчення курсу навчання.