1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

К.т.н. Кравцова Л.В., Мельничук Л.П., Свідерська А.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Дослідження зміни формостійкості при пранні

матеріалів для дитячих спортивних костюмів

Одна із головних вимог до текстильних матеріалів для спортивного одягу є здатність їх довгий час зберігати свій початковий зовнішній вигляд, тобто бути формостійкими. Відомо, що вироби з формостійких матеріалів характеризуються підвищеною зносостійкістю та приємним зовнішнім виглядом. Вони потребують мінімального догляду в умовах експлуатації і краще зберігають надану їм форму.

Формостійкість тканин залежить від багатьох різних факторів, основними з яких є волокнистий склад і особливості будови волокон, пряжі та самих тканин, спосіб оздоблення та інші. Не менш важливе значення для формостійкості має і друга група факторів, пов’язаних з конкретними умовами експлуатації виробів. До них відносяться наступні: величина та тривалість дії навантаження, кратність її дії, час відпочинку тканини після зняття навантаження, дія різних кліматичних умов експлуатації, в тому числі повторного прання .

В даний час в багатьох країнах світу налагоджено промислове виробництво різних видів миючих засобів (порошків, гелів, рідин). Паралельно з підвищенням об’єму виробництва миючих засобів в останні роки неперервно розширюється їх асортимент.

В 2008-2009 роках на ринку представлено новий рідинний миючий засіб «Dreft» (ромашка) виробництва компанії Проктер енд Гембл Україна. В анотації цього засобу вказано, що це універсальний миючий засіб для всіх видів тканин, в тому числі і кольорових. Засіб рекомендовано для ручного та машинного прання делікатних речей, забезпечує безпечний рівень для тканин та шкіри рук, не приводить до зміни форми одягу як при пранні, так і при експлуатації, забезпечує збереження початкової яскравості кольору. Особливо підкреслено, що миючий засіб «Dreft» рекомендовано для прання дитячого одягу і дерматологічно протестовано.

Метою досліджень було визначення впливу засобу для прання «Dreft» на зміну формостійкості тканин для дитячих спортивних костюмів при багаторазовому пранні. В якості об’єкту дослідження було обрано дві тканини:

варіант 1 - костюмна тканина (бавовна, ПЕ_стр.) пістрявотканна, полотняного переплетення;

варіант 2 - костюмна тканина (ПАН, ПЕ_стр.) гладкофарбована, полотняного переплетення.

Для ручного прання зразків досліджуваних тканин використовувався рідинний миючий засіб «Dreft» (ромашка) , який містить 5-15% аніонів ПВ, 5% компоненту Fiberflex, мило, консерванти, дезинфікатори, ароматизатор. В процесі експериментального прання було дотримано умови, вказані в анотації (температура 40⁰С, при кількості засобу 30мл на три літри води). Тривалість прання 15хв. Після прання зразки полоскались 5хв., віджимались та висушувались звичайним способом.

В матеріалознавчих дослідженнях текстильних матеріалів для оцінки формостійкості виробів користуються переважно показниками їх жорсткості та незминальності .

Жорсткість при згині – це здатність матеріалу чинити опір зміні форми під дією зовнішньої згинаючої сили. Жорсткість при згині дослідних матеріалів визначали методом консолі. Цей метод передбачає визначення жорсткості матеріалів під дією своєї ваги, без примусової деформації зразка. За цим методом визначення жорсткості виконується на приладі ПТ-2. Зразок матеріалу розміром 30*160мм розташовують на опорній площадці лицьовою стороною вверх таким чином, щоб його краї та край площадки співпадали. Дослідний зразок матеріалу закріплюється вантажем на опорній площадці, яка складається з нерухомої частини та рухомих бічних сторін. При опусканні бічних сторін зразок згинається і в певний момент відокремлюється від площадки. Через 1хв. після відокремлення зразка заміряли величину прогину. За кінцевий прогин зразка приймали середнє арифметичне результатів десяти вимірів з точність до 0,1мм. Жорсткість при згині розраховували окремо для зразків в повздовжньому і поперечному напрямках за формулою .

В утворенні та збереженні форми швейного виробу беруть участь основна та уточна системи текстильних матеріалів одночасно, тому для характеристики жорсткості дослідних матеріалів визначали коефіцієнт жорсткості (к_в), який являє собою відношення повздовжньої жорсткості до його поперечної жорсткості.

Розрахунки коефіцієнта жорсткості при згині виконано після 1-го, 2-х, 3-х, 4-х разовому пранні дослідних тканин. Зміну показників жорсткості визначали по відношенню до коефіцієнту жорсткості невипраних зразків. Результати експериментів представлено у вигляді графіків ( Рис.1).

Рис.1. Залежність коефіцієнту жорсткості від кількості прання.

Незминальність - це здатність матеріалів чинити опір згину та стисненню і поновлювати свій початковий стан після зняття прикладеного зусилля. Для дослідження використовували стандартний метод орієнтованого зминання (прилад СМТ) принцип роботи якого полягає в тому, що зразки матеріалу згинаються під кутом 180⁰ в поздовжньому та поперечному напрямках і навантажуються протягом певного часу.

Помістивши одночасно десять зразків у прилад, навантажуємо їх поворотом барабану в положення «Навантаження», створюючи при цьому тиск 9,8*10⁴Па. Після витримки 15хв. барабан переводимо в положення «Розвантаження», даємо зразкам «Відпочинок» 5хв. Потім за допомогою вимірювального пристрою виконуємо замір кута поновлення, на який відходить вільний кінець зразка.

Оцінюємо незминальність по коефіцієнту незминальності, який розраховано за формулами. Дослідження незминальності проведено після 1-го, 2-х, 3-х, 4-х разового прання. Зміну показників незминальності визначали по відношенню до незминальності невипраних зразків досліджуваних тканин. Отримані результати експериментів представлено у вигляді графіків (Рис.2)

Рис.2. Залежність коефіцієнту незминальності від кількості прання.

Із співвідношення кривих на рисунках 1 і 2 можна зробити висновок, що миючий засіб «Dreft» впливає на жорсткість та незминальність обох тканин. Із збільшенням кількості прання жорсткість і незминальність дослідних матеріалів, тобто їх формостійкість зменшується.

Вже після першого прання жорсткість тканини зменшилась на 0,69%(Варіант 1) і на 8,33(Варіант 2), а незминальність на 7,89%( Варіант 1) і 4,6%(Варіант 2) по основі та на 3,29%(Варіант 1) і на 5,06%(Варіант 2) по утоку.

Після четвертого прання жорсткість тканин зменшилась на 37,5%(Варіант 1) і на 28,03%(Варіант 2), а незминальність на 12,4%(Варіант 1) і на 26,9%(Варіант 2) по основі та на 16,4%(Варіант 1) і на 12,6%(Варіант 2) по утоку.

Розрахунки показують, що вказана в анотації здатність запобігати втраті форми тканин при пранні миючим засобом «Dreft» не відповідає дійсності.

Крім того, при пранні дослідних тканин цим засобом спостерігалось закрашування миючого розчину, тобто втрата кольору матеріалу, що теж не відповідає анотації.

При виконанні дослідів ручним пранням у дослідника спостерігалась алергічна реакція на миючий засіб (почервоніння та алергічне висипання на руках), тобто дерматологічна безпека теж не відповідає дійсності.

Таким чином, проведені досліди на костюмних тканинах різного волокнистого складу не підтвердили переваги, вказані у рекламі миючого засобу «Dreft», тому його не слід використовувати особливо для прання дитячого спортивного одягу.

Література

1. Бузов Б.А. и др. Материаловедение швейного производства.- 4-е изд., М., Легпромбытиздат, 1986.- 424с.

2. Гущина К.Г. и др. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества. – М., Легкая и пищевая промышленность, 1984- 312с.

3. Бузов Б.А. и др. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства. – М., Легкая индустрия, 1982. – 359с.