З. В. Грицай

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Екологія запилення представників роду Acer в умовах промислового забруднення

Досліджено вплив викидів коксохімічного підприємства на екологію запилення представників роду Acer. Об’єктами дослідження були клен гостролистий (Acer platanoides L.) та клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.). Вплив промислових викидів на екологію запилення вивчали на пробних ділянках санітарно-захисної зони навколо коксохімічного заводу м. Дніпропетровськ, де основними забруднюючими речовинами є диоксид сірки, оксиди азоту, сірководень, фенол, аміак, аерозолі. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

A. platanoides і A. pseudoplatanus є ентомофільними перехреснозапильними

рослинами. Обидва види характеризуються повною полігамністю особин, мають квітки різної морфологічної будови. Як у межах популяції, так і в межах суцвіть для A. platanoides і A. pseudoplatanus характерно переважання чоловічих елементів над двостатевими (фізіологічно жіночими), що, очевидно, є пристосуванням для забезпечення найбільш повного запилення фізіологічно жіночих квіток.

Термін цвітіння окремої квітки в середньому складає у A. platanoides 10 днів, у A. pseudoplatanus – 18 днів. Дослідження показали, що в умовах забруднення довкілля промисловими полютантами термін цвітіння скорочується в середньому на 7 днів у A. platanoides і на 15 днів у A. pseudoplatanus.

Перехресне запилення досліджуваних порід здійснюється переважно комахами ряду Hymenoptera. Найчастіше в період запилення клени відвідувались такими комахами: A. platanoides – Andrena carbonaria L., Bombus agrorum F., Mordella fasciata F.; A. pseudoplatanus – Andrena carbonaria L., Halictus nitidus Pz.

Запилення безпосередньо визначається чисельністю і видовим складом популяцій поодиноких бджіл, а також залежить від багатьох інших побічно діючих екологічних чинників – від погодних умов (температура, атмосферні опади), від присутності та численності конкуруючих із кленами в період їх цвітіння видів, від фенології відповідних видів бджолиних і запилюваних ними інших рослин, тобто від біоценотичної обстановки в цілому [1].

Наші спостереження за поведінкою поодиноких бджіл, денним ходом запилення кленів і залежністю його від погодних умов дозволили скласти уявлення про оптимальні умови запилення. Найбільш сприятлива для запилення досліджуваних видів ясна і помірно жарка погода, тиха або зі слабким вітром. Залежність запилення від температури повітря проявилася в посиленні його з підвищенням температури до плюс 21 – 23 ⁰С .

Найбільш оптимальним часом доби для запилення кленів є полуденні години. Згідно з результатами дослідження, на контрольній ділянці кількість комах, що відвідали модельну гілку за 1 годину, збільшується з 47 – 52 шт між 10.00 – 11.00 год до 143 – 150 шт між 12.30 – 13.30 год і зменшується до 40 – 44 шт між 15.30 – 16.30 год для A. platanoides. Для A. pseudoplatanus ці цифри складають 35 – 44 шт між 10.00 – 11.00 год; 89 – 94 шт – між 12.30 – 13.30 год; 18 – 24 шт між 15.30 – 16.30 год. В умовах промислового майданчика активність відвідування комахами суцвіть досліджуваних видів суттєво зменшується. Так, згідно з отриманими даними, на дослідній ділянці число комах, що відвідали модельну гілку за 1 годину, складає для A. platanoides 22 – 26 шт між 10.00 – 11.00 год; 78 – 85 шт – між 12.30 – 13.30 год; 24 – 27 шт між 15.30 – 16.30 год і для A. pseudoplatanus – 20 – 24 шт, 53 – 60 шт і 10 – 16 шт відповідно.

Таким чином, в умовах дослідної ділянки кількість комах, що відвідують модельну гілку за 1 годину, суттєво нижча, ніж у контрольному варіанті і складає в найбільш сприятливі для запилення години доби в середньому 55 % від контролю в A. platanoides та 62 % – в A. pseudoplatanus.

Оскільки запилення безпосередньо визначається чисельністю запилювачів у популяції [1], можна припустити, що зменшення кількості комах, що відвідують квітки досліджуваних видів в умовах промислового забруднення, може знижувати успіх запилення, а, отже, негативно позначатися на репродуктивній здатності рослин. Як відмічає У. Сміт [2], шкідлива дія забруднювачів атмосферного повітря на комах-запилювачів може потенційно призвести до послаблення конкурентоспроможності та збіднення набору порід у лісових екосистемах.

Література:

1. Пономарев А. Н. Экология энтомофильного опыления люцерны // Экология опыления – Пермь: Изд-во Пермск. Ун-та, 1975. – С. 5-36.

2. Смит У. Х. Лес и атмосфера. – М.: Прогресс, 1985. – 429 с.