Асп. Єрешко Ю.О.

Національний технічний університет України «КПІ»

ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА

Циклічність економіки передбачає наявність постійного руху та кругообігу грошових коштів як на рівні економіки держави, так і в межах окремого підприємства. Це зумовлено тим, що грошовий обіг фактично відображає взаємовідносини між різними формами суб’єктів господарювання в економіці через грошові видатки і надходження. Основою такої взаємодії виступає грошовий потік. Вміле управління грошовими потоками на макро- і мікро рівнях здатне «оздоровити» економіку і, зрештою, вивести її на новий рівень розвитку. Для доцільного управління грошовими потоками, необхідно з’ясувати економічну природу та сутність цього поняття. До цього часу накопичена значна теоретична база для дослідження грошових потоків в сучасній економіці, але складність та багатоаспектність проблеми поки що не дозволяють сформувати єдину несуперечливу концепцію грошових потоків.

Грошові потоки являють собою сукупність пов’язаних у часі та просторі матеріальних утворень, комплексом елементів, що знаходяться у взаємодії, тобто системою, що потребує уникнення редукціонізму при її вивченні. Із системи не завжди можна виділити певний елемент, частину, об’єкт, його можна вивчити тільки у взаємодії з іншими елементами, його ми зможемо пізнати тільки за цими взаємодіями. Останні несуть в собі інформацію про елементи системи. Якщо відсутні взаємодії, відсутня і інформація. В інших випадках один і той самий об’єкт приймає участь у різних системах, вступаючи з ними у взаємодії. Тому він і представляється по-різному. Для розуміння одночасної роздільності і єдності системи використаємо категорії «частина» і «ціле», які виражають відносини між сукупністю елементів і об’єктивним зв’язком, що їх об’єднує. Такий взаємозв’язок виступатиме цілим, а елементи системи – частинами, ізольоване дослідження елементів системи без урахування взаємозв’язків не буде ґрунтовним і вичерпним. За економічною природою грошовий потік є інституційною формою грошових коштів, а отже, характеризує діяльність підприємства з позиції зміни наявних і новостворених запасів його грошових коштів. Економічна природа грошового потоку виявляється у його сутнісних характеристиках – іпостасях в яких він проявляється в процесі діяльності підприємства.

В процесі дослідження теорій грошового потоку нами визначено чотири основні підходи до визначення цього поняття. Суперечності між підходами виникають через суб’єктивізм авторів зазначених концепцій. За механістичного підходу зміст економічних понять визначають запаси, при чому ті з них, що здатні здійснювати просторовий рух – гроші, готова продукція, основні фонди тощо. Зрозуміло, що такі запаси, як дебіторська і кредиторська заборгованість, рухатись не здатні, у зв’язку з цим, їх місце в структурі грошового потоку видається незрозумілим. В основі поняття потоку за механістичного підходу лежить початковий та кінцевий пункт руху запасів. Дж. К. ван Хорн вважає, що грошовий потік – результуюча сума грошових коштів, яка надходить або витрачається підприємством протягом певного часу [3]. Згідно другого підходу, грошові потоки визначаються як надходження і вибуття грошових коштів. Такі вчені як І.В.Балабанов, І.О.Бланк, А.М.Козлюк, Л.О.Лігоненко,А.А.Мазаракі, В.К.Бансал, С.Росс, наголошують на виключно грошовій сутності таких потоків, ототожнюючи їх з рухом грошових коштів суб’єкту господарювання. Стосовно третього підходу, І.Бернар та В.В.Бочаров вважають грошовий потік формою руху фінансових ресурсів, тобто обмін товарами і послугами. Однак, необхідно зазначити, що рух фінансових ресурсів стосується лише тієї частини грошового потоку, що має відношення до створення доданої вартості. А тому, не може охоплювати весь грошовий потік підприємства. Четвертий підхід до визначення сутності поняття «грошовий потік» представлений такими науковцями, як Е.Нікбахт, А.Гропеллі[4], Р.А.Слав’юк, за якого він визначається як міра ліквідності компанії і складається з чистого доходу і безготівкових витрат, таких як амортизаційні відрахування.

Фактично, науковий світ поділений на два табори. Такі вчені, як І.І.Балабанов, І.О. Бланк, Є.Дж. Долан, Л.О. Лігоненко наполягають на тлумаченні сутності грошових потоків руху грошових коштів, тобто їх надходження і використання. Слід також зазначити, що значна частина вітчизняних і Російських вчених підтримує дану теорію, наголошуючи, що істинний зміст поняття виявляється у його назві [6,с.102 ], що пов’язано з перекладом англомовного «Cash flow». На противагу вищезазначеній теорії Б.Коласс, Ж.Рішар, В.П.Савчук вважають грошовий потік залишком коштів після здійснення всіх грошових операцій.

Поняття грошового потоку видається неоднорідним, але саме це протиріччя породжує єдність його визначення. На нашу думку, саме протилежність категорій «потік» і «запас» відіграє визначну роль в протиставленні теорій грошового потоку, унеможливлюючи віднайдення істинної сутності цього поняття. Протиріччя, в якому виявляється сутність поняття «грошовий потік» є протиріччям між динамічною характеристикою cash flow, тобто рухом коштів як потоку, і константною (сталою) величиною накопичених або витрачених коштів, тобто запасом або залишком грошових засобів як результату фінансово-економічної діяльності підприємства. На нашу думку, тільки виділення діалектичної властивості поняття «грошовий потік» може призвести до визначення дійсної сутності грошового потоку.

Існує фундаментальна відмінність між поняттями «потік» і «запас», що виявляється із вимірюванням змінних у часі [5]. Змінна запасу може бути виміряна лише в певний момент часу; її величина не має часового проміжку. Змінна ж потоку може бути виміряна лише як обіг за період; її величина має часовий вимір. Істотна різниця між запасом і потоком полягає в тому, що останній не може бути виміряний без врахування відповідного часового проміжку, тоді як перший може. Якщо ж звернутися до попередньо викладених підходів щодо визначення грошового потоку, можна побачити, що межі між цими поняттями нівелюються, що грошовий потік є результуючим залишком грошових коштів на підприємстві від діяльності суб’єкта господарювання, тобто запасом грошових коштів, і, водночас рухом грошових коштів та їх еквівалентів в процесі та задля фінансування діяльності, тобто потоком. Розглядаючи грошові потоки як категорію, що відноситься лише до сфери потоків, невідворотною стає однобокість визначення. Розуміння грошового потоку в такому випадку обмежуватиметься лише процесами руху грошових коштів та їх еквівалентів за певний період діяльності підприємства. таким чином, з об’єкту аналізу зникнуть залишки грошових коштів, але ж саме вони є джерелом формування потоків коштів та їх результатом.

Саме діалектичний підхід до розмежування понять запасу і потоку і одночасного з’ясування їх взаємозв’язку дозволяє нам визначити істинну економічну сутність і природу грошового потоку, а саме, грошовий потік – двоїста категорія, система елементів грошових коштів, що визначає рух грошових коштів та їх еквівалентів, відображає обмін товарами і послугами і показує результати надходження і видатків грошових коштів. Грошові потоки являють собою сукупність пов’язаних у часі і просторі змін залишків грошових коштів і, водночас, є грошовими коштами, створеними в результаті господарської діяльності. При цьому слід відокремити поняття фінансового потоку, яке характеризує рух фінансових ресурсів, оскільки фінансовий потік не завжди призводить до реального руху грошових коштів та їх еквівалентів.

Література:

1. Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – критический обзор // Исследования по общей теории систем: Сборник переводов / Общ. ред. и вст. ст. В. Н. Садовского и Э. Г. Юдина. – М.: Прогресс, 1969.

2. Бланк И.А. Управление денежными потоками./И.А.Бланк. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. – 736с.

3. Ван Хорн Дж. К. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ./Дж. К.Ван Хорн. – 11е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2001. – 992с.

4. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. Пер. з англ. В.Ф. Овсієнка та В.Я.Мусієнка./Е.Нікбахт, А.Гропеллі. – К.: Основи, 1993. – 383с.

5. Харрис Л. Денежная теория. Перевод с англ. Серия: Экономическая мысль Запада. Общ. ред. и вступ. ст. докт. эк. наук В.М.Усоскина./П. Харрис. – М. Прогресс,1990. – 751 с..

6. Яструбецька, Л. С. Грошові потоки в оцінці інвестиційного проекту підприємства/Л. С. Яструбецька ; О.О. Перепьолкіна; О.А. Соловйова; Н.О.Краснікова; О.В. Дзяд. -с.101-109.