Экономика/11.Логистика
Викладач кафедри «Облік та менеджмент» Дашко Ірина Миколаївна,
Студент спеціальності «Менеджмент ЗЕД» Сисоєв Іван
Іванович
Криворізький факультет Запорізького Національного
університету,Україна
Теоретичне
визначення підходів до управління логістичним процесом транспортування
виготовленої
продукції
Україна
мас потужну транспортну систему, у яку входять залізничний, морський, річковий,
автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт. Кожний із цих видів
транспорту являє собою сукупність засобів і шляхів сполучення, а також різних
технічних обладнань і споруджень, що забезпечують нормальну й ефективну роботу
всіх галузей народного господарства.
Процес створення організаційних структур логістичного
управління матеріальними потоками визначається умовами чинного правового
регулювання. Природа правового поля (структура, якість, стабільність тощо)
впливає на ступінь централізації системи управління, ієрархію логістичного
управління, удосконалення всіх форм менеджменту тощо. Вона також допомагає
виявити та ліквідувати невідповідність деяких управлінських структур чинному
законодавству.
Логістика – це процес планування, впровадження і
контролю над достатнім та ефективним потоком і зберіганням сировини,
незавершеної і готової продукції, обслуговуванням і відповідною інформацією від
пункту надходження до пункту споживання (включно з прийманням, відправленням,
внутрішнім та зовнішнім рухом) з метою задоволення потреб споживача.
На логістичних принципах ґрунтується розробка
підвищення якості оптимізованих рішень при переході на приватні форми
господарювання, що знижує рівень некомпетентності робітників, а також створення
інформаційних потоків, які суміщають транспортні матеріальні потоки і процеси
їх функціонування.
Просування матеріальних потоків здійснюється
кваліфікованим персоналом за допомогою різноманітної техніки: транспортних
засобів, вантажно-розвантажувального обладнання і т.д. У логістичний процес
залучені різні будинки й спорудження, хід процесу суттєво залежить від ступеня
підготовленості до нього. Сукупність продуктивних сил, які забезпечують
проходження вантажів завжди організована. По суті, якщо мають місце матеріальні
потоки, то завжди мас місце якась матеріалопровідна система.
Органічними частинами транспортної мережі є залізниці,
морські та судноплавні річкові шляхи, автомобільні дороги, трубопроводи для
транспортування нафти й газу, мережа повітряних ліній. Крім шляхів сполучення,
транспорт має інші засоби для переміщення продукції -автомобілі, локомотиви, вагони, суда та інший рухомий склад. До технічних обладнань і
споруджень транспорту відносять станції, депо, майстерні, ремонтні заводи,
підприємства технічного обслуговування тощо (рис.1).
Рис. 1. Схема впливу на транспортну логістику
різновидів перевезень
Залежно від стратегії і завдань фірми компанії створюють транспортну логістику для доставки продукції. При
цьому враховують розташування виробництва, техніко-економічні особливості
різних видів транспорту, що визначають
сфери їх раціонального використання.
Техніко-економічні особливості різних видів транспорту і їх сфери раціонального
використання систематизовані в таблиці 1.
Кожний з
перерахованих видів транспорту мас свою матеріально-технічну базу, документацію
й техніко-експлуатаційні показники роботи. Детально всі ці елементи вивчають
фахівці транспорту, а працівники логістики повинні мати уяву про ті елементи,
які зустрічаються їм у практичній діяльності при вирішенні логістичних завдань.
Таблиця 1
Техніко-економічні
особливості різних видів транспорту й сфери
їх
раціонального використання
Вид транспорту |
Особливості транспорту |
Галузь транспорту |
|
Переваги |
Недоліки |
||
Залізничний |
Висока провізна й пропускна спроможність;
регулярність і невисока собівартість перевезень |
Великі капіталовкладення на споруду колії; великі
витрати металу |
Практично не обмежена |
Морський |
Забезпечує масові міжконтинентальні перевезення
вантажів; низьку собівартість; практично необмежену пропускну здатність |
Залежність від природно-географічних і
навігаційних умов, створення портового господарства |
Практично не обмежена |
Річковий |
Висока провізна спроможність: невисока собівартість
перевезень; невеликі капіталовкладення на організацію судноплавства |
Те ж, що
в морському транспорті; нерівномірність глибин, сезонність роботи, невелика
швидкість перевезення |
Практично не обмежена |
Автомобільний |
Більша маневреність і рухливість; висока
швидкість доставки вантажу: невеликі капіталовкладення в освоения
малого вантажообігу на короткі
відстані |
Низька продуктивність праці: низький рівень експлуатаційних
показників: поганий стан дорожньої мережі |
На короткі відстані(до 300 км) |
Повітряний |
Висока швидкість доставки: самий короткий шлях |
Висока
собівартість перевезення |
Практично
не обмежена |
Таким чином, різнопланове
використання транспорту в закупівельно-торговельній діяльності обумовлює
розвиток комерційних функцій. Водночас комерційні служби впливають на роботу
транспорту. Оптимізація цих процесів залежить від усього комплексу логістичних
функцій.
Список
використаних джерел:
1.
Аникин Б.А.. Федоров Л.С. и др. Логистика. М: ИНФРА-М, 2009,-304с.
2.
Васильєв
Г.А., Логистика. - М.:
Экономика. 2008.-289с.
3.
Гордон М.П. Логистика товародвижения. - М: Центр экономики и
маркетинга, 2008.-365с.
4.
uk.wikipedia.org/wiki/Логістика
5. ebk.net.ua