Коц Ю.Д., к.е.н. доц.
Гончар Л.А.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна
КОМЕРЦІЙНА
ЛОГІСТИКА ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМАЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
Сучасні тенденції
розвитку світової та національної економіки визначають необхідність пошуку
ефективних механізмів управління підприємствами різних сфер економічної
діяльності. Серед них виокремлюють
підприємства роздрібної торгівлі як важливої галузі національної економіки, що
має стійку тенденцію зростання, а її розвиток супроводжується створенням
великих мульти-форматних мереж, залученням все більшої кількості сегментів
споживачів до цивілізованого придбання товарів і послуг. Це викликає
необхідність удосконалення внутрішніх структур торговельного підприємства разом
з умінням пристосовуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища
функціонування та при цьому активно на них впливати. Одним із напрямів такого
вдосконалення є впровадження комерційної логістики в діяльність досліджуваних
підприємств, яка, у свою чергу, може розглядатися як інструмент підвищення
ефективності функціонування підприємств роздрібної торгівлі та забезпечення
стабільності економічного і технологічного зростання ринкових суб’єктів.
Одним із шляхів
забезпечення конкурентоспроможності є обґрунтування системи факторів, серед
яких слід виокремити комерційну логістику як значущий фактор конкурентної
спроможності торговельного підприємства в умовах сучасної їх конкуренції.
Сучасні умови
господарювання вимагають від ринкових суб’єктів ефективного використання
факторів конкурентоспроможності для її підвищення з метою забезпечення
торговельному підприємству переваг над конкурентами, зниження витрат та
швидкості реагування на зміни ринкової кон’юктури, що ставить завдання стосовно
конкретизації факторів, які забезпечують конкурентоспроможність саме
торговельного підприємства.
На мій погляд, у
роздрібній торгівлі до системи факторів, що забезпечують конкурентоспроможність
підприємств цієї сфери, можна включити такі групи факторів:
-
Зовнішнього середовища;
-
Внутрішнього середовища ( внутрішній потенціал );
-
Задоволення споживацьких запитів;
-
Впровадження комерційної логістики.
Оскільки
впровадження комерційної логістики є тривалим процесом стосовно загальної
оптимізації і забезпечення цілей торговельного підприємства, зміни зовнішнього
і внутрішнього середовища слід розглядати цілісно.
Виявлення як
наслідків, так і тенденцій основних змін зовнішнього і внутрішнього середовища,
що мають місце і можуть впливати на перспективу розвитку торговельного
підприємства, дозволяє визначити залежність рівня конкурентоспроможності від
ієрархії впливу факторів.
За твердженням Елюара
Елбінга, зовнішнє середовище фірми стає все більшим джерелом проблем для
сучасних керівників. По суті, керівники вимушені зосередити увагу на середовищі,
що швидко змінюється, і враховувати його при внутрішній побудові фірми [1, с. 168].
Звичайно, діяльність
торговельних підприємств залежить від багатьох зовнішніх факторів, які можна
поділити на дві групи [2,
с. 27]
-
Фактори макросередовища, які не чинять на підприємство
безпосередній вплив;
-
Фактори мікросередовища, до впливу яких підприємство може
пристосуватися.
До факторів
макросередовища, вплив яких на підприємства торгівлі досить вагомий, слід
віднести політико-правові, природно-географічні, демографічні, економічні,
науково-технічні, соціально-культурні.
До політико-правових
факторів, зазвичай, відносять такі: закони та нормативні акти уряду України;
податкова система; митні тарифи; політична стабільність або політичні
конфлікти, що впливають на діяльність торговельних підприємств.
Природно-географічні
фактори – це природно-кліматичні умови; ступінь забезпечення ресурсами;
територіальне розміщення; стан екологічного середовища.
До демографічних
факторів відносять: зниження народжуваності, зменшення доходів населення;
імміграція, еміграція і міграція населення; зміни у складі населення внаслідок
переходу людей з одних груп до інших з урахуванням віку, сімейного стану,
кількості дітей, релігії.
Економічними
факторами є: приватизаційні процеси; інвестиційна діяльність; стабільність
національної валюти; темпи інфляції; рівень зайнятості населення; загальний
життєвий рівень населення, його доходи та соціальний захист.
До
соціально-культурних факторів належать: відношення різних соціальних груп до
торговельного підприємства; відношення людей до задоволення своїх потреб;
ставлення людей до способу життя.
До факторів
зовнішнього мікросередовища підприємств роздрібної торгівлі слід віднести
споживачів, конкурентів, постачальників, посередників та контактні аудиторії [2,
с.29]
Споживачів і рівень
задоволення їх попиту можна вважати основним фактором, оскільки оцінка
споживачів формує імідж торговельних підприємств і визначає їх значущість на
ринку товарів та послуг.
Вивчення і аналіз
основних типів конкурентів (бажання-конкуренти, товарно-родові родові
конкуренти, товарно-видові конкуренти і марки-конкуренти) та можливих, що
функціонують на споживчому ринку, дозволяє торговельним підприємствам
передбачати кількість потенційних покупців.
Посередники – це
підприємства, які обслуговують підприємства роздрібної торгівлі з питань
транспортування, складування і зберігання товарів, а також проводять
маркетингові дослідження, виконують роботу рекламного характеру.
Контактні аудиторії
– це групи, що виявляють інтерес до діяльності підприємств роздрібної торгівлі
і впливають на досягнення поставлених цілей.
Перераховані фактори
діють взаємозалежно і мають постійно піддаватися аналізу керівництвом
торговельних підприємств. Однак характер впливу кожної групи і ступінь
залежності торговельного підприємства
від їхнього впливу суттєво відрізняються. Тому необхідно розрізняти фактори
прямого і непрямого впливу, виявлення яких відбувається по-різному, та встановлювати
пріоритети при визначенні реакції на їхній вплив.
Список використаних джерел:
1. Петров А.В. Логистический менеджмент сбытовой сети /
А.В. Петров // Менеджмент в Росии и за рубежом. – 2004. - № 4. – С. 89-93.
2. Гончар Л.А. Комерційна логістика: аспекти теорії та
практики: монографія
/ Л.А. Гончар, В.Г. М’ячин, В.М. Мазур, Л. Д.
Титаренко. – Д.: Вид-во ДУЕП, 2010. – 188 с.