Економічні науки / Державне регулювання економіки

К.е.н. Васільєва Л.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРАРНИМ ТОВАРОВИРОБНИКАМИ

Для стабілізації аграрного виробництва регіону та виконання вимог міжнародних організацій за величиною державної підтримки необхідно сформувати відповідний механізм надання бюджетних коштів сільськогосподарським товаровиробникам з урахуванням їх ефективності та достатності. Пропонуємо розроблену методику розрахунку ефективності використання коштів державної підтримки сільськогосподарськими товаровиробниками.

Ефективність субсидування аграрного виробництва – це приріст виручки від реалізації сільськогосподарської продукції за рахунок коштів державної підтримки, наданих сільськогосподарським товаровиробникам регіону.

При проведенні факторного аналізу необхідно враховувати вплив обсягу державної підтримки на дохід підприємства в результаті здійснення фінансово-господарської діяльності. Для цього спочатку необхідно визначити, яку величину доходу отримало б аграрне підприємство, якби отримувало бюджетні кошти (витрати підприємства і обсяг виробленої продукції зменшуються на дану величину відповідно), за формулою:

(1)

де: ∆Сб – витрати підприємства на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції без урахування субсидій, грн.;

Сб1 – витрати підприємства на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції з урахування субсидій, грн.

Q1 – обсяг виробленої продукції у звітному періоді, ц.

Відповідно дохід, який отримає підприємство від реалізації виробленої виду продукції (Д0), складе:

(2)

де: – ціна на певний вид продукції, грн.

Далі визначається приріст доходу товаровиробника від реалізації сільськогосподарської продукції за рахунок отриманих бюджетних коштів (), як різниця між доходом, отриманим за звітний період (), і величиною доходу, яку товаровиробник отримав від реалізації виробленої продукції з урахуванням субсидій (). При розрахунку коефіцієнта ефективності державної підтримки використовується формула

(3)

де: С – обсяг субсидій з даного напрямку субсидування сільського господарства, тис. грн.

Справедливою є думка доктора наук з державного управління Латиніна М.А. з приводу того, що ефективність державного регулювання розвитку аграрного сектора доцільно визначати за показниками економічного ефекту (у абсолютному та відносному значенні) таким, як приріст обсягів виробництва валової продукції у діючих та порівнянних цінах; приріст доданої вартості, приріст прибутку [1].

Та яким би не був важливим ефект, він не показує ціною яких ресурсів або витрат його отримано. Звідси, чим більшим є ефект і меншими ресурси або витрати, тим вище ефективність сільськогосподарського виробництва, і навпаки. Взагалі виробництво вважається ефективним лише тоді, коли результат виробництва перевищує витрати, тобто коли утворюється корисний ефект. Тому ефективність державного регулювання розвитку аграрного сектору необхідно також визначати за показниками ефективності аграрного виробництва. Їх можна вивчати на різних рівнях. Доцільно виділяти такі види ефективності аграрного виробництва: виробничо-технологічна; виробничо-економічна; соціально-економічна ефективність [2].

Відповідно до розробленої методики за окремим (конкретним) напрямком роблять розрахунок суми державної підтримки, яка необхідна сільськогосподарському товаровиробнику у відповідності з наданими документами по ранжованому ряду:

(4)

де: – обсяг субсидій, наданий конкретному товаровиробнику за певним напрямком, тис.грн.;

– витрати за певним напрямком конкретного аграрного товаровиробника, тис. грн.;

– обсяг субсидій в обласному бюджеті, тис. грн.;

– загальна сума витрат за всіма одержувачам державної підтримки, тис. грн.

На останньому етапі порівнюється даний показник з необхідним обсягом державної підтримки для конкретного товаровиробника. Якщо обсяг наданої державної підтримки перевищує необхідний, то бюджетні кошти надаються в межах необхідної суми. А також відбувається розрахунок суми підтримки, яка буде надана даному аграрному товаровиробнику, на основі проведеного аналізу.

Література:

1. Латинін М.А. Теоретико-методологічні підходи щодо вимірювання ефективності розвитку аграрного виробництва / М.А. Латинін // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: Вид-во ДРІДУ НАДУ, 2005. – № 1 (19). – С. 171–178.

2. Цибок В.О. Багаторівнева система оцінки ефективності державного регулювання аграрного сектору України в умовах СОТ [Електронний ресурс] / В.О. Цибок – Режим доступу:– http://www.btsau.kiev.ua.