Бардадим Ольга Ігорівна
Харківський національний економічний університет
АНАЛІЗ СТАНУ МІЖНАРОДНОГО ІННОВАЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. В сучасних умовах нові
«конкурентні технології вже не створюються одним підприємством, а розробляються
за допомогою комплексних механізмів, заснованих на міжорганізаційних мережах,
які виходять за межі національних сфер впливу» [1, с. 96]. Все більшої
актуальності набуває проблема заохочення розробників нової продукції формувати
професійні міжнародні зв’язки на особистому та організаційному рівнях: це
спільне проведення НДДКР, обмін
науковими досягненнями та виробничим досвідом, підготовка кваліфікованих
кадрів, тощо. Адже в Україні на перший план виходить проблема старіння людських
ресурсів, загострюється потреба у мобільності кваліфікованих кадрів разом із
механізмами їх «втримання» та мотивації.
Аналіз останніх досліджень
та публікацій. Проблемами співпраці в інноваційно-технологічній сфері займалися
відомі західні економісти: Б. Балас, Р. Вернон, Дж. Даннінг, П. Друкер, Р. Лукас, Р. Нельсон, М. Портер, С. Стерн, М.
Фрімен, Й. Шумпетер, тощо. Питання розвитку форм
міжнародного інноваційного співробітництва (МІС) розглядалися в роботах І.
Бураковського, А. Гребельника, М. Дудченко,
А. Портнова, А. Савчука, С. Семіноженко, С. Федосова, В. Шевченко та ін.
Вітчизняні
дослідники підкреслюють роль держави в організації та фінансуванні інноваційних
процесів в Україні. При цьому недооцінюється роль міжнародного інноваційного співробітництва на рівні підприємств та
організацій.
Постановка завдання. Метою дослідження є виявлення особливостей формування та ефективної
реалізації МІС промислових підприємств України та розробка рекомендацій щодо
його розвитку.
Виклад
основного матеріалу дослідження. Актуальність розвитку МІС обумовлена сучасними
тенденціями на світовому високотехнологічному (ВТТ) ринку, що характеризується
інтенсивним розвитком та загостренням конкуренції. Так, обсяг світової торгівлі
ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щорічно зростає на 12%, в той
час як темпи зростання світового виробництва не перевищують 2,5-3% на рік [2].
Відбувається скорочення життєвого циклу інновацій
та зростання швидкості їх комерціалізації. Інші країни не зможуть конкурувати з
Китаєм чи Індією, якщо не навчаться продукувати інновації швидше і якісніше.
Потреба в доступі до знань, ноу-хау і ринкової
інформації, нестача ризикового капіталу, кваліфікованого персоналу в сфері
НДДКР, а також стрімкий розвиток комунікаційних технологій – основні передумови
росту МІС. Міжнародна кооперація в інноваційній сфері для більшості
розвинутих країн настільки ж важлива, як і внутрішня (рис.1):
Рис.
1. Інноваційне співробітництво підприємств в 2004–2006 рр., джерело [9]
Розвиваються нові форми МІС, що діють на мезо-, та макро- та міжнародному
рівнях. Це інтеграційні угрупування, технопарки, технополіси, кластери,
стратегічні альянси між ТНК, тощо. Прикладом такого потужного механізму
налагодження МІС є інформаційна мережа EUREKA, що
охоплює всю Європу і націлена на здійснення конкурентоспроможних інновацій з
інформаційних технологій; зв'язку; енергетики; медицини та
біотехнологій; транспорту; нових матеріалів; промислової автоматизації;
екології, тощо [8].
Відбувається концентрація та монополізація високотехнологічних регіонів, що
стають центрами МІС (табл.1):
Таблиця
1
Витрати
на НДДКР в основних економічних центрах світу, джерело [9]
|
Регіон світу |
2009 |
2010 |
2011 |
|
Америка, |
39,1% |
38,8% |
38,4% |
|
- США |
34,7% |
34,4% |
34,0% |
|
Азія |
33,6% |
34,8% |
35,3% |
|
- Японія |
12,6% |
12,3% |
12,1% |
|
- Китай |
11,2% |
12,3% |
12,9% |
|
- Індія |
2,5% |
2,9% |
3,0% |
|
ЄС |
24,1% |
23,3% |
23,2% |
|
Інші регіони світу |
3,1% |
3,0% |
3,0% |
Найбільші ТНК зосереджують високовартісні дослідження у своїх руках, контролюючи близько 90%
світового ринку технологій. Вагомим напрямком міжнародного технологічного
обміну стала внутрішньокорпораційна торгівля: так, в США частка надходжень від
продажу ліцензій дочірнім філіям становить 80%, в Англії – 50% [2]. Виникають
нестандартні управлінські підходи до МІС. Це чітко видно на прикладі ТНК, що
одержують ексклюзивні права на важливі винаходи, використовують патенти для
контролю або гальмування розвитку техніки, тощо.
Розглянемо
тенденції та проблеми, що склалися в сфері МІС на вітчизняному ринку. По-перше,
це стан співробітництва зі споживачами та постачальниками у формі імпорту та
експорту ВТТ продукції (рис.2):
Рис.2. Експорт та імпорт ВТТ
продукції в Україні в 2003-2009 р., джерело [6]
З рис. 2 виходить, що в
коефіцієнт покриття ВТТ імпорту експортом варіюється в межах 0,3 - 0,75, тобто
на вітчизняних ринках панують закордонні виробники.
В Україні активізується ліцензійна
торгівля: підприємства щорічно укладають понад 200 ліцензійних угод на право
використання об'єктів інтелектуальної власності (21 % - винаходи, 14 - ноу-хау,
44% - інженерінг). Коефіцієнт покриття імпорту об'єктів інтелектуальної
власності їх експортом по Україні в середньому дорівнює 0,12 [7], що дуже
невисокий показник для країни, яка декларує інноваційний шлях розвитку.
Кількість поданих патентних заявок за міжнародною
процедурою РСТ (Patent Cooperation
Treaty) у сотні разів менша, ніж у США, Японії та Німеччині (біля 0,05 %
загальної кількості [10]).
Що стосується міжнародного
інвестиційного співробітництва, частка іноземних інвесторів серед джерел
фінансування технологічних інновацій зменшилась з 7,6% в 2000 р. до 1% в 2008
р. [5].
Динаміку розвитку МІС з
університетами і лабораторіями показано на рис. 3:
Рис.
3. Міжнародне наукове співробітництво в Україні, джерело [7]
Аналіз статистичної літератури [3, 4] показав, що існують суттєві
відмінності в наданні державною програмою розвитку пріоритетності ВТТ галузей і
виробництв та наявному науково-технічному потенціалу (табл.2):
Таблиця
2
Пріоритетність
та потенціал розвитку галузей промисловості України
|
Галузі промисловості |
Потенціал
передового НТП в Україні |
Пріоритетність
напрямку розвитку промисловості |
|
Машинобудування |
||
|
авіаційна та ракетно-космічна техніка |
+ |
+ |
|
суднобудування |
+ |
+ |
|
с/г машинобудування |
- |
+ |
|
автомобілебудування |
- |
+ |
|
ресурсо- та енергозберігаючі технології |
+ |
+ |
|
устаткування для переробки і утилізації
відходів, системи контролю стану
навколишнього середовища |
- |
+ |
|
обладнання для модернізації
енергоблоків ТЕС |
+ |
+ |
|
шахтне устаткування |
- |
+ |
|
прибори автоматизації та підвищення
ефективності металургійної і хімічної промисловості |
- |
- |
|
складна побутова техніка |
- |
+ |
|
Приладобудування |
||
|
прилади контролю,
вимірювання регулювання, для систем зв’язку і
транспорту |
- |
+ |
|
прилади управління обладнанням,
технологічними процесами, роботизованими комплексами |
- |
+ |
|
прилади впровадження
енергозберігаючих технологій; |
+ |
+ |
|
джерела світла на основі нових
матеріалів |
+ |
+ |
|
керуючі системи авіаційної,
корабельної, військової, електроніки, навігаційних систем різного призначення |
+ |
+ |
|
діагностичні системи і медичної
апаратури: - кріобіологія і кріомедицина - прилади нейрофізіології - прилади сенсорики - медичні та іологічні радіаційні
прибори |
+ + + + |
+ - - - - |
|
виробництво складної побутової
техніки |
- |
+ |
|
галузеутворюючі технології
мікроелектроніки |
+ |
+ |
|
наукове та лабораторне обладнання -
прилади морської радіо- і
хемоекології -
радіофізичні прилади -
прилади радіаційної і хімічної
цитогенетики |
+ + + |
- - - |
|
Легка
промисловість |
||
|
запровадження поглибленої переробки
льону |
- |
+ |
|
Нанотехнологічні
виробництва |
||
|
|
+ |
- |
|
Оборонно-промисловий
комплекс |
||
|
сучасні види озброєння і військової
техніки |
- |
+ |
|
Хімічна
та нафтохімічна промисловість |
||
|
виробництво гумових та пластмасових
виробів хіміко-фармацевтична промисловість використання у техпроцесах
альтернативних і біовідновлюваних джерел енергії та сировини |
+ + - |
+ + + |
|
Гірничо-металургійний
комплекс |
||
|
спеціальні сталі і сплави прокат і труби з антикорозійним
покриттям, калібрований прокат, гнуті профілі технології електрометалургії та
електрозварювання |
+ + - |
+ + + |
|
Інформаційні
технології |
||
|
системи управління промисловими
підприємствами системи автоматизованого проектування інтелектуальні системи підтримки
прийняття рішень технологічний консалтинг та
виробництва інформаційних засобів і технологій |
+ + + + |
+ + + + |
|
Деревообробної
та меблевої промисловості |
||
|
сучасних технології виробництва автоматизовані лінії з виробництва
меблів |
+ - |
+ + |
|
Промисловість
будівельних матеріалів |
||
|
композитні матеріали |
+ |
- |
|
Біотехнології |
||
|
морська біотехнологія створення штучних матеріалів для
імплантантів клонування тканин |
+ + |
- - - |
Отже, існує дисбаланс між науково-технологічним
потенціалом та державним пріоритетом при створенні та впровадженні інновацій в
промисловості України. Виходячи з проаналізованих світових тенденцій розвитку
МІС, вітчизняного його стану та потенціалу, завданнями промислових підприємств України
є: встановлення пріоритетності у виробництві конкурентоспроможної ВТТ продукції
та послуг; підвищення її якості; збільшення внутрішнього фінансування НДДКР;
розвиток засобів захисту інтелектуальної власності; підвищення кваліфікації та
мотивації персоналу до МІС; стимулювання персоналу до пошуку нових
технологічних рішень; участь в міжнародних тендерах, конференціях, виставках;
аутсорсинг, тощо.
Висновки. Розвиток
інформаційного суспільства відкриває українським промисловим підприємствам
доступ до організації продуктивного міжнародного співробітництва, що передбачає
створення і запровадження нестандартних бізнес-моделей,
підвищення компетентності та мотивації працівників до МІС.
Література
1.
Абрамешин А.Е., Аксенов С.Н., Воронина Т.П., Корнюхин
С.В., Молчанова О.П., Тихонов А.Н., Ушаков М.А. Менеджмент инновационной
организации / Под ред. проф. Тихонова А.Н. - М., 2003. - 408 с.
2.
Нагачевська Т.В. Сучасні
тенденції міжнародного трансферу технологій та перспективи Уукраїни // www.nbuv.gov.ua
3.
Мілецький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. Перспективні
напрями науково-технологічного та інноваційного розвитку України (Результати
першого етапу прогнозо-аналітичного дослідження в рамках державної програми
прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006
роки.-К.:Фенікс, 2006.-208 с.
4.
Наукова та інноваційна діяльність в
Україні, статистичний збірник, КИЇВ, ДП «Інформаційно-видавничий центр
Держстату України», 2011. -282 с.
5.
Особливості
міжнародного технологічного обміну в Україні //http://pidruchniki.com.ua/14821111/ekonomika/osoblivosti_mizhnarodnogo_tehnologichnogo_obminu_ukrayini
6.
Саліхова О. Оцінка високотехнологічної виробничої сфери – фундамент для
створення дієздатної інноваційної
стратегії держави // http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2010_49/st_49_13.pdf
7.
Федулова Л. Проблеми винахідницької діяльності в Україні: регіональний
аспект, 2009 р.// http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/10/25.pdf
8.
Що таке EUREKA? //www.eureka.kiev.ua/pro.html
9.
Measuring Innovation // www.oecd.org/document/22/0,3746
10. Science and Engineering Indicators 2010 //
www.nsf.gov/statistics/seind10
11. 2011 Global R&D FunDing FoRecast // www.battelle.org/aboutus/rd/2011.pdf