Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

А. Будник, студентка

Полтавської державної аграрної академії, Україна

СУЧАСНА ОЦІНКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ

Характерною ознакою зовнішньої торгівлі (ЗТ) України є забезпечення національної економіки всіма необхідними ресурсами, яких не вистачає для ефективного функціонування національної економіки. Крім того, зовнішня торгівля надає можливість продавати свої запаси ресурсів закордон, що в свою чергу є одним із способів збільшення валового внутрішнього продукту. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції, є визначальним фактором економічного зростання, а також вважається реальним важелем структурної трансформації та стабілізації національної економіки. Зовнішньоекономічні зв’язків впливають на загальний стан національної економіки та на всі сфери життя населення, його добробут.

Метою статті є комплексне дослідження сучасного стану зовнішньої торгівлі, її вплив на економіку держави (виявити позитивні та негативні сторони зовнішньоекономічної діяльності), з’ясувати як впливають на вітчизняну економіку зовнішньоекономічні процеси, розробити тенденції щодо подальшого зовнішньоекономічного розвитку України.

Для успішного розвитку української економіки існують певні ризики зовнішньоекономічного середовища, які можна розглянути на рис. 1.

Для аналізу наслідків торговельної політики країни у міжнародній практиці використовують коефіцієнт імпортної залежності, інакше кажучи критичний імпорт К_і . Розглянемо таблицю 1.

Таблиця 1
Динаміка ВВП та зовнішньої торгівлі товарами за 2006 – 2010 рр. в Україні
Роки	Експорт, млн. дол. США	Імпорт, млн. дол. США	Зонішньотор-говельний оборот , млн.дол. США	ВВП, млн.дол. США	Частка у ВВП			Сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол. США
					Експорту, % (Ке)	Імпорту, % (Кі)	Зовнішньо-торговельного обороту, % (U)
2006	38367,7	45039,5	83407,2	106469	36,04	42,30	78,34	-6671,8
2007	49248,1	60669,9	109918	131197	37,54	46,24	83,78	-11421,8
2008	66954,4	85535,4	152489,8	197897	33,83	43,22	77,06	-18581
2009	39702,9	45435,6	85138,5	111384	35,65	40,79	76,44	-5732,7
2010	51430,5	60740	112170,5	143282	35,89	42,39	78,29	-9309,5

Джерело: розраховано автором за даними [8]

Коефіцієнт К_і визначає питому вагу національного продукту, якого не вистачає для задоволення споживчих потреб внутрішнього ринку та нормального відтворення економіки країни. Західні аналітики визначають безпечний для розвитку економіки розмір критичного імпорту (К_і) на рівні 10 – 15 %. За даними таблиці 1, можна побачити, що коефіцієнт К_і протягом п’яти останніх років майже в 3 рази більше граничної норми. Це означає, що будь які зміни на зовнішніх ринках спричинять негативний вплив на внутрішні ринки та на домогосподарства, що мають низький рівень доходу.

Зовнішня торгівля України протягом 2008 – 2010 рр. знаходилась під впливом наслідків світової фінансово-економічної кризи, передусім через значний рівень відкритості економіки, за останні три роки коефіцієнт відкритості економіки (U) коливається від 76,4 % до 78,3 % (табл. 1). Традиційно стабільна структура експорту та імпорту змінилася, а зовнішньоторговельний дефіцит зменшився. На рис. 2 можна спостерігати злам започаткованої впродовж 2005 – 2008 рр. тенденції щорічного подвоєння дефіциту товарної ЗТ.

Вагоме зниження торговельного сальдо у кризовий 2009 р. можна оцінювати як позитивне явище, оскільки, навіть при зменшенні обсягів експорту і імпорту, збільшилась частка експорту. Якщо 2008 р. частка експорту у ВВП дорівнювала 33,83 %, а імпорту – 43,22 %, то вже в 2009 р., відповідно, частка експорту становить 35,65 %, коли імпорт – 40,79 %. Отже, фінансово-економічна криза змінила структуру української зовнішньої торгівлі товарами у бік більшої частки експорту. Але, разом з тим, зменшилися обсяги основних показників, що характеризують стан зовнішньоекономічних зв’язків: експорт, імпорт та зовнішньоторговельний оборот на душу населення (рис. 3).

Якщо до 2008 р. показники стану зовнішньоекономічних зв’язків стрімко зростали, то після 2008р. вони знизилися майже в 1,5 – 2 рази, що значно позначилося на доходах та соціальному статусі населення.

Важливим фактором для ефективної зовнішньоекономічної діяльності є експортна орієнтація країни. Оскільки співпраця із провідними країнами світу, могутніми політичними та економічними угрупованнями, надає нашій державі ряд економічних переваг, а саме підвищення інвестиційної привабливості країни, розширення та відкриття нових ринків збуту, надаються квоти на певні види товарів, встановлення безтарифного доступи до ринків, встановлення митних тарифів та інше.

Для дослідження основних зовнішньоторговельних партнерів України, нами було проаналізовано географічну структуру експорту та імпорту за останні п’ять років, розглянемо її у таблиці 2.

Таблиця 2
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2006 - 2010 рр., млн. дол. США
Країни	Експорт					Імпорт
	Роки
	2006	2007	2008	2009	2010	2006	2007	2008	2009	2010
Країни СНД	12351,1	18087	23166,3	13472,9	18740,6	20112,3	25469,3	33377,8	19692,6	26697,4
Європа	12625,5	14773,8	19732,8	10264,5	13829,6	16804,2	23048,9	30477	16233,8	20004,5
Країни ЄС	12087,9	13916,4	18129,5	9499,3	13051,9	16194,6	22218,7	28868,4	15392,7	19101,2
Азiя	8446,2	10881,6	15887	12131,7	13715,4	6143,7	9042,2	15497,7	6538,6	10023,3
Африка	2373,7	2792	3902,4	2627,8	3018,7	413	673,1	1559,1	617,6	874,4
Америка	2550,9	2686,3	4144	1124,2	2000	1465,3	2255,4	4190,6	2197,9	2879,4
Австралія і Океанія	17,9	15,7	64	21,6	28,4	99,5	128,4	431,7	149,4	261,4
Інші	2,7	59,7	70,8	53	72,5	0,6	0,7	1,4	3,2	1,8
Всього	38368	49296,1	66967,3	39695,7	51405,2	45038,6	60618	85535,3	45433,1	60742,2
Джерело: розраховано та узагальнено автором за даними [8]

За даними таблиці 2 можна зазначити, що Україна найбільше експортує товарів до країн СНД – 36,46 %, з яких до Російської Федерації – 26,12 % та Білорусії – 3.69 %, а також до країн ЄС – 26,27 %, з них до Італії – 4,69 %, Польщі – 3,48 %, Німеччини – 2,92 %, крім того значна частина експорту належить Туреччині – 5,89%.

Основними країнами імпортерами є Російська Федерація – 36,55% від загального обсягу імпорту, країни ЄС – 31,45 %, а саме з Німеччини – 7,58 %, Польщі – 4,59 %, Італії – 2,29 %, Угорщини – 2,01%, а також значна частина імпорту надходить з Китаю – 7,74 %, США – 2,91 % та Туреччини – 2,14 %.

Розглянемо товарну структуру експорту за 2009 – 2010 рр. на рис. 4. 

На рис. 4 можна побачити, що основними експортними товарами є: сільськогосподарська та харчова промисловість (у 2010 р. близько 19,3 % від усього експорту), мінеральна сировина (13,1 %), машини та устаткування (11 %), транспортні засоби та шляхи обладнання (6,3 %), металургія (33,7 %), продукція хімічної промисловості (6,8 %). Протягом 2010 р. змін и в товарній структурі експорту були незначними: зменшилася частка сільськогосподарської та харчової промисловості (від 24 % до 19,3 %), машин та устаткування (від 12,6 % до 11 %), збільшилась частка експортованих транспортних засобів (від 4 % до 6,3 %), всі інші галузі залишилися майже не змінні.

Розглянемо товарну структуру імпорту за 2009 – 2010 рр. на рис. 5. Провідними імпортними товарними групами у 2010 р. є: хімічна промисловість (10,6 % від усього імпорту), мінеральна продукція (34,8 %), машини та устаткування (13,4 %), транспортні засоби та шляхове обладнання (6,8 %).

За рік зміни у загальній структурі імпорту були невеликими: зменшилась частка сільськогосподарської та харчової промисловості на 1,5 %, хімічної промисловості на 1,1 %, збільшилась частка імпортованих транспортних засобів та шляхового обладнання (від 4,8 % до 6 %).

Аналізуючи загальні тенденції зміни якісних показників в структурі експорту та імпорту за останні 10 років на основі трендових моделей (рис. 6) дозволяє обрахувати прогноз на 2011 – 2015 рр. Найточніше ці тенденції описує степенева функція. Експорт описує рівняння: у = 14029х^0,5823, а імпорт: у = 12499х^0,709.

Підставивши у степеневе рівняння значення х ( де х – порядковий номер прогнозуючого показника), отримуємо необхідний прогноз (таблиця 3).

Таблиця 3
Результати прогнозу експорту та імпорту за 2011 – 2015 р., млн. дол. США
Показ-ники	Роки
	2011	2012	2013	2014	2015
Експорт	56679,9	59625,7	62470,6	65225,4	67899,2
Імпорт	68426,2	72780,4	77030,2	81185,7	85255,8
Джерело: розраховано автором

З таблиці 3 бачимо, що обсяги імпорту стрімко зростають, в середньому на 6,1 % року, а експорт в середньому збільшується на 5 %. З цього випливає, що частка експорту, порівняно з імпортом, у ВВП буде постійно зменшуватися, а сальдо зовнішньої торгівлі і надалі буде від’ємним показником.

При здійсненні прогнозу необхідно враховувати чинники, що будуть у перспективі впливати на розвиток ЗТ України, розглянемо їх на рис. 7.

Для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі (ЗТ) нами розроблено комплекс заходів щодо найбільш ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, розглянемо їх на рис. 8.

Також нами було розроблено пропозиції щодо здійснення зовнішньоторговельної політики України.

По-перше, при розробці програм розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України перевагу в експорті потрібно віддавати готовій продукції та високотехнологічним товарам, для виробництва яких в нашій державі є всі передумови.

По-друге, розробка програм стабілізації й розвитку зовнішньоекономічних зв’язків повинна вимагати оцінку можливостей сучасного експортного потенціалу країни і першочергових так званих критичних імпортних потреб. Оскільки, одним із вирішальних критеріїв при прийнятті відповідних рішень має бити нинішній і перспективний стан експортного потенціалу.

Кріт того, експортний потенціал української економіки та потреби в імпортних надходженнях потребує постійного дослідження чинників і шляхів найменш болісного виходу із кризи та забезпечення наступного ефективного піднесення.

По-третє, необхідна поступова структурна перебудова національної економіки та підвищення конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції, а також Україна потребує вдосконалення структури експорту.

Розробка і реалізація системи запропонованих нами заходів на мікро- та макрорівні забезпечить у реальній практиці істотне підвищення рівня національної економіки України.

Література:

1. Александрова Р. Статистичне дослідження зовнішньої торгівлі товарами України /  Р. А. Александрова, Г. М. Патошина, А. С. Платошин // Вісник Приазовського державного технічного університету. – 2009. – № 19. – с. 362 – 365.

2. Васьків С. Методичні підходи до статистичної оцінки транскордонної торгівлі товарами / С. Ф. Васьків // Статистика України. – 2010. – № 4 (51). – с. 43 – 47.

3. Грузинська Н. Розвиток експортного потенціалу України в сучасних світогосподарських процесах / Н. М. Грущинська, М. П. Музиченко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №7(109). – с. 19 – 25.

4. Даниленко А. Очікувані зовнішні фактори розвитку та ризики для української економіки у 2011 – 2012 роках / А. Даниленко, В. Домрачев // Вісник національного банку України. – 2011. – № 5 (183). – с. 10 – 15.

5. Зовнішня торгівля України товарами за січень – липень 2011 року // Експрес – випуск Державної служби статистики України. – 12.09.2011. – № 222. – с. 1 – 15.

6. Мазаракі А. Сучасні тенденції та чинники розвитку зовнішньої торгівлі України/ А. Мазаракі, Т. М. Мельник //Вісник Київського національного торгово-економічного університету. – 2011. – №2. – с. 5 – 14.

7. Матвєєва В. Ю. Зовнішньоторговельний потенціал національної економіки: теорія, методологія, управління: [Електронний ресурс]. – Режим доступу – www.nbuv.gov.ua

8. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]: www.ukrstat.gov.ua

9. Сокуренко П. Світова торгівля: стан та сучасні тенденції розвитку / І. М. Авраменко, П. І. Сокуренко// Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 4. Том 1. – с. 207 – 210.

10. Торгівля між ЄС і Україною: в очікуванні революції // Євро бюлетень. – 2011. – №1. – с. 4 – 8.