Дранович М.П., Сатур В.С.

Буковинський державний фінансово-економічний університет, Україна

Частка тіньового сектора в економіці України та шляхи його зменшення

На сьогоднішній день економіка України знаходиться на перехідному етапі свого становлення. Недосконалість законодавчого забезпечення, залишки минулої командно-адміністративної системи породили феномен «тіньової» економіки. Спад економіки, посилення соціальної та криміногенної напруги пояснюються впливом тіньового сектора. Без урахування тіньової економіки неможливі проведення економічного аналізу на макрорівні, прийняття ефективних управлінських та законодавчих рішень.

Підґрунтям для дослідження питань щодо сутності тіньової економіки стали праці вчених: А. Базилюка, В. Поповича, З. Варналія, О. Засанської, І. Мазур, О. Турчинова та інших.

Відповідно до визначення О.Турчинова «тіньова економіка – це економічна діяльність, яка не враховується, не контролюється і не оподатковується державою і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.» [6, с. 32].

При визначенні змісту поняття «тіньова економіка» необхідно враховувати, що воно може мати як широке («неврахована», «нерегламентована», «прихована» та «законспірована» економічна діяльність незалежно від того, чи є вони протиправними, чи ні), так і вузьке (обмежується виключно тими видами економічної діяльності та відповідними відносинами, які за своїм змістом є або протиправними, або суспільно небезпечними) розуміння.

Виділяють наступну структуру тіньової економіки:

1. «Неофіційна економіка» (домашня економіка) законна діяльність по виробництву товарів в домашніх господарствах і ними ж спожитих, що не підлягає офіційній реєстрації і оподаткуванню (наприклад: сільськогосподарське виробництво в підсобних господарствах).

2. «Нелегальна економіка» - діяльність, яка ховається або зменшується з метою ухилення від податків, а також здійснюється без відповідних ліцензій.

3. «Кримінальна економіка» - діяльність з приводу виробництва та продажу заборонених товарів і послуг (наприклад: виробництво і поширення наркотиків та зброї, проституція, контрабанда), а також діяльність, що являє собою незаконне отримання прибутків, не пов'язаних з виробництвом товарів і послуг (наприклад: рекет, шахрайство).

Тіньова економіка має об’єктивний характер, тому існує в будь-яких економічних системах. Критичним значенням тіньової економіки вважається 40% ВВП. Якими ж сьогодні є масштаби тіньової економіки в Україні?

Рівень тіньової економіки в Україні за 2010 рік, порівняно з 2009 роком, збільшився на 7 відсоткових пунктів і становив близько 47 %. Динаміка зростання обсягів тінізації економіки України зумовлена зміною рівня економічної та політичної стабільності в країні; зокрема, зростання її обсягів у період з 2000 р. до 2010 р.(Рис.1).

Рис. 1 Інтегральний коефіцієнт тіньової економіки в Україні,
% від офіційного ВВП [7].

Необхідно визнати, що формування масштабного тіньового сектору в Україні значною мірою обумовлене послабленням управління економічними процесами з боку держави, суттєвими недоліками економічної політики, в тому числі незадовільним станом господарського законодавства. Отже можна зробити висновок, що чинниками тінізації економіки України є:

1.Відсутність повноцінного ринкового середовища;

2.Незавершеність формування інституційної бази економічної політики;

3.Неефективність управління державною власністю і захисту прав власників;

4.Системні вади податкової системи;

5.Незбалансованість державної регуляторної політики.

6. Недосконалість бюджетної політики;

7.Деформація структури зайнятості;

8.Недоліки у діяльності судової влади;

9.Корупція [3].

Отже, існує велика кількість чинників, що сприяють розширенню частки тіньового сектора. Зокрема в більшості випадків держава сама сприяє росту тіньової економіки, здійснюючі недоцільні заходи щодо її зменшення.

Для зменшення обсягів тіньового бізнесу та його негативного впливу на розвиток економіки України необхідно впровадити такі заходи:

По-перше, необхідно створити відповідну законодавчу базу, а саме:

- розробити та ухвалити пакет законодавчих актів, які б посилювали захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували правову захищеність;

- забезпечити сприятливі умови для бізнесу, зміни норм фінансового і податкового права, зв’язаних з податковим, приватизаційним, зовнішньоекономічним та іншими видами економічної політики держави, додавши цим діям запобіжний по відношенню до назрілого посилення каральних мір характер;

- розмежувати капітали кримінальних елементів і тіньових підприємців і врахувати ці розходження в правових актах по боротьбі з економічною злочинністю і корупцією;

- підсилити суспільний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання в межах правового поля, пов’язаних із загальнодоступністю даних про податкові правопорушення, злочини і їх оцінку державними і компетентними недержавними органами.

По-друге, потребують вирішення питання організаційно-правового забезпечення, а саме:

- формування сприятливих умов легалізації. Це може бути скорочення податкової бази та зменшення податкового навантаження;

- необхідна розробка і реалізація політики у відношенні українських підприємців, що проживають за кордоном чи розмістили там свої капітали;

- запровадження єдиної загально регіональної комп’ютерної мережі реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності;

- реформування національної системи обліку і звітності з метою її спрощення та уніфікації;

- запровадження податкових стимулів до інвестування коштів в економіку малих міст.

- зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізації організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя підприємців та громадян;

- посилити моніторинг використання підприємствами природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища;

- створити базу даних про виробничі площі, обладнання та інше майно державних підприємств, яке не використовується ними і пропонується до продажу чи передачі в оренду, та забезпечити доступ до цих баз даних суб’єктів малого підприємництва;

По-третє, враховуючи соціально-психологічні фактори, в першу чергу необхідно:

- розробити, а головне – реалізувати більш чітку ідеологію в проведенні необхідних правових, організаційних та економічних заходів щодо протидії тіньовій економічній діяльності;

- провести необхідні заходи, спрямованні на формування відповідної громадської думки щодо тіньової економічної діяльності;

- для істотного зміцнення довіри населення до влади необхідно розгорнути ефективний захист населення від різного роду шахрайств,захист його заощаджень, капіталів і самого інституту приватної власності.

- здійснити програми інформування населення про умови започаткування і ведення бізнесу, зокрема шляхом соціальної реклами [5, с.469-477].

Таким чином, вирішення проблеми нелегальної економічної діяльності неможливе без упровадження дієвої державної політики, адже лише держава є головним визначальним компонентом політики національної безпеки. Питання актуалізується тим, що саме через тіньовий сектор найбільш гостро проявляються протиріччя між інтересами держави та суспільства (інтерес держави щодо поповнення державних фінансових ресурсів за рахунок податкових надходжень громадян та господарюючих суб’єктів є об’єктивно протилежним інтересам громадянина).

На нашу думку стратегічними пріоритетами детінізації економіки України на сучасному етапі є : стимулювання інвестиційних процесів; вдосконалення монетарної політики; створення сприятливих умов для розвитку підприємництва; значне зниження і вирівнювання податкового навантаження, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства; створення ефективної системи управління державним сектором економіки; посилення державного контролю за використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом тощо.

Підсумовуючи все вище згадане слід зазначити, що тіньова економіка має антинаціональний характер, заважає утворенню легального національного капіталу. Основні вільні фінансові ресурси, сформовані в цьому секторі, направляються за кордон для їх збереження. Це не тільки ставить національну економіку під значний зовнішній вплив, але, безперечно, викликає серйозні політичні наслідки. Тіньова економіка деформує свідомість людей, привчає ігнорувати встановлені державою правила. Саме тому держава повинна розробляти і впроваджувати політику детінізації на основі ґрунтовного аналізу цього явища.

Література:

1. Базилюк А.В. Тіньова економіка в Україні: монографія / [А.В. Базилюк, С.О. Коваленко] // НДЕІ Мінекономіки України. – К. – 1998. – 206с.

2. Варналій З.С. Шляхи детінізації економіки України та іі особливості: науковий журнал / [З.С. Варналій] // Банківська справа. – 2007. – №2.

3. Засанська О.В. Теоретичні основи боротьби з тіньовою економікою: науковий журнал / [О.В. Засанська] // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №5. – С.76-84.

4. Огреба С.В. Методичні аспекти статистичної оцінки масштабів тіньової економіки України: збірник наукових праць / [С.В. Огреба] // Економічні науки. Чернівці: ПВНЗ «Буковинський університет» – 2011. – №7.

5. Спорук О.В. До проблеми тіньової економіки : наукове видання / [О.В. Спорук] // Науковий вісник БДФА. Економічні науки: Збірник. наукових праць. Вип.1.: Економічні науки. – Чернівці. : Технодрук - 2009.

6. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження : наукове видання / [О.В. Турчинов] – К. : Вид-во АртЕк. – 1995. – 300с.

7. Тенденції тіньової економіки в Україні. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.me.gov.ua