Пасарюк З.О.

Науковий керівник: Михайловська О.В.

Особливості розвитку транснаціональних корпорацій на сучасному етапі

Анотація. У статті зроблено аналіз особливостей розвитку та сучасного стану транснаціональних корпорацій, визначено динаміку надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну, зазначено позитивні та негативні наслідки транс націоналізації національної економіки.

Ключові слова: транснаціональні корпорації, глобалізація, світове господарство, економіка, прямі іноземні інвестиції, міжнародна діяльність, транс націоналізація господарства.

Постановка проблеми. На сьогодні надзвичайно актуальною є проблема функціонування ТНК, що пов’язано зі значним впливом даних корпорацій на економіки країн, науково-технічний прогрес, ефективність виробництва, управління та ін.

Крім того, актуальність статті обумовлюється необхідністю визначення шляхів оптимізації діяльності ТНК в Україні та пошук шляхів залучення в Україну іноземного капіталу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням значення ТНК в сучасному глобалізаційному просторі, визначенням проблем та пріоритетів їх функціонування займались багато вчених-економістів серед яких Довгаль І., Карамбович І.М., Терехова Є. М., Шабліної Я.В., Грицюк О. та ін.

Мета дослідження. Метою статті є аналіз сучасного стану транснаціональних корпорацій, визначення тенденцій надходження прямих іноземних інвестицій в Україні, дослідження стану та розвитку транснаціональних процесів в Україні.

Виклад основного матеріалу. Одна з найголовніших тенденцій розвитку сучасного світового господарства є зростання ролі транснаціональних корпорацій [3, 28]. Ще півстоліття тому ніхто не ставив під сумнів роль національних держав у житті планети, а словосполучення «міжнародні відносини» було синонімом до «міждержавних відносин». Сьогодні ж стрімка глобалізація змушує ставитись обережніше до означених вище термінів. Як пише Томас Фрідман у своєму бестселері «Лексус і оливкове дерево»: «Не кожна країна почувається частиною глобалізаційної системи, проте кожна прямо чи опосередковано зазнає впливу цієї системи» [9].

Статистика свідчить, що в сучасній економіці транснаціональні корпорації мають надпотужні позиції. На ТНК припадає приблизно половина світового промислового виробництва, 63% зовнішньоторгівельного обороту.

Транснаціональні корпорації контролюють до 80 % патентів та ліцензій на нову техніку, технології та «ноу-хау». Під їхнім контролем перебуває 90 % світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну та залізної руди, 85 % — ринку міді и бокситів, 80 % — ринку чаю та олова, 75 % — сирої нафти, натурального каучука та бананів. Половина експортних операцій СІЛА здійснюється американськими та іноземними ТНК, у Великій Британії цей показник складає 80 %, у Сингапурі — 90 % [8].

На ТНК припадає основна частина прямих іноземних інвестицій, вони контролюють до 40% світового промислового виробництва, половину міжнародної торгівлі [3,28]. Сукупна додана вартість сотні найбільших ТНК становить близько 4% світового ВВП [7,35].

ТНК сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, удосконаленню технічного рівня і якості продукції, ефективності виробництва, удосконалення форм управління.

Що ж представляє собою транснаціональна корпорація? І знов серед науковців немає єдиного погляду на цю форму господарювання. Термін «транснаціональна корпорація», «багатонаціональна компанія» (multinational corporation - МNС), як загальноприйнятий, вживається з 1960 року. За офіційним визначенням Конференції ООН, ТНК - це підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику та загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень [5,36].

Транснаціональний статус компанії можливо визначити і за структурою її активів. Деякі іноземні дослідники до ТНК відносять компанії, які мають 25% своїх активів закордоном [5,36].

Також, ТНК розглядаються як більш сучасна форма міжнародних корпорацій. Найзагальніше визначення МНК - це міжнародні за складом і характером діяльності суб’єкти господарського життя, які функціонують на принципах корпоративної власності з акціонерною формою управління та розподілу прибутків у міжнародному масштабі [6].

Всі вищенаведені визначення доповнюють одне одно і об’єднані навколо характерних рис транснаціональних компаній: збереження національності походження компанії, багато національність представництв, економічна експансія на зарубіжних ринках, вкладання капіталу.

Важливим чинником подальшого посилення економічної могутності ТНК є численні злиття і поглинання, які останнім часом досягли високого рівня. Прикладом є злиття автомобільних корпорацій «Крайслер» (США), «Даймлер-Бенц»(Німеччина) і «Міццубісі-Моторс»(Японія). У 1999 році злилися провідні нафтові компанії «Екссон» і «Мобіл», які тепер займають лідируючі позиції протягом останніх років в рейтингу ТНК, складеного журналом Форбс [5].

Оцінювання міри успішності ТНК найбільш оптимально можна здійснити враховуючи показник ринкової капіталізації. З одного боку, показник ринкової капіталізації є найбільш ілюстративним, враховуючи сутність саме корпоративної природи, з іншого - він дає змогу з високою часткою об’єктивності давати оцінки діяльності корпорацій з різних країн та таких, що працюють у різних секторах [7,85].

Журнал Forbes в 2004 р вперше опублікував список 2000 найбільших компаній світу [11]. На відміну від інших списків, де корпорації ранжируються за одним показником, Forbes оцінив компанії відразу за чотирма. Компанії із різних секторів привели до загального чисельника.

При складанні рейтингу аналітики Forbes оцінювали чотири показники: доходи, прибуток, активи та капіталізацію. Одним з головних аргументів на користь саме цього підходу при складанні рейтингу є необхідність об’єктивне врахувати тенденції на фондовому ринку та обсяг продажу. Україна у рейтингу Forbes Glodal 2000 не представлена.

В 2010 році загальні показники 2000 найбільших ТНК становлять: виручка - 30 трлн. дол., прибуток - 1,4 трлн. дол. Вони управляють активами 124 трлн, дол. В середньому всі показники зменшились порівняно з минулим роком, окрім капіталізації, яка виросла на 61%.

Які і в минулих роках по кількості ТНК домінують такі країни як США (515 компаній) та Японія (210). Покращили свої позиції Китай(113), Канада(62) та Індія (56) [11].

Для більш детальнішого аналізу сучасного стану ТНК розглянемо табл. 1

Таблиця 1

Найбільші ТНК за версією журналу Forbes протягом 2006-2010 років [11]

№	2006	2007	2008	2009	2010
1.	Citigroup (США, банківська справа)	Citigroup (США, банківська справа)	HSBC Holdings (GB, банківська справа)	General Electric (США, електроенер-ка, машинобудуван-ня,сервіс та ін.)	JPMorgan Chase (США, банківська справа)
2.	General Electric (США, електроенер-ка, машинобуд-ня, сервіс та ін.)	Bank of America (США,банківська справа)	General Electric (США,)	Royal Dutch Shell (GB, нафтогазова корпорація)	General Electric (США)
3.	American Intl group (США, страхування)	HSBC Holdings (GB, банківська справа)	Bank of America (США)	Toyota Motor (Японія, автовиробник)	Bank of America (США)
4.	ExxonMobil (США, нафтогазова корпорація)	General Electric (США, електроенер-ка, машинобудування, сервіс та ін.)	JPMorgan Chase (США, банківська діяльність)	ExxonMobil (США, нафтогазова корпорація)	ExxonMobil (США, нафтогаз. корпорація
5.	BP (GB, нафтогазова корпорація)	JPMorgan Chase (США,банківська справа)	ExxonMobil (США, нафтогазова корпорація)	BP (GB, нафтогазова корпорація)	ICBC (Китай, банківська справа)
6.	Bank of America (США,банківська справа)	American Intl group (США, страхування)	Royal Dutch Shell (GB)	HSBC Holdings (GB, банківська справа)	Banco Santander (банківська справа)
7.	HSBS Group (GB, банківська справа)	ExxonMobil(США, нафтогазова корпорація)	BP (GB, нафтогазова корпорація)	AT&T (США, телекомунікаційна компанія)	Wells Fargo (США, банківська справа)

продовження табл. 1

8.		Royal Dutch Shell (Нідерланди, нафтогазова корпорація)	Toyota Motors (Японія, автовиробник	Wal-Mart Stores (США, роздрібна мережа магазинів)	HSBC Holdings Plc (GB, банківська справа)
9.	Fannie Mae (США,іпотечне агенство)	Union Bank of Switzerland (Швейцарія, банківська діяльність)	ING Group (Нідерланди страхування)	Banco Santander (Іспанія, банківська справа)	Royal Dutch Shell (GB, нафтогаз. корпорація)
10.	Wal-Mart Stores (США, роздрібна мережа магазинів)	ING Group (Нідерланди страхування)	Royal Bank of Scotland (GB, банківська справа)	Chevron (США, нафтогазова корпорація)	BP (GB, нафтогаз. корпор-я)

Розглянувши табл. 1, можна прослідкувати таку динаміку. Протягом 2006-2008 років лідируючі місця в рейтингу посіли компанії, які займаються банківською діяльністю (Citigroup, Bank of America, HSBC Holdings). Однак, світова фінансова криза значно вплинула на діяльність даних компаній, як і економік в цілому. Так, у 2009 році перші місця посіли такі компанії як General Electric, Royal Dutch Shell, Toyota Motors, ExxonMobil. Банки ж значно погіршили результати своєї діяльності в 2009 році (так, в 10-ку лідерів увійшли тільки HSBC Holdings, Banco Santander, 6 та 9 позиція відповідно).

Розглянувши діяльність ТНК протягом 2010 року, знову спостерігаємо домінування банків в рейтингу, в першу чергу завдяки своїм активам. Нафтогазові компанії отримали порівняно високу виручку та прибуток, підвищили капіталізацію, однак не стали лідерами росту. Так першу позицію зайняв банк JPMorgan Chase , який піднявся з минулорічної 16 позиції завдяки значному збільшенню виручки (115,6 млрд. дол.), прибутку (11,65 млрд. дол.), та капіталізації (166,2 млрд. дол.). Другу сходинку зайняла компанія General Electric (показники якої погіршились порівняно з минулим роком), третю позицію в 2010 році отримав Bank of America завдяки купівлі Merrill Lynch.

Загалом роль ТНК в міжнародних відносинах з кожним роком зростає.

Україна, як приймаюча ТНК країна, не посіла належного місця в їх діяльності. Незважаючи на певні природні переваги, вона має один із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій серед країн Центральної та Східної Європи, СНД. Проаналізуємо динаміку прямих іноземних інвестицій, розглянувши рис. 1.

Розглянувши рисунок, спостерігаємо негативну тенденцію темпу приросту ПІІ в Україну: як бачимо, починаючи з 2009 року даний показник поступово зменшується.

У І півріччі 2011р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 2788,2 млн.дол. прямих інвестицій (акціонерний капітал): із країн ЄС надійшло 2287,0 млн.дол. (82,0% загального обсягу), із країн СНД - 84,3 млн.дол. (3,0%), з інших країн світу - 416,9 млн.дол. (15,0%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 447,0 млн.дол.(див. табл.2)

Рис. 1. Динаміка надходжень прямих іноземних інвестицій в Україну протягом 2006-2011 р.[10]

Інвестиції надійшли зі 127 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 11619,6 млн.дол., Німеччина - 7365,5 млн.дол., Нідерланди--4779,5 млн.дол., Російська Федерація - 3386,1 млн.дол., Австрія 2855,8 млн.дол., Франція - 2384,8 млн.дол., Велика Британія - 2347,6 млн.дол., Швеція - 1758,2 млн.дол., Віргінські Острови (Брит.) - 1524,2 млн.дол. та США - 1087,5 млн.дол.

Таблиця 2

Об’єми прямих зарубіжних інвестицій в Україну протягом 2008- I півріччя 2011

років [10]

Інвестор	2008		2009		І півріччя 2010		2010		І півріччя 2011
	млн. дол.	%	млн. дол.	%	млн. дол.	%	млн. дол.	%	млн. дол.	%
Усього	35723,4	100	40026,8	100	40402,1	100	44708,0	100	47205,7	100
Кіпр	7682,9	21,5	8593,2	21,5	9079,2	22,5	9914,6	22,2	11619,6	24,6
Німеччина	6393,8	17,9	6613,0	16,5	6618,6	16,4	7076,9	15,8	7365,5	15,6
Нідерланди	3180,8	8,9	4002,0	10,0	3929,0	9,7	4707,8	10,5	4779,5	10,1
Російська Федерація	1851,6	5,2	2674,6	6,7	2877,2	7,1	3402,8	7,6	3386,1	7,2
Австрія	2445,6	6,8	2604,1	6,5	2591,1	6,4	2658,2	5,9	2855,8	6,0
Франція	1226,1	3,4	1640,1		1708,9	4,2	2367,1	5,3	2384,8	5,1
Сполучене королівство	2273,5	6,4	2375,9	5,9	2228,1	5,5	2298,8	5,1	2347,6	5,0
Швеція	1263,0	3,5	1272,3	3,2	1298,6	3,2	1729,9	3,9	1758,2	3,7
Віргінські острови	1316,1	3,7	1371,0	3,4	1333,9	3,3	1460,8	3,3	1524,2	3,2
США	1471,5	4,1	1387,1	3,5	1214,6	3,0	1192,4	2,7	1087,5	2,3
Польша	694,7	1,9	864,9	2,2	873,6	2,2	935,8	2,1	945,6	2,0
Італія	914,3	2,6	992,2	2,5	976,4	2,4	982,4	2,2	894,4	1,9
Швейцарія	715,6	2,0	805,1	2,0	795,3	2,0	859,4	1,9	872,3	1,8
Інші країни	4293,9	12,1	4830,9	12,0	4877,6	12,1	5121,1	11,5	5384,6	11,5

Україна як промислова держава транснаціональним корпораціям нецікава. Такий висновок можна зробити проглянувши список глобальних коропорацій, представлених на вітчизняному ринку: Соса-Соlа, Samsung, Тоуоtа, Nеstle, Nокіа, Меtго Cash&Саггу, Неwlett-Раckard, Вritish American Tobacco, McDonalds, BP та деякі інші ТНК. Великі промислові концерни, такі як, наприклад, Westinghouse, ЕххоnМоbil або General Electric, на українському ринку відсутні. Виняток — Mittal Steel, для якої її український актив — Криворіжсталь — проміжна, а не кінцева ланка виробничого ланцюга.

При цьому для ТНК із країн Європейського Союзу та США найбільш привабливими є українська харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор, фармацевтика. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні [4].

Російським ТНК та компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в перелічених галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах[12].

Окремо треба виділити функціонування транснаціональних корпорацій в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв. Найбільшими компаніями, що нині працюють в Україні, є: у сфері нафтопереробки - російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортування нафти - російські «Сургутнафтогаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу -російські «Газпром» та «Ітера» [4].

Дослідження зарубіжних та вітчизняних літературних джерел з питання транснаціоналізації господарства показало, що існують як позитивні, так і негативні наслідки цього процесу. Для кожної окремої країни такі наслідки будуть специфічними, водночас, при розбудові національної економічної системи України необхідно враховувати узагальнені чинники (табл.3).

Таблиця З

Роль транснаціоналізації в розвитку сучасної національної економічної системи [6]

Позитивні риси	Негативні риси
Міжнародна спеціалізація на базі взаємопроникнення капіталу	Посилення конкуренції на внутрішньому ринку, занепад вітчизняного виробника
Формування міжнародних галузевих та господарських територіальних одиниць (кластерів)	Поступова руйнація національного економічного державного суверенітету – поява наднаціональних економічних утворень -ТНК
Вирівнювання національних відтворювальних виробничих структур	Різке зростання транскордонного злиття і поглинання вітчизняних компаній
Свобода пересування факторів виробництва, товарів	Розташування на території держави трудомістких, енергомістких та матеріаломістких, екологічно небезпечних виробництв
Доступ до більш якісних і дешевих ресурсів	Відтік капіталу, перерахунок прибутку в промислово розвинуті країни

продовження табл. 3

Розвиток науково-технічної сфери	Уникнення оподаткування прибутку
Розширення інноваційної діяльності	Розподіл фінансових ресурсів країни між крупними ТНК з обмеженим фінансуванням середнього бізнесу
Якісний розвиток виробництва країни	Занепад галузей економіки, які не є привабливими для ТНК
Посилення ролі держави (країни – базування ТНК) в міжнародному просторі	Вплив ТНК на економічну владу країни

Щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні, українські транснаціональні структури, як це зробили раніше Китай, Росія, Індія, Індонезія, Мексика, Венесуела та ін. [6,108]

За думками аналітиків в Україні існують компанії яким залишилося зробити лише декілька кроків для того щоб створювати гідну конкуренцію уже існуючим ТНК. Упритул до створення вітчизняної ТНК - інтегрованої нафтової компанії з усіма елементами технологічного ланцюжка «видобуток - переробка - збут» - підійшли Приватбанк та УкрСиббанк. Структури Приватбанку володіють найбільшою в Україні мережею АЗС «Сентоза», контрольним пакетом акцій НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» і більш як 30% акцій НПК «Галичина»[12].

ТНК- це теперішнє і майбутнє світової економіки, і в залежності від того наскільки ефективно ми навчимося з ними співпрацювати, багато в чому і буде визначатись економічний розвиток України [4,30].

Висновок. Отже, можна сказати, що ТНК на сьогоднішньому етапі розвитку світового господарства відіграють важливу роль. Адже, вони впливають на економіки приймаючих країн, прискорюють науково-технічний процес, інтернаціоналізацію господарського життя, залучаються ПІІ, відкривається доступ до фінансових ресурсів ТНК, інтеграція до світових економічних процесів, доступ до зовнішніх ринків.

Однак, крім позитивних наслідків діяльності ТНК, необхідно не забувати і про негативні наслідки їхнього функціонування. Для покращення ситуації із негативним впливом ТНК та мінімізації нищівних процесів діяльності варто було б переглянути політику приймаючих країн у сферах екології, реінвестування прибутків ТНК, націоналізації природних ресурсів, стабілізацію внутрішніх ринків, викорінення небажаних спроб втручання в національну політику транснаціональними компаніями [1].

На нашу думку, негативним також є відсутність на українському ринку власних ТНК. Адже з ТНК можуть конкурувати тільки такі ж корпорації. Тому створення українських ТНК призведе до розширення експортних можливостей країни, посилення процесів інтернаціоналізації та інтеграції в Україні, впровадження новітніх технологій та зміцнення ресурсної і виробничої бази України.

Отже, можна виокремити напрямки подальшого розвитку діяльності ТНК в Україні. До поточних напрямів відносять :

1) законодавчо-правове забезпечення діяльності ТНК в Україні, насамперед у розширити сферу дії державного регулювання інвестиційної діяльності;

2) використання в України досвіду ТНК в розробці та розвитку ефективних внутрішніх корпоративних та зовнішніх зв’язків залучати до активної інвестиційної діяльності суб'єктів різноманітних форм власності та господарювання для розширення національного товаровиробництва і ринкової інфраструктури;

3) адекватність організації обліку та звітності ТНК та українських підприємств та використання методології економічного аналізу ТНК господарськими суб’єктами України ширше впроваджувати в практику індикативне планування [1].

Перспективні напрямки включають:

1) системна інтеграція України до міжнародних економічних і політичних відносин. Враховуючи багатогранність та різноманітність шляхів такої інтеграції, роль процесу залучення іноземного капіталу та діяльності ТНК в Україні є досить важливою як для зовнішньоекономічного, так і для зовнішньополітичного чинника[5];

2) результативність економічних реформ на мікрорівні та загальне оздоровлення економічного клімату в державі. На рівні діяльності іноземного капіталу є логічна зміна акцентів у пріоритетах і формах інвестування. Необхідним є оптимізація структури економіки країни, зменшення частки галузей металургійної, важкої та військової промисловості, що у великих розмірах споживають природні ресурси, погіршують екологічну ситуацію, а їх продукція значною мірою вивозиться за межі України і не впливає на рівень життя населення. В свою чергу, необхідно збільшувати частку наукомістких галузей з екологічно чистими технологіями, легкої і харчової промисловості, переробних, галузей сільського господарства, сфери послуг тощо;

3) створення потужних національних структур, які б мали можливість конкурувати з ТНК. Виходячи з можливостей розвитку національних потужних структур, є логічним поєднання такого розвитку із безпосередньо стратегією ТНК [1].

Отже, можна сказати, що Україна не лише приймає ТНК, а водночас прагне до створення таких компаній, що є надзвичайно важливим фактором для її економіки. Загалом, аналіз діяльності ТНК свідчить про їх неоднозначний вплив на країни, в яких вони функціонують. З одного боку, вони несуть за собою передові технології, управлінський досвід і т.д. З іншого ж боку, в їх діяльності присутні і багато небезпек для приймаючих країн. Для уникнення багатьох проблем пов’язаних з діяльністю ТНК, потрібно в першу чергу рухатися у напрямку розробки сучасного інвестиційного законодавства.

Список використаних джерел

1. Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: євроінтеграційний аспект: Монографія // Гладій І.Й. /Економічна думка, 2006 – С.554.

2. Довгаль І. Стратегія транснаціональних корпорацій в умовах світових глобалізаційних процесів / І. Довгаль // Держава та регіони.- 2008.-№6.- С. 84-88.

3. Карамбович І.М. ТНК в системі світового господарства \ І.М. Карамбович \\ Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - №4. - С. 28-30.

4. Семенов А.А. Діяльність ТНК в Україні та їх вплив на економічний розвиток країни\ А.А. Семенов, В.В. Крижанівська\\ Економічні науки. Зовнішньоекономічна діяльність/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com

5. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їхня роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока //Актуальні проблеми економіки.- 9.-2009.-С. 35-41.

6. Терехов. Є. М. Вплив ТНК на розвиток національних економічних систем / Є. М. Терехов, О. В. Прокопенко // Вісник СумДУ. Серія Економіка -2010.-№1 -С.103- 113.

7. Шабліна Я.В. Вплив ТНК на конкурентоспроможність економіки України / Я.В. Шабліна// Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. –№2 — С. 33-37/.

8. Грицюк О. Держава - корпорація: хто кого?/ О. Грицюк. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dialogs./org.ua/ua

9. Friedman Thomas L. The Lexus and the Olive Tree / L. Thomas Friedman/- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dialogs./org.ua/ua/crossroad_full.php?m_id=1056.

10. www.ukrstat.gov.ua - [Державний комітет статистики України]
11. http://www.forbes.ru

12. http://www.Osvita.ua