Кателла Є.Ю., к.е.н., доцент Семенов А.А.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган-Барновського, Україна

КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТНК

На сучасному етапі світова економічна система характеризується процесами інтеграції, глобалізації та транснаціоналізації, одну з вирішальних ролей в яких відіграють транснаціональні корпорації.

Сьогодні теоретичними аспектами виникнення та діяльності ТНК займається багато вітчизняних та іноземних науковців, але досі не визначені чіткі критерії , за якими компанію, яка спеціалізується на експортно-імпортних операціях та веде свою діяльність на зовнішніх ринках, можна віднести до транснаціональної.

Пропонувалося визначати ТНК за національною приналежністю капіталів, величиною обороту, часткою закордонних активів та прибутків, часткою закордонного ринку в операціях та характером операцій, числом закордонних філіалів та дочірніх компаній тощо. Але варто зазначити, що у різних авторів свої умовні рамки щодо цих обмежень, які засновані на їх власному емпіричному сприйнятті.

Така різниця в поглядах на критерії, за якими можна ідентифікувати ТНК, породжує також різні підходи щодо трактування самого поняття «транснаціональна корпорація».

На думку Киришуна Л.В., усі запропоновані тлумачення можна згрупувати на чотири підходи: «структурний – визначає ТНК кількістю задіяних країн чи приналежністю її керівництва до різних країн та числом організаційно - економічних форм господарської діяльності ТНК за кордоном (філій, відділень); результативний – визначає ТНК за часткою закордонних активів та прибутків, величиною ПІІ, обороту, часткою закордонного ринку в операціях; біхевіориський – вважає компанію ТНК за умови, якщо її управлінська ланка мислить інтернаціонально, глобально-у межах світового ринку; системний – визначає ТНК з позиції сукупності трьох попередніх підходів та з позиції носія процесів інтернаціоналізації, прискорювача глобалізації»[2, c. 3].

Але розглянуті підходу не є всеохоплюючими та доцільно використовувати наведені критерії в комплексі, тому можна сказати, що найбільш повно поняття «ТНК» розглядають представники системного підходу. В економічній літературі поряд з поняттям «транснаціональної» компанії часто вживаються близькі за значенням терміни "багатонаціональна" та "міжнародна компанія". Одні автори вживають ці терміни як синоніми чи еквіваленти до терміна "транснаціональна", інші використовують термін "багатонаціональна" на позначення компанії, що контролюється діловими колами кількох країн. Тому саме для встановлення границь між цими поняттями доцільно узагальнити критерії відношення компаній до транснаціональних.

Отже, можна згрупувати критерії, що надаються різними авторами в єдину систему. Тільки відповідність усім елементам цієї системи буде свідчить про транснаціональність корпорації. Таким чином, можна виділити наступні ознаки ТНК:

· здiйснення своєї виробничої, складальної, торгiвельної або сервiсної присутності у двох або бiльше країнах [2, c.11];

· отримання значної частини доходу за кордоном та одержання великої частки прибуткiв вiд закордонної діяльності [1, c.168];

· глобальна структура зайнятості і міждержавна мобільність персоналу [3, c. 23];

· наявність відпрацьованого механізму координації діяльності філіалів та їх міжнародної взаємодії, причому цей механізм обов’язково включає можливість застосування трансфертних цін у поставках між своїми філіалами та “глобальне бачення” при прийняттi управлiнських рішень [2, c. 11];

· складається з юридично виокремлених підприємств [3, c. 23];

· iнвестування значної частини своїх активiв за кордоном у формі ПІІ [2, c. 11];

· висока інтенсивність внутрішньокорпораційної торгівлі між розташованими у різних країнах підрозділами [3, c. 23];

· перебування поза юрисдикцією окремої держави, міждержавних об'єднань чи міжнародних організацій [2, c. 11].

Таким чином, враховуючи зазначені критерії, можна зробити висновок, що транснаціональна корпорація – це економічно єдина система господарських суб’єктів, які здійснюють свою діяльність у двох чи більше країнах, управління якими здійснюється з одного чи декількох центрів на основі єдиної глобальної стратегії з узгодженою політикою по розподілу ресурсів та технологій, активно використовуючи тенденції міжнародного поділу праці, впливаючи на економічну політику країн, в яких розгортають діяльність переважно у формі ПІІ, підсилюючи тим самим процеси інтернаціоналізації та глобалізації у світі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Жук О.П. Процеси транснаціоналізації на сучасному міжнародному ринку// Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.5. – с. 166-171

2. Киришун Л.В. Визначальні критерії формування сутності ТНК// Економічні науки. Серія «Економічна теорія та економічна історія». Збірник наукових праць.ЛНТУ.- 2010. – Випуск 7. Ч.1.- 12 c. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_etei/2010_7_1/28.pdf.

3. Кормакова І.О. Концептуальні підходи до визначення суті транснаціональних корпорацій. // Економічний простір. – 2010. - №41. – с. 16-25.