Экономика/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

викладач кафедри «Облік та менеджмент», Дашко Ірина Миколаївна;

студентка спец. «Менеджмент організацій» Жукова Ольга Михайлівна

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Проблеми залучення і здійснення інвестицій в Україну

Під час переходу до система ринкових відносин в Україні склалася непроста політична й економічна ситуація. В Україні зафіксовано відтік іноземних інвестицій. І причина криється не лише в економічній кризі, а й у неналежній увазі держави до забезпечення реалізації закріплених у законодавстві гарантій для іноземних інвесторів. Заважає користуватися системою захисту інвестицій і надто високий рівень корумпованості влади. Сьогодні ж в умовах кризи капіталовкладники шукають максимальної прозорості інвестиційних схем, сумніваючись у тому, що українська влада у змозі її забезпечити. Залучення іноземних інвестицій впродовж багатьох років є пріоритетним напрямом розвитку економіки України, який в умовах економічної кризи потребує особливої уваги з боку держави. Говорячи про проблеми залучення і здійснення інвестицій в Україну, на жаль, слід констатувати, що ситуація протягом багатьох років залишається складною, незважаючи на всі заяви українських політиків про покращення інвестиційного клімату. Найкращим кроком, який може зробити український уряд для покращення інвестиційного клімату в Україні, є встановлення чітких та незмінних «правил гри». Крім того, до основних бар’єрів, що перешкоджають залученню іноземних інвестицій в Україну та захисту прав інвесторів, слід віднести і недосконалість законодавства в цій сфері, відсутність реальних правових механізмів здійснення прав інвесторів; складність та зарегульованість процедур, пов’язаних зі здійсненням інвестування в Україні; корумпованість влади; перманентну нестабільність політичної ситуації в Україні. Дослідження показало, що за рівнем прямих іноземних інвестицій Україна відстає від центральноєвропейських сусідів таких як Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина та Балтійські країни. Так, найвищий серед країн Центральної та Східної Європи рівень іноземних інвестицій – в Чехії на 2010 р. складав більше € 9 тис. на душу населення, тоді як в Україні цей рівень складав € 954. Іноземні інвестиції до Угорщини в 2010 р. досягли майже € 7 тис., в Польщі – € 3,6 тис., в Румунії – майже € 2,5 тис. і € 1,7 тис. в Росії (рис.1).

Рис.1. Прямі іноземні інвестиції на душу населення в Центральній та Східній Європі

За даними Держкомстатистики, лише країни Євросоюзу інвестували в Україну в 2010 р. $35 млрд 225 млн 200 тис. Це на 3 млрд 616 млн 700 тис. більше, ніж у 2009 р. Зокрема, станом на 1.01.2011 р. сума прямих інвестицій сягала $44 млрд 708 млн. Натомість на відповідний період минулого року вона становила $40 млрд 53 млн. Іноземні інвестиції є провідником сучасних технологій виробництва та управління, своєрідною „перепусткою” на світові ринки товарів та капіталів, дозволяючи при цьому компенсувати дефіцит національних грошових коштів.

В умовах ринкового трансформування економіки України дуже гострою є потреба в значних іноземних інвестиціях. Для більшості країн з перехідною економікою ефективно використаний іноземний капітал стає ключовим фактором їх розвитку. Звичайно, залучення іноземних інвестицій відіграє важливу роль і в структурі пріоритетів української економіки. В Україні існують об’єктивні й суб’єктивні фактори, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме: залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшому співробітництві, подаючи запити щодо економічної політики уряду; нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів; повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації при вкладанні коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам; невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються; темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США; низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах; невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями.

Отже, в Україні сформувався малосприятливий інвестиційний клімат, який спричинив брак стратегічних іноземних інвестицій. Помірковані інвестори усвідомлюють, що прибутковість капіталу після оподаткування визначають не лише законодавчо встановлена ставка податку на прибуток підприємства, а й спосіб обчислення цього прибутку, зокрема – нарахування амортизації, облік запасів, віднесення процента за кредит і збитків до складу виробничих затрат. До країни, де вітчизняний інвестор практично не вкладає кошти у розвиток виробництва, не піде й іноземний інвестор. Тому за умов економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв, а також впровадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвестиційної активності.

Список використаних джерел:

1. www.refine.org.ua

2. www.favorites.com.ua

3. www.br.com.ua