Клєцова Н.В., к.е.н., доцент Сумський національний аграрний університет, Україна

ІНВЕСТИЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ

Враховуючи теоретичні та практичні дослідження науковців, власні розробки та аналіз, ми прийшли до класичного висновку, що під інвестиційним кліматом регіону та країни у цілому необхідно розуміти комплекс політичних, соціально-економічних, організаційно-правових, соціокультурних, фінансових та географічних чинників, за допомогою яких іноземні інвестори мають можливість визначити межу ризику спільної діяльності, розрахувати рівень прибутковості власних капіталовкладень, що впливатиме на остаточне рішення інвестування певної галузі у регіоні [1, с. 48]. Інвестиційну ж привабливість регіону можна розглядати лише в якості майбутнього місця інвестування, тобто дане поняття є значно вужчим, проте більш конкретним, у порівнянні з інвестиційним кліматом. Однак для стратегічного інвестора не достатньо переконливими є аргументи щодо інвестування підприємства, якщо розвиток даної галузі у масштабах країни чи регіону перебуває у несприятливому стані. Тому що інвестиційна пропозиція має попит лише там, де існують відповідні сприятливі умови. За цих умов починається, насамперед, пошук прибуткового об’єкта інвестування, що передбачає визначення інвестиційної привабливості підприємства, ризику співпраці та перспективи функціонування щойно створеного бізнесу.

Для того, щоб сприяти розвитку підприємств з іноземними інвестиціями в області, необхідно створити, перш за все, сприятливе інвестиційне середовище, під яким, на нашу думку, необхідно розуміти ринкову підсистему, що сприяє руху інвестицій та втілює риси інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості країни, регіону чи підприємства. Зазначимо, що створювати привабливе інвестиційне середовище регіону у сільському господарстві можна за різними аспектами, проте ми пропонуємо відштовхуватись від тих позицій, що були висловлені респондентами у процесі проведеного експертного опитування. Так, враховуючи думку міжнародних експертів та молодих спеціалістів окремих вищих навчальних закладів України, ми сформували чотири основні групи факторів, що мають безпосередній вплив на формування сприятливого інвестиційного середовища для підприємств з іноземними інвестиціями у сільському господарстві. Отже, при інвестуванні сільськогосподарських підприємств закордонний учасник акцентує увагу на інвестиційному потенціалі, інвестиційному ризику, інвестиційній активності та фінансовій звітності підприємств, що функціонують у сільському господарстві конкретної області.

Першою складовою виступає інвестиційний потенціал, що включає ресурсний, фінансово-економічний, інфраструктурний, інноваційний та зовнішньоекономічний аспекти. Інвестиційний потенціал представлений, перш за все, ресурсним потенціалом, зокрема площею сільськогосподарських угідь, що на думку експертів, є вирішальним показником для ведення сільського господарства у регіоні. Крім того; бонітет ґрунту та вміст гумусу; наявність робочої сили, що спроможна якісно вести сільське господарство; фондозабезпеченість та енергозабезпеченість підприємств, а також ступінь зносу та оновлення основних засобів на підприємствах. По-друге, повинен здійснюватись належний контроль за фінансово-економічною діяльністю підприємств, що на думку міжнародних експертів, є одним з показників сприятливого інвестиційного середовища. Так, розмір середньомісячної заробітної плати працівників, що зайняті у сільському господарстві, обсяг валової продукції, кредиторська та дебіторська заборгованість, прибуток та рентабельність підприємства – все це має безпосередній вплив при виборі об’єкту інвестування іноземним партнером. Що ж стосується державних дотацій за цільовими програмами, то цей фактор не першочергового впливу, проте від його наявності закордонні партнери не відмовляються.

Інфраструктурний аспект ґрунтується на привабливості регіону розташування сільськогосподарського підприємства для іноземного інвестування, що обумовлює цілеспрямованість вкладення інвестиційного капіталу та ступінь проникнення іноземних інвестицій у сільськогосподарський сектор регіонів. Даний аспект практично не можливо прогнозувати, тому що межування з іншими країнами та привілеї кліматичних умов складаються історично та залежать від географічного розташування області. Проте якщо конкретна область має такого роду переваги, то про них необхідно говорити, показувати та доводити.

Особливого значення при створенні сприятливого інвестиційного середовища для функціонування підприємств з іноземними інвестиціями у сільському господарстві набуває фактор другої групи – інвестиційний ризик. Ми вважаємо, виділення даного чинника у окрему групу є дуже важливим, тому що ми розглядаємо ризик як відхилення від очікуваних результатів, що неодмінно цікавить іноземного та вітчизняного партнерів, та визначення даного показника є обов’язковим при започаткуванні нової господарської діяльності. Незалежно від ризику, який може мати місце на сільськогосподарському підприємстві та може стати причиною його ліквідації, а відповідно й збитковістю усіх інвестиційних надходжень, необхідно розглядати ізольовано усі фактори, що спричиняють таку ситуацію. На нашу думку, при залученні іноземних інвестицій у сільськогосподарські підприємства, першочергового значення набувають чотири основні категорії ризиків: 1) правовий ризик; 2) репутаційний ризик; 3) операційний ризик; 4) стратегічний ризик.

Третьою складовою інвестиційного середовища виступає інвестиційна активність підприємства, що виражається у прирості показників загальної ефективності використання інвестицій протягом досліджуваного періоду.

На завершальній стадії доцільно звернути увагу й на фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, що є невід’ємною складовою та показником прибутковості чи збитковості діяльності організації.

Література: 1. Клєцова Н. В. Формування інвестиційного клімату у сільськогосподарських підприємствах з іноземними інвестиціями Сумщини / Клєцова Н. В. // Экономика Крыма. – 2009. – № 26. – С. 48–52.