Нестеренко Л.О., Овчаренко О.О.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені. М.Туган-Барановського

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Актуальність. Термін «корпоративне управління» вже широко ввійшов у наше життя. Про необхідність підвищення рівня корпоративного управління на українських підприємствах наголошують і представники державних органів, і учасники фондового ринку. Виникають нові поняття та концепції, покликані впровадити останні міжнародні тенденції та досягнення у галузі корпоративного управління. Будь-яка національна система корпоративного управління є комплексним явищем, формування та розвиток якого здійснюється під впливом багатьох факторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання аналізу корпоративного управління висвітлювалося в працях багатьох науковців, серед яких: Балабанова Я., Єфіменко А., Коцько І. Рябота В., Сардак О., М.Портер, та багато інших.

Метою написання даної роботи є аналіз перспектив корпоративного управління, а також можливостей застосування закордонного досвіду в Україні.

Результати досліджень. Розвиток персоналу є найважливішою умовою успішного функціонування будь-якої організації. Це особливо важливим є в сучасних умовах, коли науково-технічний прогрес значно прискорює старіння професійних знань і навичок. .[3] Невідповідність кваліфікації персоналу потребам компанії негативно позначається на результатах її діяльності. Тому, корпоративна культура може слугувати потужним інструментом підвищення загального рівня персоналу в організації. Культурологічний підхід до дослідження ефективного функціонування підприємства, який передбачає вивчення процесів, що відбуваються в організації, через призму культури, яка визначає специфіку діяльності, особливості взаємовідносин між працівниками, вимоги і ставлення до них, набуває значного значення для прибуткового функціонування організації. Сьогодні, коли наша держава намагається зайняти гідне місце на світовій арені, стати повноправним членом Європейської спільноти, особливого значення набуває розвиток менеджменту персоналу, системи ефективного корпоративного управління. Практика розвинених країн стверджує, що персонал підприємства – це найцінніший його ресурс, бо саме від його кваліфікації, відданості справі залежить не тільки сьогоднішній результат діяльності, але й можливі подальші перспективи діяльності організації.

Зрозуміло, що саме поняття «корпоративне управління» є ще достатньо новим для нашої держави. Хоча українські менеджери і намагаються запроваджувати на підприємствах та організаціях корпоративне управління персоналом, все ж таки, на сьогодні в Україні невідкладним є вирішення таких завдань, як:

¾ створення національної системи управління персоналом, яка буде зорієнтована на пріоритетний розвиток регіонального корпоративного управління;

¾ створення системи моніторингу людського розвитку;

¾ зниження рівня безробіття, впровадження заходів, які б детінізували ринкок праці, зменшення кількості зловживань підчас найму на роботу та організації трудового процесу;

¾ стимулювання інвестування у людський капітал;

¾ удосконалення системи професійної підготовки з урахуванням реальних потреб у персоналі.[1]

Потрібно відмітити, що на шляху до ефективного корпоративного управління персоналом підприємства, доцільно застосовувати закордонний досвід, маємо відзначити, що потрібно не сліпо наслідувати здобутки розвинених ринкових країн, Україна має адаптувати отримані знання та досвід для специфічного слов’янського менталітету. Докладніше особливості корпоративного управління персоналом представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Особливості корпоративного управління у розвинених країнах

Інструменти	Україна	Японія	Німеччина
Набір і відбір	Застосування випробувального терміну; порушення оплати праці;	Підготовка до тривалого процесу; забезпечення фірмою лозунгу «залишитись тут»; розвиток довірливих стосунків з новобранцями	Залучення вмілих працівників, що пройшли підготовку за державними програмами навчання
Тренінг	Не набули широкомасштабного застосування	Здійснення серйозних інвестицій у тренінг; використання загального тренінгу і кроскультурного тренінгу; тренінг як відповідальність кожного	Розпізнавання і використання програм учнівства; здатність державного регулювання тренінгу
Винагорода	Існує, але не в значних обсягах	Застосування визнання і премії як мотиватора; уникнення плати за виконання	Врахування високих витрат праці у виробництві
Трудові стосунки	Як правило, доволі важкі відносини між роботодавцями та професійними спілками	Взаємовідносини з професійними спілками як з партнерами; давати час для переговорів	Готовність до високих зарплат і короткого робочого тижня; очікування високої продуктивності від об'єднаних профспілками робітників
Службовий дизайн	Слабко розвинена участь працівників в управлінні.	Використання участі; корпоративні групи встановлення цілей; створення автономних робочих команд; використання уніформ, формальних підходів; підтримання групових зусиль; посилення команд для прийняття рішень	Використання робітничих рад для поліпшення якості залучення працівників до управління

Зауважимо, що сучасна модель розвитку людського потенціалу в Україні не забезпечує необхідних кількісних та якісних характеристик трудових ресурсів.

Наразі існує тенденція до депопуляції, старіння, бідності населення, міграції кваліфікованої робочої сили за кордон, деформації у сфері зайнятості. Істотно впливають глобальні фактори, такі як розвиток інформаційних технологій, впровадження електронного урядування та економічна інтеграція. Спостерігається істотне скорочення чисельності осіб, зайнятих у сільському господарстві, промисловості, й одночасне збільшення чисельності персоналу у сферах державного управління, обслуговування, освіти, науки, культури. Особливу групу персоналу складають фахівці з комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, аналізу та обробки інформації. Відбувається якісна зміна змісту й характеру праці в напрямі зростання частки інтелектуальної-творчої складової.

Висновки. На основі викладеного матеріалу можна зробити висновок, що високоякісний та конкурентоспроможний персонал є гарантом успішної та ефективної діяльності на ринку, основним джерелом конкурентних переваг підприємства. Тому, в інтересах розвитку трудового потенціалу вітчизняних підприємств украй необхідним є формування ефективної системи корпоративного управління. .[2] Це, в свою чергу, потребує перегляду діючих на підприємстві систем управління працею, організації оплати праці, трудового виховання молоді та професійного навчання, вдосконалення колективно-договірного регулювання праці. Необхідні формування іміджу підприємства в уявленнях персоналу і споживачів, розроблення власної системи цінностей, привабливих для колективу.

Список використаних джерел:

1. Грох Н. В., Поліщук О.Ю. Корпоративна культура в системі управління персоналом на підприємстві - http://nauka.zinet.info

2. Рябота В. Корпоративний секретар: міжнародний досвід - http://www.kstil.com.ua

3. Коцько І. Незалежний директор – примха чи необхідність? - http://www.kstil.com.ua