Економічні науки / 5. управління трудовими ресурсами

Аспірант Шульський А.М.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Попит та пропозиція на ринку праці Львівщини.

Реформування різних сфер і видів діяльності в Україні, що почалося в кінці минулого століття, обумовило корінні зміни у функціонуванні суспільних відносин. Особливо це проявилося у використанні трудових ресурсів у різних галузях народногосподарського комплексу держави. В результаті проведення реформ у питаннях використання робочої сили появились нові проблеми, які не були характерні для колишньої соціалістичної систем. Це, перш за все, безробіття, яке трактується як: «1.Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток, наявність безробітних; 2. Брак роботи; 3. Незайнятість роботою, якою – небудь справою.» [1, с. 42].

Це соціально-економічне явище не є однорідним і класифікується за різними ознаками. Саме тому в економічній літературі: «Безробіття поділяються на такі види: тривале; масове; часткове; приховане (переважно в агропромисловому комплексі); технічне (коли певні професії відмирають, виникають нові); соціально-професійне (серед жінок, чоловіків, молоді, інвалідів та ін.)» [2, с. 43]. Основними складовими безробіття є безробітні, якими «… визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку й трудового доходу, зареєстровані в Державіній службі зайнятості як особи, що шукають роботи» [3, с. 96].

Отже, безробіття є складне і багатогранне суспільне явище. Його виникнення обумовлене дією внутрішніх і зовнішніх чинників, які мають як об’єктивний, так і суб’єктивний характер, специфічною особливістю цього явища є те, що воно безпосередньо впливає на соціальний стан населення держави і є важливим індикатором життєвого рівня народу. Саме цим аспектам і присвячена дана публікація.

Для реалізації поставлених завдань нами використані статистичні матеріали, що представлені у таблиці 1. На протязі досліджуваного періоду(2001-2011 рр.) відбулись відчутні зміни в попиті і пропозиції робочої сили. Так, зокрема, коли на початок 2001 р. кількість зареєстрованих громадян, незайнятих трудовою діяльністю становила 91745 осіб, з них отримало статус

Таблиця 1

Попит та пропозиція робочої сили на зареєстрованому ринку праці Львівської області на початку року*

	2001 р.	2006 р.	2009 р.	2011 р.	2011 р. у % до 2001 р.
Кількість зареєстрованих громадян, незайнятих трудовою діяльністю, осіб	91745	52246	43426	27746	30,2
з них отримали статус безробітного	90863	51616	42145	26922	29,6
у тому числі жінки	55128	22320	24065	15105	27,4
Рівень зареєстрованого безробіття, відсотків	6,0	3,4	2,7	1,7	-4,3
Середня тривалість безробіття, місяців	15,9	6,4	4,7	4,4	27,7
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, осіб	1234	4866	2134	2321	188,1
у тому числі на:
робочі місця	800	3226	1214	1531	191,3
посади службовців	389	1239	739	655	168,3
місця, які не потребують професійної підготовки	45	401	181	135	302,2
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) осіб	74	11	20	12	16,2
Працевлаштовано незайнятих трудовою діяльністю громадян за рік, осіб	24537	43686	51718	36099	147,3
з них на:
робочі місця	13112	24076	29121	21250	162,1
посади службовців	4980	11033	13257	9719	195,2
місця, які не потребують професійної підготовки	6445	8577	9340	5130	79,6
Із загальної кількості працевлаштованих - жінки	11051	21921	24881	17633	159,6

безробітного 90863 осіб, що обумовило рівень зареєстрованого безробіття 6,0%, а його тривалість складала 15,9 місяця, то у на початок 2011 р. ці показники відповідно становили: 27746; 26922; 17 і 44. Тобто відбулись позитивні процеси щодо зменшення кількості безробітних, зниження рівеня безробіття і його тривалості.

Важливим показником, який прямо і безпосередньо впливає на рівень безробіття, є потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць. У 2001 р. підприємствам для налагодження стабільної роботи необхідно було найняти 1234 працівники, у тому числі на: робочі місця - 800; посади службовців – 389 і місця, які не потребують професійної підготовки - 74 – все це в загальному обумовило навантаження на одне вільне місце 74 особи. У
2011 р. ці показники змінилися і відповідно становили: 2321; 1531; 655; 135 і 12. Серед цих показників особливу увагу привертають процеси збільшення потреби у працівниках за порівнювані періоди майже у два рази, з одного боку, та зменшення навантаження на одне вільне місце більше, ніж у шість разів, з іншого.

Поряд з цим слід відмітити, що у Львівській області намітилися позитивні процеси щодо працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян. При цьому, необхідно зауважити, що характерні особливості тут проявляються в тому, що потреба у некваліфікованій робочій силі на початок 2011 р. була значно меншою, ніж, скажімо, на початок 2001 р. і 2010 р. Тобто сучасні процеси стабілізації різних сфер суспільного виробництва вимагають кваліфікованих працівників. Ці зміни вказують на необхідність проведення навчання та перепідготовка працівників масових професій. Відрядно відмітити, що ці процеси на Львівщині почали набирати відповідних і динамічних темпів розвитку.

Ще на одну важливу складову у проведенні цих досліджень слід звернути особливу увагу. Це, перш за все, участь жінок у різних сферах суспільного виробництва. Як показують дані таблиці 1 у структурі осіб, що отримали статус безробітного, жінки займають більше половини їх чисельності, однак працевлаштування сягає менше 50 відсотків (виключенням у цих співвідношеннях становлять дані лише за 2000 р.).

Результати проведених досліджень попиту та пропозиції робочої сили показують, що у Львівській області намітились позитивні тенденції відновлення, стабілізації та нарощування темпів виробництвах в усіх галузях народногосподарського комплексу та різних видах діяльності. Зниження безробіття, з одного боку, та збільшення потреб у працівниках, з іншого, є тому підтвердженням. При цьому у сфері суспільного виробництва потрібні у більшій кількості кваліфіковані робітники,ніж, як було раніше, працівників без кваліфікації. Саме із-за цих обставин слід як на державному, так і на регіональному рівнях комплексно та цілеспрямовано вирішувати питання підготовки і перепідготовки кадрів. Поряд з цим відмітимо, що науково-технічний прогрес, який є закономірною складовою будь-яких суспільних відносин, вимагає якісної і різнобічної підготовки кадрів різної фахової спрямованості. Крім того, слід звернути увагу на вирішення проблем зайнятості жінок. Ці об’єктивні процеси і вимоги до них вимагають необхідності враховувати при розробці конкретних заходів щодо зниження рівня безробіття як на державному, так і регіональному рівнях.

Література

1. Сліпушко О. Політичний і фінансово-економічний словник
/О. Сліпушко – К.: Криниця, 1999 – 392 с.

2. Менеджмент: Понятійно-термінол. слов. / За ред. Г.В. Щокіна, М.Ф. Головатого, О.В. Антонюка, В.П. Сладкевича – К.: МАУП, 2007-744 с.

3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: …
С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000-864с.

4. Статистичний щорічник Львівської області за 2010 рік. Частина 1. / За ред. С. О. Матковського – Львів, 2011. – 362с.

5. Ковтун О. В.Людський капітал як фактор модернізації економіки України / О. В. Ковтун // Вісник Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. Випуск 4. – Камянець- Подільський: ФОП Сисин О. В., 2011. С.420-428.