Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент
Кір'якова А.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету, Україна
Пріоритетні
напрямки маркетингової діяльності виробничого підприємства на ринку швейних
виробів
Вступ. До 1991 р., текстильна і швейна промисловість України
задовольняла до 50% віл загальних потреб у текстильній та швейній продукції
колишнього Радянського Союзу. З того часу цей сектор зазнав докорінних змін і
був змушений адаптуватися до превалюючих ринкових умов.
В умовах становлення
ринкової економіки важливим чинником успішного функціонування виробничого підприємства є його переорієнтація на
засадах маркетингу. В сучасних умовах господарювання
підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств вимагає якнайшвидшого
оволодіння ринковими методами господарювання. Нестабільність економічного стану
більшості з них пов’язана з проблемами організації та управління
виробничою діяльністю, некомплексне
вирішення яких є причиною неповного задоволення попиту, недоотримання
прибутків, збільшення ризиків, пов’язаних із
виробництвом та збутом продукції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Світова економічна наука нараховує безліч праць щодо маркетингової
діяльності виробничого підприємства всесвітньовідомих економістів: Ф.Котлер, В. Хілл, Х. Мефферт, М.Бакер. Крім того, саме над маркетингом швейного підприємства
працюють такі вітчизняні вчені, як А.О. Семенчук, В.Г.Щербак, О.М.Бихова та
інші.
Метою даної роботи є узагальнення
теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо формування
ефективної маркетингової політики виробничого підприємства та
адаптувати напрацьовані здобутки до умов функціонування швейної галузі.
Виклад основного матеріалу. По-перше,
маркетингова
концепція на виробничому підприємстві впроваджується,
виходячи із таких основних передумов як: діюча організація
виробництва продукції та можливості його диференціації та диверсифікації; вимоги ринку до
реструктуризації промислового виробництва; інвестиційні можливості та інноваційний
потенціал підприємства; можливості
збуту продукції; можливості
розробки і реалізація цінової політики з урахуванням стану кон’юнктури товарних
ринків; можливості
отримання максимального прибутку; запити і потреби
споживачів; платоспроможність
покупців; володіння
сучасними знаннями з проблеми організації і управління маркетингом; здатність реалізувати
маркетингову теорію у практику.
По-друге, виробниче
підприємство текстильної також має провадити й торговельно-збутову діяльність. Найбільш короткий шлях
руху швейних виробів: виробник – магазин - споживач. Загально відомо, що пряма
поставка швейних виробів в магазин від виробника або від торгових підприємств
дозволяє підприємствам посилити свої позиції на ринку.
Основні переваги такої роботи – це відсутність
додаткових ланок в просуванні товару
від підприємства до роздрібної торговельної точки. В результаті цього
підприємство-виробник отримує реальну можливість: впливати на рівень
роздрібних цін в сторону їх зменшення; підвищити рентабельність
продажу швейних виробів; ретельніше
контролювати розповсюдження товару; ефективніше планувати
виробництво, економити засоби, пов'язані із складуванням і транспортуванням
товарів; ефективніше
рекламувати продукцію, економити засоби, пов'язані із рекламуванням товарів; стимулювати збуту
швейних виробів;
Доречно у місті
виробника та в регіоні, а також у столиці держави та містах-міліонерах організовувати
власні фірмові магазини-салони та удосконалювати діяльность вже існуючих з
метою ефективного вирішення таких задач: ефективний вплив на виробника швейних виробів в
цілях оновлення, покращення асортименту і підвищення якості продукції, що
реалізується; забезпечення
високої культури обслуговування покупців; реклама товарів.
Проте, важливим питанням для кожного сучасного швейного підприємства є бажання забезпечити
собі тривале перебування на ринку. Адекватним засобом для цього є система
торгових виставок та ярмарків, яка забезпечує як поширення, так і отримування
широкого спектра економічних, технічних
і комерційних повідомлень за доступної їхньої вартості. На думку фахівців, система торговельних
виставок і ярмарок забезпечує: швидку реакцію на вимоги ринку ; відповідність
виготовленої продукції вимогам ринку; гнучку; точне прогнозування дій
конкурентів та винахідливість у створенні нових цінностей.
Так як в останні роки намітилася тенденція до
покращення купівельної спроможності населення, відбуваються зміни у споживчих
уподобаннях. При виборі одягу наголос зміщується з ціни виробу до його якості
та відповідності моді. Чітко простежується тенденція відмови від товарів
турецького та китайського виробництва. Все більше споживачі довіряють
вітчизняному виробнику швейних виробів, які вже навчилися одягати споживача в
сучасний одяг високої якості. З метою підвищення конкурентоспроможності підприємства при розробці нових моделей
виробів повинна забезпечуватися
функціональність виробів, враховуватися менталітет, традиції, потяг до
добротності «на віки», до яскравості та індивідуальності одягу.
Престижність товару, що є основою його фірмовості
та ідентифікується комплексним символом
- брендом, що створює його репутацію, формується в трьох напрямках. По-перше, престижність
товару створюється особливостями країни, місцевості, галузі, де товар
вироблений. По-друге, авторитетом фірми-виробника. І по-третє, престижність
формується на "товарному" рівні - саме брендингом. Такий комплекс підтримуює довгострокову
репутацію товару, навіть якщо він модифікується відповідно до вимог часу або
кон'юнктурою ринку.
Рекламоздібність елементів брендингу створюється
тільки при його проектуванні методом "подвійної проекції". Суть цього
методу в тому, що спочатку на рекламну продукцію проектуються та відображаються
в ній реальне або емоційне навантаження міфологізовані властивості
рекламованого об'єкта, які доцільно донести до потенційного споживача.
Початковим
етапи розробки бренду є його позиціонування
на ринку, визначення його місця на ринку (Brand Positioning). На
нашу думку, позиція бренду (Brand Positioning Statement) - це те місце, яке
займає бренд в думках цільового сегменту по відношенню до конкурентів, і
фокусується на тих перевагах бренду, які виділяють його з числа конкурентів.
Крім того, підприємствам, що вже довгий час перебувають
на ринку необхідно розробляти
заходи для підвищення лояльності споживачів. В
рамках цього доцільно: надати
покупцю вибір асортименту кращий ніж у конкурентів, запропонувати зниження
цін на швейні вироби, надавати знижки покупцям, які придбали товари на
відповідну суму, надавати
у подарунок супутні товари, які необхідні покупцю.
Як засіб
інтерактивної комунікації зі споживачами має використовуватися Інтернет. Корпоративний сайт компанії – один з важливих
атрибутів бренду, значення якого постійно зростає. Вже зараз важко собі
представити швейну галузь, для підприємств якої представництво в мережі
Інтернет буде лише данню моді, а не могутнім маркетинговим інструментом.
Висновки. Отже, нами були запропоновані напрямки
розвитку фірми та шляхи удосконалення
її маркетингової діяльності. Такі
нововведення потребують
ретельного вивчення та аналізу , в тому числі, додаткових витрат та ресурсів на їх досягнення. На нашу думку,
такі заходи підвищать ефективність діяльності підприємства та приведуть до
позитивних результатів у підвищенні рентабельності, досягнення бажаних
прибутків та успіху на ринку швейних
виробів.
Література:
1. Близнюк
С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку.- К.: ІВЦ
«Видавництво «Політехніка»», 2009.- 400с.
2. Маркетинг
по Котлеру: Как создать, завоевать и удержать рынок/ Пер. с англ.- М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 296с.
3. А.О.Семенчук
Умови розвитку ринку продукції легкої промисловості, доступна з сайту http://eco-science.net/archive2009/30--10100.html