Фарбітна Г.В., Клімович І.М.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Удосконалення обліку власного капіталу при переході на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

Перехід України до ринкової економіки, розширення та поглиблення ринкового середовища у всіх сферах діяльності цілком закономірно викликає необхідність реформування обліку. Нові методи господарювання висувають нові вимоги до якості та способів подачі інформації, особливо фінансової, яка є основою щодо прийняття управлінських рішень. Це зумовлює введення нових економічних категорій та уточнення раніше діючих.

Великий спектр організаційно-правових форм підприємств, де спостерігаються відмінності у відносинах власності, регулюванні майнових питань, зумовлює особливості обліку власного капіталу та відображення цієї інформації у фінансовій звітності. Розкриття цих особливостей та методичне забезпечення обліку власного капіталу в підприємствах сприятиме підвищенню повноти та достовірності інформації про їх фінансово-майновий стан у фінансовій звітності, що дозволить користувачам звітності приймати обґрунтовані та виважені управлінські рішення. Тому на сучасному етапі діяльності підприємств виняткове значення мають вдосконалення методики обліку формування власного капіталу.

Проблеми обліку й аналізу формування та змін власного капіталу досліджуються в працях провідних іноземних та вітчизняних вчених-економістів. Із вітчизняних науковців, які присвятили свої праці даній проблемі, є: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, М.М. Мосійчук, В.М. Пархоменко, Н.Д. Прокопенко, Г.Г. Кірейцев, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, Ф.Є. Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

Аналіз досліджень стосовно обліку, аналізу та аудиту власного капіталу підприємства виявив, що вчені розглядають концептуальні теорії управління капіталом підприємства, і найбільшу увагу приділяють аналізу критеріїв та показників ефективності структурних елементів капіталу, які характеризують максимізацію ринкової вартості підприємства. Зазначають, що капіталом організації є його майно. Водночас, відповідно до передмови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, опублікованих Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє собою різницю між активами і пасивами.

Взагалі власний капітал підприємства визначають, як фінансові ресурси, які використовуються для організації та фінансування господарської діяльності. Нормою для успішної, рентабельної роботи підприємства, його високої конкурентоспроможності на ринку і фінансової стійкості є ситуація, за якої власний капітал становить більшу частину його фінансових ресурсів.

Одню з ключових теоретичних конструкцій, що лежить в основі методології обліку, яка визначена МСФЗ, є так звані концепції капіталу (concepts of capital). Їх ідея полягає у визначенні можливих трактувань прибутку компанії і її капіталу, що базуються на економічній концепції створення бухгалтерської інформації.

Принципи МСФЗ дозволяють компаніям вибрати як базу облікової методології одну з двох концепцій капіталу:

- підтримка фінансового капіталу;

- підтримка фізичного (або економічного) капіталу

Користувачі фінансових звітів, які зацікавлені у збереженні номінального інвестованого капіталу або купівельної спроможності інвестованого капіталу, мають прийняти фінансову концепцію капіталу згідно з МСБО. В разі домінуючої зацікавленості користувачів у виробничій потужності підприємства має застосовуватися фізична концепція капіталу.

Розкриття капітану на базі фінансової концепції дуже важливе для оцінки якості менеджменту, оцінки рівня контролю з боку власника, рівня фінансового левериджу, тоді як фізична концепція визнається пріоритетною для ділових партнерів та персоналу підприємства, державних органів.

При переході бухгалтерського обліку та фінансової звітності на міжнародні стандарти, виникло ряд проблем:

ü відсутній механізм забезпечення застосування міжнародних стандартів;

ü відсутність освітніх програм щодо впровадження МСБО;

ü відсутність достатньої кількості фахівців з МСБО;

ü низький рівень контролю результатів впровадження.

Стратегія впровадження МСФЗ в Україні має одержати законодавчу основу, а саме нормативно-правова база в цій сфері має бути мінімізована з одночасним підвищенням її якості. Для цього немає особливої необхідності приймати нові законодавчі та нормативно-правові акти, достатньо відповідним чином доопрацювати вже існуючі і ухвалити на урядовому та відомчому рівнях відповідні положення, що визначають методологію і механізм формування наповнення стандартів, державних програм, а також порядок дії і взаємодії міністерств, щодо цих програм.

Отже, можемо зробити висновок, що розуміння власного капіталу в Україні робить значні кроки в напрямку наближення до загальних, прийнятих в світовій практиці стандартів.

Проблем із застосуванням МСБО в Україні можна уникнути, якщо Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» буде удосконалено, введено обов'язкове вивчення МСФЗ, створений реальний механізм контролю за дотриманням стандартів, а темпи ротації кадрів будуть стабільно зростати і нові знання стануть пріоритетними для науки та освіти в Україні. Тільки за таких умов можна казати про якість пропонованих послуг, рівень викладання і підготовки кадрів, конкурентоспроможність фахівців не тільки в Україні, а й в світі.