Экономические науки/ 7.Учет и аудит

К.т.н. Ліщинська Л.Б., Фірсова Л.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасний стан та напрями розвитку внутрішнього державного фінансового контролю

Економічні тенденції й наслідки світової фінансової кризи показали необхідність удосконалення фінансово-бюджетної політики й формування відповідних механізмів державного фінансового контролю як вагомої складової фінансової системи країни, а саме методологічні й організаційні засади державного внутрішнього фінансового контролю і поліпшення якості державного регулювання.

Питання щодо сучасного стану та напрямів розвитку внутрішнього фінансового контролю досліджувалися багатьма вченими, як вітчизняними, так і зарубіжними. Серед них: Т.А.Башкатова, О.П.Кириленко, О.Д.Василик, Е.О.Вознесенськиий, О.О.Анісімов, В.М.Радіонова, Л.А.Савченко та багато інших. Про необхідність реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні відповідно до європейських стандартів сьогодні наголошується в роботах таких науковців як: Олійник Д., Удачина І., Микитюк І., Кирій С та ін. З метою наближення державного внутрішнього фінансового контролю до європейських стандартів його організації в травні 2005 Кабінетом міністрів України було схвалено Концепцію розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року [1].

Метою статті є дослідження сучасного стану розвитку внутрішнього державного фінансового контролю та вирішення питання організації й реформування системи контролю, а також визначення стратегічних напрямів і основних етапів його розвитку.

В європейському розумінні внутрішній державний фінансовий контроль повинен забезпечити належне управління державними фінансами і розглядається як сукупність трьох складових: внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та їх гармонізації [2, ст.4].

Внутрішній державний фінансовий контроль — це управлінський контроль, метою якого є допомога керівництву в управлінні і виконанні завдань, покладених на орган державного сектора, тобто постійний процес, який складається з низки дій та видів діяльності, що проводяться органами на постійній основі. Натомість, внутрішній аудит - це форма контролю, що здійснюється в органі державного сектора уповноваженим структурним підрозділом, функціонально незалежним від нього, що гарантуватиме неупереджену, об'єктивну оцінку діяльності органу [3, ст.20].

Внутрішній контроль представляє собою управлінський процес і здійснюється в кожній структурній одиниці за принципом безперервності при вивченні всіх операцій. Сьогодні спроби наближення внутрішнього контролю у вітчизняних органах державного управління до сучасних норм внутрішнього контролю розвинутих європейських країн залишаються не достатньо ефективними, оскільки у вітчизняній практиці поняття внутрішнього контролю зводиться виключно до здійснення ревізійної діяльності, і аж ніяк як процес, що базується на принципах відповідальності та підзвітності керівництва. В свою чергу, внутрішній аудит передбачає створення в кожному органі державного сектору функціонально незалежного підрозділу внутрішнього аудиту, з метою допомоги керівникам в управлінні. В сучасних умовах розвитку державного фінансового контролю відбувається ототожнення діяльності окремих контрольних підрозділів з внутрішнім аудитом, хоча це є не вірним, не відповідає європейським нормам і нормам вітчизняного законодавства на чому наголошують й самі органи ДКРУ.

Як показують результати аналізу стану системи внутрішнього державного фінансового контролю, незацікавленість керівників центральних органів виконавчої влади у дієвій внутрішній контрольно-ревізійній роботі та недостатньому розумінні керівниками своєї персональної відповідальності за діяльність та досягнення мети очолюваних ними органів, знижують ефективність внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центральних органів виконавчої влади [4].

Для реформування системи внутрішнього державного фінансового контролю в Україні потрібно створення ефективної системи внутрішнього державного фінансового контролю, що відповідатиме міжнародним стандартам та враховуватиме тенденції соціально-економічного та науково-технічного розвитку держави, проте слід зазначити, що реформування здійснюється поетапно.

Для цього необхідно здійснити наступні заходи:

• удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення якості державного управління;

• законодавче врегулювання питань формування системи державного внутрішнього фінансового контролю, основною метою якого є забезпечення здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, їх гармонізації для забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, економічності, ефективності, результативності і прозорості;

• встановлення механізму запровадження внутрішнього аудиту в органах державного й комунального секторів;

• створення сучасних ринкових інституцій із питань державного внутрішнього фінансового контролю[5,ст.155].

Основними напрямами розвитку системи внутрішнього державного фінансового контролю є:

1) визначення з урахуванням сучасних умов розвитку України й положень ЄС засад організації державного внутрішнього фінансового контролю, що грунтується на відповідальності керівника;

2) вдосконалення кадрового забезпечення служб внутрішнього аудиту;

3) створення єдиного правового поля для розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю як складової частини державного управління та внесення відповідних змін до законодавства;

4) створення умов для ефективного функціонування системи внутрішнього контролю в органах державного й комунального секторів;

5) визначення з урахуванням європейського досвіду методології здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту тощо [2, ст.7].

Отже, сучасний стан державного внутрішнього фінансового контролю є незадовільним. Спроби реформування з урахуванням вітчизняних особливостей контрольного процесу в державному секторі та досвіду європейських розвинутих країн впроваджуються в практику. Але це потребує певного часу та зусиль усіх учасників контролю. Активна участь у гармонізації міжнародних партнерів, на нашу думку, сприятиме підвищенню рівня відповідності внутрішнього державного фінансового контролю стандартам європейських країн.

Література:

1. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року [Електронний ресурс] : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158-р. - Режим доступу: http:/www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article - Офіційний сайт Головного контрольно-ревізійного управління України.

2. Чугунов, І. Я. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку /1. Я. Чугунов, В. М. Федосов // Фінанси України. - 2009. - №4. - С.З-12.

3. Футоранська, Ю. М. Окремі аспекти державного регулювання у сфері внутрішнього фінансового контролю в Україні / Ю. М. Футоранська // Фінансовий контроль. - 2006. - №2. - С.20-23.

4. Звіт про стан розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні за І півріччя 2010 року [Електронний ресурс] : від 5 серпня 2010. -Режим доступу: dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article - Офіційний сайт Головного контрольно-ревізійного управління України.

5. Футоранська, Ю. М. Передумови та шляхи реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю в Україні / Ю. М. Футоранська // Фінанси України. - 2007. - №9. - С.151-158.