Яковишина Н.А., Коваленко В.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості організації обліку дебіторської заборгованості у бюджетних установах

Питання організації обліку заборгованості бюджетних установ в сучасних умовах господарювання займає особливу увагу. Дебіторська заборгованість, є негативним чинником діяльності установ, так і як її виникнення спричиняє відволікання значних обсягів бюджетних коштів та негативно впливає на якість використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм, що й обумовили актуальність даної теми.

Окремі питання теорії, методики бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості бюджетних установ розглядаються у працях таких вчених: Джоги Р.Т., Заїнчківського О.А., Канєвої Т.В., Лемішовського В.І.,Матвеєвої В.О., Свірко С.В. та багато інших.

Метою даної статті є дослідження особливостей організації системи обліку дебіторської заборгованості у бюджетних установах та внесення пропозицій щодо її вдосконалення.

У процесі виконання кошторису бюджетні установи здійснюють розрахунки, у тому числі з покупцями та замовниками, підзвітними особами, іншими дебіторами.

У бухгалтерському обліку виникнення зобов’язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пов’язане з тим, що майже ніколи не збігаються моменти виконання зустрічних зобов’язань. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої — зобов’язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Організація бліку у бюджетних установах не регламентується діючими Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Одним з основних нормативів щодо формування та обліку дебіторської заборгованості є Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. за № 242 (зі змінами та довненями).

У ній зазначено, що дебіторська заборгованість – фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг [1].

Облік стану розрахунків з різними дебіторами ведуть за рахунком 36 “Розрахунки з різними дебіторами”, який розподіляється за субрахунками:

361 “Розрахунки в порядку планових платежів”

362 “Розрахунки з підзвітними особами”

363 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

364 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Всі ці субрахунки за своєю будовою є активно-пасивними.

Особливістю розрахунків в порядку планових платежів є те, що вони проводяться не за фактичним відвантаженням товарів на основі платіжних документів, а шляхом періодичного перерахування коштів у терміни і розмірах, передбачених договором та в межах планових асигнувань [2].

Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості ведеться позиційним способом окремо за кожним дебітором у розрізі КЕКВ у меморіальному ордері №4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами», форма №408 (бюджет).

Операції за розрахунками з іншими дебіторами повинні, які здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, повинні вестися в окремих меморіальних ордерах.

З метою зменшення дебіторської заборгованостей, поліпшення фінансового стану бюджетних установ та підвищення ефективності використання бюджетних коштів як на державному, так і на регіональному рівнях необхідно [2]:

- розробити та затвердити для бюджетних установ форми звітності про стан претензійно-позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості з метою здійснення подальшого аналізу;

- переглянути методологічну базу щодо складання звітності усіх видів заборгованостей на предмет відповідності сучасним вимогам чинних нормативно-правових документів та забезпечити доведення необхідних роз’яснень до всіх бюджетних установ;

- у звітах про виконання бюджету вказувати відомості про загальну суму непогашеної заборгованості, про заборгованість у розрізі кожного кредитора, строки погашення тощо;

- з метою посилення рівня претензійно-позовної роботи та погашення простроченої дебіторської заборгованості головним розпорядникам бюджетних коштів, розпорядникам бюджетних коштів нижчих рівнів щорічно проводити інвентаризацію розрахунків бюджетних установ, зобов’язати бухгалтерські служби за її результатами надати керівництву установ повну інформацію про наявність та стан простроченої дебіторської заборгованості, пропозиції щодо її погашення або списання.

Для забезпечення оперативного контролю за станом розрахунків доцільно запровадити у поточному обліку для кожного виду дебіторської заборгованості субрахунки четвертого порядку.

Таким чином, ефективна організація обліку дебіторської заборгованості бюджетних установ забезпечить повне висвітлення стану такої заборгованості щодо строків її виникнення та погашення для оперативного контролю і прийняття невідкладних управлінських рішень.

Література:

1. Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом ДКУ від 26.12.2003 року за № 242.

2. Гуцайлюк Л., Хорунжак Н. До питання обліку дебіторської заборгованості у бюджетних установах // Галицький економічний вісник. — 2009. — № 1. — С. 152-155.