Таїса Собчук

К. е. н. доц. Присяжнюк С. В

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Вінниця

НАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ З ОБЛІКУ ЗАПАСІВ: ВІДМІННОСТІ ТА НЕДОЛІКИ.

Два останніх десятиліття відзначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. Розвиток бізнесу, що супроводжується зростанням ролі міжнародної інтеграції в сфері економіки, висуває визначені вимоги до однаковості і прозорості застосованих у різних країнах принципів формування собівартості запасів, алгоритмів нарахування прибутку, формування оподаткованої бази, умов інвестування і капіталізації зароблених коштів тощо. Проблема невідповідності моделей бухгалтерського обліку не є унікальною і властива не тільки Україні. Вона має глобальний характер.

Незважаючи на те, всі національні Положення бухгалтерського обліку України (ПБО) значною мірою ґрунтуються на Міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ). Вони не тотожні, а значні зміни, внесені до чинних міжнародних стандартів Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського облікук (МСБО) у грудні 2003 року, поглибили існуючі розбіжності. Тому на сучасному етапі актуальним є вирішення проблеми уніфікації української системи з міжнародною системою бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для досягнення гармонії національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку перш за все необхідно виявити ряд протирічь та розбіжностей, що виникають між ними.

Необхідно відмітити, що міжнародні стандарти мають як позитивні, так і негативні риси. Їх об’єктивними перевагами перед національними стандартами в окремих країнах являються:

· чітка економічна логіка;

· узагальнення найкращої сучасної світової практики в області бухгалтерського обліку;

· простота сприймання для користувачів фінансової інформації в усьому світі.[1]

До недоліків МСБО можна віднести:

· узагальнений характер стандартів, які передбачає достатньо велике різноманіття у методах обліку;

· відсутність детальних інтерпретацій і прикладів співставлення стандартів з конкретними ситуаціями.[2]

Метою даної статті є порівняння Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси» та національного положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси», виявлення відмінностей, задля досягнення гармонізації між даними стандартами.

Питанням гармонізації обліку національних з міжнародними стандартами займалися Ф.Бутинець, В.Качалін, С.Голов, В.Костюченко, І.Бланк, В.Швець, Я.Соколова, Л.Нишенко та ряд інших дослідників.

Як правило, найбільшу питому вагу в структурі доходів підприємств торгівлі займає виручка від реалізації товарів. Оскільки товари – це активи, що утримуються підприємствами з метою подальшого продажу, то порядок їх придбання, утримання і вибуття регламентує ПБО 9 «Запаси». Міжнародним аналогом ПБО 9 є МСБО 2 «Запаси».

У національному положенні визначено порядок визнання, оцінки та документального оформлення руху запасів, а в міжнародному стандарті більша увага приділяється визначенню термінів, пов’язаних із використанням запасів. Тому, на нашу думку, ПБО 9 необхідно доопрацювати в контексті тлумачення термінів, що безпосередньо стосуються запасів.

Проаналізуємо розбіжності МСБО 2 і ПБО 9 по таким ознакам як визначення термінів, оцінка запасів, формування собівартості та ін.

Згідно до МСБО 2 запаси – це активи, які:

· утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

· перебувають у процесі виробництва для такого продажу

або

· існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.[1]

Необхідно відзначити, що визначення запасам у ПБО 9 дане майже ідентичне. За винятком того, що в останньому пункті, крім споживання у виробничому процесі або при наданні послуг зазначене можливе споживання запасів у керуванні підприємством. Таке доповнення є цілком доречним, тим більше, що процес виробництва – це не процес здійснення якої-небудь діяльності. Процес виробництва, наприклад, не містить у собі такі процеси, як заготівля, збереження або реалізація.

У п.1 МСБО 2 зазначено, що даний стандарт не застосовний до:

· незавершеного виробництва за будівельними контрактами, включаючи прямо пов’язані з ними контракти з надання послуг;

· фінансових інструментів;

· біологічних активів, пов’язаних із сільськогосподарською діяльністю та сільськогосподарською продукцією на місці збирання врожаю.[2]

Як бачимо, у п.1 МСБО 2 не сказано про запаси, що використовуються при здійсненні капітальних інвестицій. Отже, будівельні матеріали, що знаходяться на балансі підприємства і використовуються, наприклад, при здійсненні будівництва господарським способом, так само відносяться до запасів.[3]

Відзначимо, що у МСБО 2 так і в ПБО 9 до запасів відноситься готова продукція і незавершене виробництво. Визначення вартості запасів є головною метою МСБО 2, як сказано в самому стандарті, що підкреслює значення даного процесу.

Відповідно до п. 6 МСБО 2 запаси слід вимірювати за найменшим з двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Вибір оцінки за одним з двох найменших показників пояснюється тим, що однією з концептуальних основ МСБО відносно якісних характеристик фінансової звітності є вірогідність, складовою частиною якої є обачність, зокрема, в оцінках активів.[4]

В МСБО принцип обачності посідає одне із перших місць, в той час коли в ПБО цей принцип використовується не завжди. Наприклад, принцип оцінки за найменшою із собівартості або ринкової вартості дуже рідко використовується в українській практиці.

При узгодженні ПБО та МСБО потрібно проаналізувати до чого це може призвести в кінцевому результаті, оскільки МСБО також мають певні недоліки, а економіка України має ряд особливостей, не характерних іншим країнам світу.

Список використаних джерел:

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / За ред. С.Ф. Голова. - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2005. - 224 с.

2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»: Наказ Мінфіну України від 20.10.1999р. №246.

3.Дячук Т. Значення гармонізації П(с)БО та МСБО для підприємств торгівлі // Матеріали Всеукраїнської студентської інтернет-конференції. – 21 травня 2009 р.

4.Ляшенко М. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку // Школа бухгалтера. – 2007р. – №16. – 28с.