Экономические науки/ 7.Учет и аудит

К.е.н. Яковишина Н.А., Фірсова Л.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості дебіторської та кредиторської заборгованостей бюджетних установ

Питання заборгованості бюджетних установ на сучасному етапі розвитку ринкових відносин займає особливу увагу. Заборгованість, як дебіторська, так і кредиторська, є негативним чинником у роботі установ. Характерною особливістю фінансово-господарської діяльності бюджетних установ є те, що всі вони, як правило, фінансуються за рахунок коштів різних бюджетів. Витрати, необхідні для здійснення статутної діяльності бюджетних установ, фіксуються у кошторисі, що є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій досягнення цілей [1, с.152].

Розглядом проблеми методики та організації обліку і контролю в бюджетних установах займалося незначне коло науковців, а саме: Р. Т. Джога, В. І. Лемішовський, Л. В. Панкевич, С. В. Свірко, В. І. Крисюк, О. В. Юрченко та інші [2,с.100].

Метою написання даної статті є дослідження особливостей та причин виникнення дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ.

В процесі виконання бюджету в бюджетних установах виникають господарські відносини з постачальниками товарів, виконавцями робіт та надавачами послуг. Щоб здійснювати видатки та платежі за ними, розпоряднику бюджетних коштів необхідно взяти бюджетні зобов’язання.

Бюджетне зобов’язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування, розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому [3, п. 8 ч. 1 ст. 2].

У бухгалтерському обліку виникнення зобов’язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пов’язане з тим, що майже ніколи не збігаються моменти виконання зустрічних зобов’язань. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої — зобов’язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

У процесі дослідження було виявлено основні причини, що впливають на утворення та зростання дебіторської та кредиторської заборгованості як по державному, так і по місцевих бюджетах:

· нереальний бюджет, де відсутні кошти в обсязі, достатньому для досягнення цілей та завдань поточної політики. Внаслідок цього бюджетні установи намагаються досягти своїх політичних цілей, порушуючи передбачені асигнування;

· система нормованого розподілу коштів;

· неякісний моніторинг та система контролю, які не здатні належним чином стримувати бюджетні закупівлі, неспроможні виявити закупівлі, що проводяться поза рамками офіційних процедур. Такі явища спостерігаються в умовах ведення ручного управління, але вони зустрічаються і у системі автоматизованого управління за послабленого контролю;

· слабка фінансова дисципліна розпорядників бюджетних коштів та відсутність системного внутрішнього контролю, які призводили до відволікання бюджетних коштів і недостовірності облікових даних; недостатність моніторингу та недосконалість форм фінансової звітності стосовно заборгованостей, що перешкоджає ефективному управлінню бюджетними коштами [2, c.101].

Найбільш поширеною причиною утворення дебіторської заборгованості в бюджетних установах є несвоєчасна оплата за надані бюджетною установою платні послуги (в тому числі несвоєчасне відшкодування бюджетним установам вартості спожитих орендарями комунальних послуг, проживання в гуртожитках тощо). У багатьох випадках причиною утворення дебіторської заборгованості є несвоєчасне постачання матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт (у тому числі у випадках продовження терміну постачання за згодою обох сторін), що пов’язано з поширеною практикою попередньої оплати розпорядниками бюджетних коштів за товарно-матеріальні цінності та прихованим авансуванням послуг, що отримуються.

Найбільш поширеними причинами утворення кредиторської заборгованості є неповне фінансування установ, а також прийняття зобов’язань в обсягах, які перевищують доведені бюджетні призначення (в тому числі через затвердження бюджетних асигнувань менше фактичної потреби на утримання установи) [2,с.101].

Облік стану розрахунків з різними дебіторами ведуть за рахунком 36 «Розрахунки з різними дебіторами», який розподіляється за субрахунками. Слід зауважити і те, що всі ці субрахунки за своєю будовою є активно-пасивними.

До розрахунків з дебіторами бюджетної установи належать також і розрахунки науково-дослідних установ, навчальних закладів професійно-технічної освіти, виробничих майстерень та підсобних сільських господарств з покупцями та замовниками. Облік цих розрахунків ведуть за рахунком 35 “Розрахунки з покупцями та замовниками” за умовами угод яких передбачають попередню оплату.

У разі списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, яка виникла під час виконання кошторису доходів і видатків проводиться запис: за загальним фондом: Дебет 431 Кредит 364; за спеціальним фондом: Дебет 432 Кредит 364

У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відображається такою кореспонденцією субрахунків: за коштами загального фонду: Дебет 675 Кредит 431; за коштами спеціального фонду: Дебет 675 Кредит 432 [4,с.28].

Зауважимо, що досягненню максимальної ефективності витрачання бюджетних коштів не сприяє тенденція росту будь-якої заборгованості, що в умовах дефіциту бюджетних фінансових ресурсів спричиняє відволікання значних обсягів бюджетних коштів та негативно впливає на якість використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Таким чином, з метою зменшення дебіторської й кредиторської заборгованостей, поліпшення фінансового стану бюджетних установ та підвищення ефективності використання бюджетних коштів доцільним є затвердження для бюджетних установ форми звітності про стан претензійно-позовної роботи з погашення дебіторської заборгованості з метою здійснення подальшого аналізу, звітності усіх видів заборгованостей на предмет відповідності сучасним вимогам нормативно-правових документів та доведення необхідних роз’яснень до всіх бюджетних установ;

Література:

1. Гуцайлюк Л., Хорунжак Н. До питання обліку дебіторської заборгованості у бюджетних установах / Галицький економічний вісник. — 2009. — № 1. — С. 152-155.

2. Прохорова О.С. Деякі питання обліку дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ / Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу – 2009. № 3(7). – С. 100-104.

3. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-III зі змінами та доповненнями.

4. Сушко Н. Сучасний стан бухгалтерського обліку у державному секторі та перспективи його реформування / Бухгалтерський облік та аудит. — 2009. — № 11. — С. 28.