Економічні науки/7. Облік і аудит
Андрієць
Т.В., Яковишина Н.А.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Порядок
звітування та закриття рахунків
бюджетної установи вкінці звітного року
В Україні функціонують близько 40 тисяч установ та організацій
різного профілю, які повністю або частково утримуються за рахунок державного чи
місцевих бюджетів. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ
характеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію
бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у бюджетних установах виконує свої конкретні
задачі, має специфічні об’єкти, ведеться за окремим планом рахунків на балансі,
який відрізняється від балансу госпрозрахункових підприємств та організацій.
Зміни, що відбуваються в галузях бюджетної сфери за умов переходу до ринкової
економіки, потребують адекватного нормативно-правового забезпечення в тому
числі й бухгалтерського обліку [1].
Складання звітності в бюджетних установах завершує повний цикл
бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових реєстрах. В
нашій державі існує тенденція щодо постійної зміни та удосконалення
нормативно-законодавчої бази, які стосуються усіх гілок економіки. Безпосередньо
зміни стосуються і порядку звітування бюджетних установ про виконання бюджету.
Серед науковців, які присвятили дослідженню та удосконаленню звітності можна відзначити
Атамаса П.О., Бутинця Ф.Ф., Голова С.І., Малюгу Н.М., Марчука О.В., Петренко
Н.І., Коваленко В.В., Дорошенка О.Ф..
Міністерство фінансів України, якому підпорядковується Державне
казначейство України, регулює питання методології бухгалтерського обліку та
складання звітності про виконання бюджетів. Безпосередньо бухгалтерський облік
усіх операцій щодо виконання бюджету, здійснюють саме органи Державного
казначейства України, яке встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку
бюджетних установ, відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, лише погоджуючи їх з Міністерством фінансів України [2].
Відповідно до чинного Бюджетного кодексу України, після закінчення
бюджетного періоду, усі реєстраційні рахунки бюджетних установ, що були
відкриті на початку року, підлягають обов’язковому закриттю, незалежно від того
чи є на них залишки невикористаних коштів. Державне казначейство України (за погодженням
з Міністерством фінансів) визначає порядок закриття рахунків поточного
бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду. ДКУ
закриває всі рахунки не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду. Залишки
коштів на рахунках зберігаються для покриття витрат у наступному бюджетному
періоді.
Відповідно до чинного законодавства, усі бюджетні установи зобов’язані
звітувати до ДКУ про виконання Державного бюджету щомісячно, щоквартально та
щорічно.
Місячний звіт про
виконання Державного бюджету подається не пізніше 15 числа місяця, наступного
за звітним. Усі зведені звіти про виконання бюджетів подаються Державним
казначейством України Верховній Раді, Президенту, Кабінету Міністрів,
Рахунковій Палаті та Міністерству фінансів не пізніше 25 числа місяця,
наступного за звітним [3].
Квартальний звіт про виконання Державного
бюджету подається Державним казначейством Верховній Раді, Президенту, Кабінету
Міністрів, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів не пізніше 35 днів після
закінчення звітного кварталу.
На відміну від класичного бухгалтерського
обліку, де підприємство з повною формою звітування подає 5 форм звітності,
бюджетні установи повинні подавати 10 форм звітності, які в
сукупності,відповідно до законодавства складають квартальний звіт про виконання
Державного бюджету України. Складовими квартального звіту є:
1) звіт про фінансовий стан (баланс)
Державного бюджету України;
2) звіт про фінансові результати виконання
Державного бюджету України;
3) звіт про рух грошових коштів;
4) звіт про виконання Державного бюджету
України (включаючи звіти про виконання показників за формою додатків до закону
про Державний бюджет України);
5) звіт про стан державного боргу;
6) зведені показники звітів про виконання
бюджетів;
7) звіт про операції щодо державних
гарантійних зобов'язань;
8) інформацію про здійснені операції з
державним боргом;
9) інформацію про надані державні
гарантії;
10) пояснення щодо стану виконання
показників Державного бюджету України та місцевих бюджетів за звітний період
[4].
Річний звіт про виконання закону про
Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів Верховній Раді,
Президенту та Рахунковій палаті не пізніше 1 травня року, наступного за
звітним. Порівняно з квартальною звітністю, річна звітність має 17 складових
звітів, до яких належать:
1) звіт про фінансовий стан (баланс)
Державного бюджету України;
2) звіт про виконання Державного бюджету
України (включаючи звіти про виконання показників за формою додатків до закону
про Державний бюджет України);
3) звіт про фінансові результати виконання
Державного бюджету України;
4) звіт про рух грошових коштів;
5) звіт про власний капітал;
6) інформацію про виконання захищених
видатків Державного бюджету України;
7) звіт про бюджетну заборгованість;
8) звіт про використання коштів з
резервного фонду державного бюджету;
9) звіт про стан державного боргу;
10) звіт про операції щодо державних
гарантійних зобов'язань;
11) зведені показники звітів про виконання
бюджетів;
12) інформацію про виконання місцевих
бюджетів, включаючи інформацію про стан місцевого боргу;
13) інформацію про здійснені операції з
державним боргом;
14) інформацію про надані державні
гарантії;
15) інформацію про досягнення запланованої
мети, завдань та результативних показників головними розпорядниками коштів
державного бюджету в межах бюджетних програм;
16) інформацію про виконання текстових
статей закону про Державний бюджет України;
17) іншу інформацію, визнану Кабінетом
Міністрів України необхідною для пояснення звіту [4].
Після офіційного подання Кабінетом
Міністрів України річного звіту про виконання Державного бюджету, Рахункова
палата протягом двох тижнів готує та подає Верховній Раді України висновки про
використання коштів з оцінкою ефективності їх використання, а також пропозиції
щодо усунення порушень у звітному бюджетному році.
Для того, щоб результати виконання
Державного бюджету були вірними та документально-підтвердженими, перед
складання річної бухгалтерської звітності, усі бюджетні установи зобов’язані
проводити інвентаризацію засобів та розрахунків установи [2].
В нашій країні контроль за використанням
бюджетних коштів ведеться дуже прискіпливо. Чинним законодавством України
передбачено дуже високі штрафні санкції, якими обкладаються керівник бюджетної
установи та головний бухгалтер. З точки зору державного управління, це є
позитивним моментом, оскільки унеможливлює викрадання бюджетних коштів та інших
махінацій з ними. Таким чином, головним бухгалтерам необхідно пам’ятати, що
вони є матеріально-відповідальними особами, і своїм підписом несуть
відповідальність за цільове використання кожної копійки, використаної з
державного або місцевих бюджетів. А для того, аби уникнути відповідальності,
необхідно сумлінно вести облік державних коштів, та пам’ятати про існування 10
принципів ведення бухгалтерського обліку і ні на крок не відступати від них.
Література:
1. Атамас
П.Й. Облік у бюджетних установах: навч. посіб.- К.: Центр Учбової літератури,
2009. - 288 с.
3. Ткаченко І. Т. Звітність бюджетних організацій // Урядовий кур’єр. - 2010. - №15 (367). – С. 7-8