Економіка/7. Облік і аудит

к.е.н. Присяжнюк С.В., Гончар Г.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельного-економічного університету

Облік операційних витрат за міжнародними стандартами

На сьогоднішній день для усіх суб’єктів господарської діяльності дуже важливим є знання нормативно-правової бази, яка регулює, визначає порядок ведення та відображення в обліку господарський операцій.

Відомо, що кожне підприємство визначає свої доходи та витрати. Особливу увагу приділяють відображенню витрат, так як вони дають можливість зменшити податковий прибуток. Саме, нормативно-правова база дає можливість врегулювати розбіжності у класифікації та відображенні витрат діяльності підприємства.

Відстеження змін законодавства України та співставлення його із міжнародною практикою є на сьогоднішній день дуже актуальним, так як дає можливість найбільш правильно та раціонально відображати витрати діяльності підприємства.

Спочатку розглянемо положення бухгалтерського обліку 16 "Витрати" [1], який розроблено відповідно до міжнародних стандартів. Хоча окремого міжнародного стандарту, який визначає методологію обліку витрат і порядок їх розкриття у фінансовій звітності немає.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Ті витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки; собівартість реалізованої іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці; втрати від знецінення запасів; визнані штрафи, пеня, неустойка; нестачі й втрати від псування цінностей; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Елементи операційних витрат дають змогу провести аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут та інших операційних витрат за економічними елементами і використовується для складання звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема, на суму амортизації).

Інформація про операційні витрати підприємства наводиться у Звіті про фінансові результати (форма №2) – у національному обліку та у Звіті про прибутки та збитки – із застосуванням міжнародного досвіду.

Користувачами інформації про витрати є внутрішні користувачі, для яких дана інформація є основою для аналізу, контролю та прогнозування витрат наступних періодів.

Також національні положення бухгалтерського обліку визначають дещо інший підхід до розподілу витрат операційної діяльності за економічними елементами. Такий розподіл є особливо важливий для управлінського апарату, який використовує такий розподіл витрат при прийнятті управлінських рішень на певному підприємстві.

Питання, що стосуються поняття, оцінки, визнання та класифікації витрат, розкриваються у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, Міжнародний стандарт фінансової звітності (МСФЗ) (IAS) 1 "Подання фінансових звітів" [2], МСФЗ (IAS) 2 "Запаси" [3], МСФЗ (IAS) 16 "Основні засоби" [4].

Визначення витрат, наведене у національних положеннях бухгалтерського обліку, майже повністю відповідає поняттю витрат наведеному у МСФЗ. Так, у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів витрати розглядаються як зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам.

Таким чином, можна зробити висновок, що відображення витрат із застосуванням міжнародного досвіду та із застосуванням національних положень дає можливість повністю, без викривлення інформації представити витрати операційної діяльності підприємства для подальшого розгляду у звітності та опрацювання у роботі користувачів даної інформації.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318.

2. Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 «Подання фінансових звітів» , затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. № 87.

3. Міжнародний стандарт фінансової звітності 2 «Запаси », затв. наказом Міністерством фінансів України від 31.03.99р. №87.

4. Міжнародний стандарт фінансової звітності 16 «Основні засоби» - www.minfin.gov.ua/document/92427/МСБО_16.pdf.