Левандовська А. В.

Черкаський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом

УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ФОРМУВАНЯ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВА

Глобалізація розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції та регіоналізації. Тому, для функціонування будь-якої ланки ринкової економіки потрібно, щоб засновники (власники), керівники приймаючи рішення, володіли достовірною та об’єктивною інформацією про грошові потоки підприємства, а також про процеси їх формування як на своєму підприємстві, так і у партнерів на основі даних обліку та звітності.

Грошові надходження є результатом господарської, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Обсяг їх формування в процесі господарської діяльності, підтверджують визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підприємством. Надходження грошових коштів на підприємстві, в першу чергу, відбувається за рахунок виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг).

В операційній діяльності важливо оцінити можливість підприємства генерувати грошові потоки на підтримку господарського процесу і виявити тенденції збільшення оборотів, що необхідні для підвищення виробничих потужностей. Грошові потоки, направленні на інвестиції, показують на скільки майбутні виробничі потужності зможуть підтримати встановлений рівень операційної діяльності і забезпечити задані рівні рентабельності та ліквідності. Дані про грошові потоки фінансового характеру представляють інтерес з точки зору майбутніх претензій власників і кредиторів підприємства на грошові потоки, що генеруються ним.

Інформація про грошові потоки підприємства узагальнюється в ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів» (далі – Звіт), який входить до складу річної фінансової звітності.

Автори численних наукових статей вважають, що впровадження Звіту про рух грошових коштів дуже важливе, оскільки дає можливість простежити використання грошових коштів на підприємстві, провести комплексний аналіз грошових потоків та управління ними. На нашу думку, запровадження такої форми звітності в практику українського обліку відбулось без ознайомлення з різними часто діалектично протилежними концепціями. Про це свідчить той факт, що ні для підприємств, ні для користувачів він не виконує призначення – надання корисної інформації.

На думку фахівців, можна погодитись з тим, що Україна має враховувати існуючі світові пріоритети, а не слідувати моделям обліку, що не відповідають практиці, яка склалась у фінансових відносинах. Саме тому жодна з провідних західних країн не прийняла за основу американський досвід. У міжнародній практиці Звіт про рух грошових коштів є складовою обов’язкової звітності, проте, в більшості зарубіжних країн він не є обов’язковою формою і частіше подається в складі інформації до Приміток фінансової звітності [4, с.41].

На жаль, мету складання Звіту про рух грошових коштів сформовано досить «розмито». Крім того, у Примітках потрібно навести багато інформації, яка б могла знайти відображення у Звіті про рух грошових коштів, склад статей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об’єднують кілька видів грошових потоків, не грошові операції інвестиційної та фінансової діяльності, наявність значного сальдо грошових коштів, які є у підприємства і недоступні до використання.

Складання Звіту можливе за двома методами: прями і непрямим. Постає питання: чому ж законодавці зупинились на поданні Звіту в частині операційної діяльності саме за непрямим методом. Відповідно до принципів міжнародного обліку метод розрахунку грошових потоків від операційної діяльності підприємство вибирає самостійно, хоча перевагу віддають непрямому методу. Вважають, що він є більш простим порівняно з прямим і дає змогу отримати повнішу інформацію про їх обсяг і склад грошових коштів. Отже, як свідчить практика, за наявності можливості вибору підприємства віддають перевагу більш простому непрямому методу.

Складання Звіту за непрямим методом ставить на меті зменшення витрат праці на його складання, але не дає необхідної інформації про реальні грошові потоки, які утворюються в процесі операційної діяльності. Практика показує, що процес складання Звіту за непрямим методом ускладнюється також деякими методичними неточностями, недосконалістю його побудови та зайвими коригуваннями. Разом з тим застосування непрямого методу при розрахунку руху коштів від операційної діяльності демонструє взаємозв’язок усіх бухгалтерських звітів і не потребує специфічної адаптації інформаційної системи для забезпечення додатковою інформацією. Однак це дає тільки наслідок, кінцевий результат, і не відображає дійсні позитивні та негативні грошові потоки [4, с.43].

На нашу думку, цей метод є менш аналітичним і не дає можливості простежити дійсний вплив відповідних чинників на процес утворення грошових потоків. Отже, з огляду складності та актуальності проблеми удосконалення бухгалтерського обліку та звітності застосування того чи іншого міжнародного досвіду можливе за умови, що він відповідає реальній моделі ринкової економіки в конкретній країні. Тобто використання міжнародних стандартів у процесі створення власної національної облікової системи має відбуватись у оптимальному об’єднанні загального та окремого.

З метою удосконалення обліку формування грошових потоків підприємства пропонуємо:

1) складання ф. № 3 «Звіт про рух грошових коштів» передбачити лише для підприємств, звітність яких підлягає оприлюдненню;

2) відображати Звіт як додаток до ф. № 1 «Баланс» у ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Тобто складений і наданий у Примітках він надасть зовнішнім користувачам річної звітності додаткові відомості, що характеризуватимуть фінансовий стан підприємства, які не можуть бути прямо чи опосередковано одержані з інших складових частин звітності.

3) з метою уникнення при складанні за прямим методом ф. № 3 «Звіт про фінансові результати» парадоксу «кошти є, а прибутку немає», пропонуємо в ф. № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» відображати відомості про розмір розрахованого прибутку. Це дозволить з’ясувати зв’язок величини чистого та нерозподіленого прибутку і зміни залишку грошових коштів.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч.10. – Луганськ, 2008.– С.54.

2. Гарасим П. М. Бухгалтерський облік за журнальною формою рахівництва : [навч. посібник] / П. М. Гарасим, П. Я. Хомин. – Тернопіль: Астон. – 2003. – 296 с.

3. Кулакова М. Звіт про рух грошових коштів / М. Кулакова // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 6. – С. 26-34.

4. Сікора І. Проблемні аспекти гармонізації бухгалтерського обліку оборотних активів до вимог міжнародних стандартів / І. Сікора // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 4. – С. 36-43.