современные информационные технологии/1.компьютерная инженерия.

К.т.н., доцент, Андрощук О.С.

К.психол.н., с.н.с. Царьов Ю.О.

Національна академія Державної прикордонної служби України

ім. Богдана Хмельницького, Україна

МОДЕЛЬ ОЦІНКИ РИЗИКУ ЩОДО ТОВАРІВ, ЯКІ ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН, ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ

На сучасному етапі розвитку Державної прикордонної служби України (ДПСУ) постає актуальне питання підвищення ефективності виконання завдань щодо захисту національних інтересів на державному кордоні (ДК). Один із напрямків – удосконалення процесу управління ризиками, що включає аналіз та оцінку ризиків. Об’єктами оцінки ризиків у пунктах пропуску через ДК (у контрольованих прикордонних районах) є: особи; їх паспортні та інші документи; відомості, які надаються особами під час проведення контролю; транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів та товарів, самі товари, що переміщуються, тощо. Як свідчить практика, одним із найскладніших питань з точки зору невизначеності є оцінка товарів, що переміщуються через ДК [1].

Для оцінки ризиків у ДПСУ створено підсистему “РИЗИК” [2]. Аналіз її застосування свідчить, що відпрацьовано питання автоматизації зберігання та видачі за запитом інформації стосовно товарів, які перетинають ДК. Питання аналізу (обробки) інформації, яка отримується під час перевірки товарів, залишаються прерогативою інспекторів прикордонного контролю (ІПК) на підставі їх досвіду, інтуїції, суб’єктивних уявлень.

У роботі [3] запропоновано модель, яка основана на бінарній інтерпретації ознак (індикаторів ризику) опису товарів і не є придатною для оцінки ознак ризику, які мають якісних характер.

У випадку, коли товари перетинають державний кордон, ІПК повинен на підставі аналізу ознак прийняти рішення: пропустити чи не пропустити його через ДК, відправити для проведення поглибленої перевірки тощо. Наприклад, типовими зовнішніми ознаками перевезення незаконних товарів є: можливість використання товарів, що транспортується, для укриття інших протиправних товарів; відповідність ваги й об’єму товару, заявленому в товаросупровідних документах, реальній вазі; цілісності товару; відповідність маршруту руху переміщенню незаконного об’єкта; відповідність упаковки товару тощо. Така інформація отримується шляхом візуального спостереження і спілкування.

Авторами запропоновано застосування моделі нечіткого логічного висновку для оцінки ризику перевезення незаконних товарів, що переміщуються через ДК, на підставі структури поданої у [4]:

фаззифікатор, який перетворює фіксований вектор вхідних змінних опису товару (Х) у вектор нечітких множин, що необхідні для нечіткого висновку (наприклад, вхідними змінними можуть бути: відповідність ваги; відповідність маршруту руху товару; відповідність упаковки товару тощо);

нечітка база знань, що складається з: бази правил, яка містить інформацію про залежність Y=f(X) у вигляді лінгвістичних правил <ЯКЩО–ТО>; бази даних, що містить параметри функцій належності та коефіцієнти важливості правил;

функції належності, які використовують для подання лінгвістичних термів у вигляді нечітких множин (побудову здійснено за допомогою методу статистичної обробки експертної інформації);

машина нечіткого логічного висновку, яка на основі правил бази знань визначає значення вихідної змінної у вигляді множини , що відповідає нечітким значенням вхідних змінних ();

дефаззифікатор, який перетворює вихідну нечітку множину у чітке число Y (вихідною змінною є ступінь приналежності товарів до перевезення незаконних об’єктів). На підставі цієї змінної приймається рішення стосовно пропуску через ДК, направлення товарів на поглиблений огляд або не пропуску товарів через ДК.

При побудові нечіткої моделі оцінки причетності ТЗ до протиправної діяльності всі змінні, які розглядаються, є лінгвістичними, універсальна множина U={u₁, u₂,…, u_n} вимірюється в балах в інтервалі дійсних чисел від 0 до 10. Як метод агрегування використано min-кон’юнкцію. Для акумуляції закінчень правил використано max-диз’юнкцію, які застосовуються у випадку схеми нечіткого висновку методом Мамдані. Як метод дефаззифікації використано метод центру тяжіння.

Реалізацію й експериментальне дослідження моделі нечіткого логічного висновку здійснено з використанням пакету MATLAB 7.0.1.

Практичну реалізацію цієї моделі здійснено у вигляді програмного модуля “Оцінка ризику щодо товарів”, який запропоновано включити до складу підсистеми “РИЗИК”.

Застосування запропонованої моделі на відміну від існуючих надає можливість отримати більш точну оцінку товарів за менший час.

Література:

1. Методологія управління та використання інформації. – Одеса : EUBAM - місія Европейского союзу, 2010. – 94 с.

2. Про прийняття на озброєння підсистеми “Ризик” : Наказ Голови ДПСУ від 02 черв. 2005 р. № 511 / Державна прикордонна служба України. – Офіц. вид. – К., 2005.

3. Городнов В. П. Модель визначення ступеня відповідності зовнішніх інформаційних ознак типовим ознакам розміщення незаконних об’єктів у транспортних засобах / В. П. Городнов, В. А. Кириленко, Р. Г. Каратаєв // Збірник наукових праць № 46. Ч. ІІ. – Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, 2009. – С. 13–17.

4. Штовба С. Д. Введение в теорию нечетких множеств и нечеткую логику / С. Д. Штовба. – Винница : Издательство Винницкого государственного технического университета, 2001. – 198 с.