Современные информационные технологии/ 1.Компьютерная инженерия

Лавриненко Т.Н.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», м.Київ

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Сьогодні сучасні Інтернет-технології багато аспектів нашого життя переносять в мережу, прискорюючи тим самим темпи розвитку інформаційного суспільства. Не стає виключенням й освіта, від якої безпосередньо залежить інтелектуальний потенціал держави й багатство країни в цілому. Знання, кваліфікація, інтелект набувають дедалі більшої цінності. Інформаційні простори сьогодні стають засобами, що забезпечують найбільш ефективне використання інформації та знань в життєдіяльності суспільства. Приймаючи до уваги актуальні сьогодні лозунги «освіта через усе життя» та «освіта для усіх» особливого значення набуває задача створення інформаційного освітнього простору, а світовий досвід показує, що одним з ефективних шляхів забезпечення масовості та доступності освіти є дистанційне навчання.

Розвитку дистанційного навчання в системно-технологічному аспекті сприяли роботи таких вчених як Глушков В.М., Андон П.І., Гриценко В.І., Бепалько В.П., Глибовец М.М., Довгяло А.М., Машбіц Е.І., Полат Е.С., Тихомиров В.П. та ін.

Сьогодні в умовах економічних відносин й жорсткої конкуренції на ринку праці особливе значення мають знання, навички та досвід. Фахівець XXI століття – це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, постійно підвищує та вдосконалює свій професійний рівень. Придбання нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного суспільства значно розширює можливості самореалізації та сприяє кар'єрному зростанню. Загальновизнаним є той факт, що практично будь-якому сучасному фахівцеві доводиться не просто удосконалювати свою кваліфікацію, але й якісно змінювати її. Йдеться не лише про радикальні зміни у вже існуючих професіях, але і про появу нових професій, характер яких передбачити важко, а іноді й неможливо. Такий стан справ вже отримав своє оформлення у вигляді одного з пріоритетних направлень сучасної освітньої політики: навчання впродовж життя (безперервна освіта).

У другій половині ХХ століття в розвинених країнах світу були усвідомлені важливість і необхідність безперервної освіти, а також були створені відповідні освітні системи у США, Японії, країнах ЄС. Україна має досить розвинену систему шкільної, професійно-технічної і вищої освіти. Проте ця система не забезпечує безперервної освіти впродовж всього життя людини. Необхідність формування безперервної освіти обумовлена динамізмом світового розвитку, науково-технологічним прогресом та переходом економіки України до інноваційної моделі розвитку. Глобалізація, стрімкий технологічний розвиток, поява високотехнологічного обладнання обумовлює необхідність розвитку системи освіти адаптованої до нинішніх умов.

Проте однією з головних перешкод, що виникає на шляху тих, хто бажає продовжити навчання (враховуючи, що більшість з них вже працює), є брак часу. Більшість не має можливості приїжджати кожного дня на заняття до навчального закладу. Іншою значною перешкодою є відстань. Якщо навчальний заклад розташований в іншому місті, часто відвідувати заняття також незручно і дорого. Дистанційне навчання – альтернативна форма отримання знань, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я.

Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладення матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Процес навчання може відбуватися будь-де і будь-коли, єдина умова – доступ до мережі Інтернет. Також дистанційне навчання визначають як "технологію отримання знань за допомогою телекомунікаційних засобів, коли взаємодія того, кого навчають і викладача проходить на відстані".

На Заході ця форма з'явилася вже досить давно і має велике визнання серед студентів через її економічні показники і навчальну ефективність. Дистанційну форму навчання ще називають "освітою на протязі всього життя" через те, що більшість тих, хто навчається, – дорослі люди. Багато хто з них вже має вищу освіту, проте через необхідність підвищення кваліфікації або розширення сфери діяльності у багатьох виникає потреба швидко і якісно засвоїти нові знання і набути навички роботи. Саме тоді оптимальною формою може стати дистанційне навчання. Найбільш визнаним є навчання за програмами, що мають чітке спрямування. Тобто ті, хто навчаються, отримують тільки ті знання і навички, які є необхідними для виконання їхньої роботи. При цьому основна увага в процесі навчання приділяється практичному застосуванню отриманих знань і розгляду реальних прикладів.

Дослідження ринку дистанційного навчання свідчить про те, що темпи його збільшення досить високі. От чому кожен навчальний заклад в Україні вкрай зацікавлений у тому щоб якнайшвидше зайняти місце на цьому ринку. Це дозволить значно збільшити прибуток навчального закладу, зніме проблему недостачі аудиторій, допоможе вирішити кадрове питання, тому що, використовуючи відеоконференції, читати лекції зможуть професори навчальних закладів з інших міст і навіть закордонних країн. Завдяки дистанційному навчанню слухачі зможуть об’єднати навчання і роботу, відпадають проблеми проживання і харчування в чужому місті, скорочуються матеріальні витрати на проїзд до місця навчання. Інваліди і люди, що за різних причин не можуть пересуватися мають можливість одержати навчання. Навчаючись на дистанційних курсах студент підвищує свій інтелектуальний і творчий потенціал, навчається самостійно приймати рішення.

Література:

1. Антонов В.М. Сучасні комп’ютерні мережі. – К.: „МК-Прес”, 2005. – 480с.

2. Колин К.К. Фундаментальные основы информатики: социальная информатика: Учеб. пособие – М.: Деловая книга, 2004.