Історія. Етнографія

Старший викладач Єпіхіна М.А.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Етнопедагогічні погляди Христини Алчевської

Педагогічна творчість і практична діяльність Христини Данилівни Алчевської (1841-1920) ввійшли до історії вітчизняної педагогічної думки помітною сторінкою. Її педагогічні думки, публіцистичні й літературні праці та вчительський досвід значно вплинули на практичну діяльність школи, збагатили педагогіку України новими положеннями й думками.

„Наприкінці Х1Х і на початку ХХ століття теоретичні розробки і практична діяльність К.Д.Ушинського мали особливий вплив на розвиток педагогічної думки України взагалі і її східного регіону зокрема. До його послідовників належала Христина Данилівна Алчевська” [2, с.61].

Право зарахувати Х.Д.Алчевську до найбільш видатних просвітителів Східноукраїнського регіону дає нам той факт, що в 1879 році вона відкрила на свої кошти єдину на всю округу народну школу для дітей у с.Олексіївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії (нині – с.Олексіївка Перевальського району Луганської області). Школа давала досить високий рівень знань, і велика заслуга в цьому – педагогічна система, якої дотримувалася Христина Данилівна [3, с.8].

Прогресивний діяч народної освіти на Україні, Х.Алчевська все своє життя віддала справі народної освіти. Захоплюючись чудовими українськими піснями, поетичним словом простого народу, Х.Д.Алчевська, як високоосвічена людина, добре розуміла важливість навчання дітей рідною мовою. Як і Ушинський К.Д. вона наполегливо захищала право народу навчатися рідною мовою. „У тому ж дусі любові до України виховувала я своїх дітей і, здається, мала успіх в цьому ”[1, с.459].

В умовах жахливого соціального й національного гноблення, коли царський уряд забороняв українську школу, вона вчила молодь саме рідною мовою, з великою повагою ставилася до геніальних синів українського народу – Шевченка і Франка, до видатного вченого Потебні. У школі Х.Д.Алчевської влаштовувалися свята, вечори, лекції, присвячені життю й діяльності як російських, так і українських письменників, з читанням уривків з художніх творів, виступами артистів і музикантів. ”Шевченко займає почесне місце в нашій школі та багато учениць декламують його так, як не декламують справжні актори ”[1, с. 458] .

Свою педагогічну діяльність Х.Д.Алчевська розпочала у 1862 році, коли заснувала Харківську приватну жіночу недільну школу, яка мала унікальне явище в історії вітчизняної педагогіки. В цій школі вивчали історію і географію, літературу й історію культури, фізику і хімію, гігієну, анатомію та фізіологію. Як педагог-практик Х.Д.Алчевська постійно піклувалася про розвиток творчого літературного мислення дорослих та дітей. Під її керівництвом групою вчителів було розроблено ряд засобів, за допомогою яких можливо не тільки відкрити людині літературний світ, а й увести її до нього, розвинути творче літературне мислення.

Значне місце Х.Д.Алчевська відводила методичній роботі та безперервній самоосвіті вчителів. Учителі, які працювали в школах Х.Д.Алчевської, постійно вчилися, вдосконалювали свій загальнокультурний та методичний рівень. „На регулярних засіданнях педагогічного колективу школи розглядались такі питання: про необхідність і шляхи вшанування пам’яті письменників і видатних людей; аналіз прочитаних рефератів; обговорення інформації про з’їзд московських учителів, які працюють над питаннями позашкільної освіти; про систематичне поповнення учнівських та учительських бібліотек; про індивідуальний підхід у навчанні тощо. Досить всебічно і ґрунтовно розглядалися різні способи викладання кожного предмета і на основі глибокого теоретичного аналізу і практичного досвіду вибиралися кращі” [2, с.64].

Докладаючи великих зусиль, Х.Д.Алчевська дбала про те, щоб у школі була велика й добірна бібліотека. “В бібліотеках недільних шкіл були, незважаючи на заборону, твори Т.Шевченка, Марка Вовчка. За іншими свідченнями, у бібліотеці Полтавської недільної школи, відкритої у 1860 році, були твори Т.Шевченка, Марка Вовчка, Квітки-Основ’яненка, українські пісні, “Граматки для українського люду” та ін. [4, с.29].

Під безпосереднім керівництвом Х.Алчевської учителі харківських недільних шкіл склали три “Книги дорослих”, “… кожна книга “Книга дорослих” містить багато цінного для виховання молоді в дусі демократичних ідей. Так, у першій книзі (1899) знаходимо твори про класову нерівність: Огарьова – “Изба”, Тургенєва – “Два богача”, Плещеєва – “Капля дождевая”, народні приказки: “Ел бы богач деньги, кабы убогий его хлебом не кормил”; “Свинья в золотом ошейнике – все свинья”; “Не строй семь церквей, пристрой семь детей”; “Правда светлее солнца, дороже золота”;”Не все ненастье, проглянет и красно солнышко” та ін. У другій книзі (1900) наводиться вірш Т.Шевченка “Садок вишневий коло хати” (українською мовою). … В третій книзі (1901) вміщено біографію Т.Г.Шевченка з портретом та цитатами із “Заповіту” українською мовою [4, с.31].

У третьому томі праці “Що читати народові?” вміщено спеціальний розділ “Видання для народу українською мовою ”. Тут рекомендуються твори Т.Шевченка, І.Котляревського, П.Гребінки, О.Квітки-Основ’яненка, М.Вовчка, І.Нечуя-Левицького, І.Карпенка-Карого, І.Франка, П.Мирного, Ю.Федьковича, П.Грабовського, а також 300 найкращих українських пісень. ”Х.Д.Алчевська добре розуміла важливість художньої літератури для інтелектуального і морального розвитку своїх учнів. У своїх публікаціях і практичній діяльності вона пропагувала як засіб освіти народу твори Т.Шевченка, М.Вовчка, П.Грабовського, І.Франка, В.Стефаника, М.Коцюбинського, Л.Українки, О.С.Пушкіна, М.Ю.Лермонтова, І.С.Тургенєва, М.Островського, В.Шекспіра та ін. На думку Х.Д.Алчевської, яку було обґрунтовано і спостереженнями за учнями, зафіксованими в її звітах і щоденниках, твори цих видатних письменників близькі і зрозумілі всім народам, бо вони містять у собі загальнолюдські прагнення ” [2, с.63].

Отже, Х.Д.Алчевська виховала й згуртувала чудову плеяду прогресивних педагогів – справжніх народних учителів, самовідданих просвітителів трудящих. Сьогодні методи і засоби її роботи широко використовуються педагогами в педагогічній практиці. І головне, практична та наукова педагогічна діяльність Х.Д.Алчевської сприяла тому, що досвід просвітньої роботи в Східноукраїнському регіоні набув світової відомості [3, с.9].

Література:

1. Алчевська Х.Д. Передуманное и пережитое. – М., 1912.- 466 с.

2. Курило В.С. Становлення і розвиток системи освіти та педагогічної думки Східноукраїнського регіону в ХХ столітті. Дис....докт. пед. наук.- Київ, 2000.

3. Курило В.С., Черв’якова Н.І. Х.Д.Алчевська та педагогічна думка Східноукраїнського регіону // Освіта Донбасу, 2002.-№ 4.- С. 8-9.

4. Мазуркевич О.Р. Визначні українські педагоги – народні просвітителі. Х.Д.Алчевська та її сподвижники.- К.: Знання. 1963.- 79 с.