Саєнко Н.В.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

У наш час формування культури особистості напряму пов'язане з глобалізаційними процесами, що визначають багато аспектів життєдіяльності людства.

У питаннях глобалізації тісно переплітаються принаймні шість важливих аспектів: політичний, економічний, освітній, інформаційний, лінгвістичний і культурологічний (Г. Макбурні, А. Панарін, Д. Роганов). Політичний аспект виявляється в діяльності міжнародних політичних організацій. Економічний аспект розглядається в глобальному потоці торгівлі й інвестицій і транснаціональному розміщенні товарів у різних країнах. Освітній аспект виражений у спробі створити єдиний глобальний освітній простір. Інформаційний аспект знаходить вияв у зростанні обсягу, швидкій переробці й миттєвій передачі інформації завдяки впровадженню новітніх інформаційних технологій. Лінгвістична сторона виражена в появі мови-супергіганта, якою є зараз англійська, культурологічна – в необхідності залучення молоді до загальнолюдських та національних цінностей.

На основі аналізу досліджень, присвячених проблемам глобалізації (І. Синагатуллін, П. Скотт, І. Стрелкова), схарактеризуємо цей процес, який має як негативні, так і позитивні ознаки. Серед негативних ознак зазначимо такі: відбувається «зіштовхування» народів із самобутнього шляху національного розвитку; формується інформаційно-мовна та освітня нерівність; глобалізація витісняє цілу низку мов, які ще нещодавно відігравали певну роль з метою обміну інформацією між людьми. Так, англійська мова, проникаючи в країни Близького Сходу, витісняє арабську мову, а в Латинській Америці – іспанську.

З іншого боку, сьогодні мало хто сумнівається в тому, що існують питання, у вирішенні яких необхідні зусилля багатьох країн або всього людства, що дає підстави розглядати глобалізацію як позитивний феномен. Виділяють такі проблеми, при вирішенні яких необхідний глобальний підхід: створення єдиного освітнього простору; пожвавлення міжкультурного обміну й обміну між професійними групами; вирішення невідкладних завдань, пов'язаних: із здоров'ям людини, з міжрасовою, міжетнічною й міжрелігійною напруженістю; з боротьбою проти міжнародного тероризму; з боротьбою проти стихійних сил природи тощо.

Але якими б позитивними або негативними ознаками не характеризувалася глобалізація – це об'єктивно неминучий процес, який постійно посилюється і до якого треба адаптуватися й отримувати максимальну користь із його позитивних боків.

Становленню та розвитку глобалізаційних зв’язків сприяє, перш за все, тотальне поширення англійської мови. Вважаємо це природним, тому що єдиному суспільству необхідно мати єдиний і універсальний засіб комунікації, яким з ряду історичних причин й стала англійська мова. Підкреслимо головні ареали її культурного впливу [1; 2], та виділимо ті, що стосуються українського суспільства.

1. Політичний вплив, що здійснювався Великобританією у всіх своїх колоніях, і сучасний політичний вплив США йдуть пліч-о-пліч з розширенням англійської мови як об'єднуючого чинника. Українські політики та суспільні діячі, якщо хочуть відповідати сучасним вимогам, теж мають володіти англійською мовою.

2. Інформаційний вплив, пов'язаний з тим, що якщо на початку ХХ століття кількість науково-технічних публікацій англійською мовою можна було порівняти з публікаціями французькою і німецькою мовами, то в даний час вони набагато перевершують публікації іншими європейськими мовами. У ХХI столітті основні наукові досягнення публікуються, перш за все, англійською мовою. Це обов'язкова мова практично всіх міжнародних конференцій. Усе більш українських учених, представників технічної інтелігенції відчувають нагальну необхідність володіти мовою, щоб розуміти своїх зарубіжних колег та на рівних умовах приймати участь у міжнародних заходах.

3. Міжнародні відносини. Англійська мова - одна з основних офіційних мов ООН, вона є офіційною або робочою мовою на сесіях більшості міжнародних організацій: АСЕАН, Ради Європи, Європейського союзу, НАТО, ОПЕК і багатьох інших.

4. Преса. Незважаючи на те, що в кожній країні існує декілька провідних інформаційних видавництв, все-таки одними із найвпливовіших у світі газет є англомовні: американські «Нью-Йорк таймс», «Вашингтон пост», «Уолл-стріт джорнел» і англійські «Таймс», «Санді таймс». В Україні також є свої періодичні видання англійською мовою – «Day», «Kyiv Post», «Business Spotlight», які мають досить велике коло читачів, що постійно розширюється.

5. Реклама. Уперше з'явилася в англомовних виданнях ще в XVII столітті. Активний розвиток одержала на початку ХХ століття після появи кольорової реклами на сторінках періодичних видань, особливо в США. У наш час велика частка світових рекламних агентств є американською власністю. Аудиторія в Україні, для якої призначена реклама, на жаль, далеко не завжди спроможна розуміти її деякі посили без знання англійської мови.

6. Теле- і радіомовлення. У світі немає поки практично жодної хоч- трохи розвиненої країни, в якій не було б програм, наприклад, про національну історію або політику, які ведуться англійською мовою. У цьому значенні її положення по відношенню до інших мов виявляється винятковим, оскільки радіомовлення англійською мовою завжди буде присутнє в переліку мов, якими ведуться передачі. В Україні існує телевізійний канал «English Club», який пропонує широкий асортимент програм на всі смаки: новини, історичні, біографічні, мистецтвознавчі нариси, науково-популярні програми, художні фільми, естраду і т. ін.

7. Кінопродукція. Культурний, ідеологічний і духовний вплив кінематографа у сучасному світі є величезним. Починаючи з епохи звукового кіно, лідируюче місце в кіноіндустрії посіла англійська мова. У даний час провідну роль у всьому світі відіграють американські кінокорпорації типу «Уорнер бразес» або «Парамаунт пікчерс». Величезний тиск американського ринку кінопродукції відчувають усі національні кінематографи світу.

8. Сучасна музика. Можна сказати, що ХХ і початок ХХI століття стали своєрідним реваншем англомовної культури у сфері музики по відношенню до острівної музичної традиції XVII - ХIХ століть. Внесок англосакських авторів у скарбницю світової музики за ці століття був досить скромним, але з появою безлічі нових музичних жанрів, в яких поряд з інструментальною найбільш активно використовується словесна складова, англійська мова стала придбавати все більш міцні лідируючі позиції. Провідні українські виконавці обов’язково включають до свого репертуару пісні англійською мовою, намагаючись, таким чином, розширити свою аудиторію за межами країни.

9. Подорожі. Жодна сучасна туристична фірма не може обійтися без використання англійської мови, а українські туристи за кордоном відчувають дискомфорт без її знання.

10. Безпека пересування повітряного і морського транспорту. Для цих цілей була розроблена спрощена англійська мова, що забезпечує інформативність, швидкість і надійність повідомлення.

11. Інтернет як світова інформаційна мережа. Тут відбувається інтенсивне «мовотворення», пов'язане з рецепцією світовими мовами інтернетівського сленгу, який базується на англійській мові. Давно стали загальновживаними такі «варваризми», як СD (русифікований варіант звучить як «сідюк»), РС, on-line (російський вираз режим «онлайна»), e-mail («мило»).

Отже, як бачимо, в наш час сформувалися всі передумови для того, щоб англійська мова в сучасному світі отримала статус глобальної мови. Вона зайняла всі основні ніші сучасної культури - політичні, економічні, наукові та інші.

Аналіз результатів опитування студентів технічного університету (82 особи) на предмет того, який розділ загальногуманітарної підготовки у ВНЗ вони вважають найважливішим - знання іноземної мови; знання культурних традицій інших народів; отримання знань про світову культуру: образотворче мистецтво, музику, літературу; знання філософії, політології, соціології, психології; світових релігій; української мови і української культури – виявив, що студенти віддають перевагу іноземній мові (83%), потім іде отримання знань про світову культуру, потім – українська мова і культура. Це опитування ще раз підкреслило особливу роль іноземної мови як засобу входження у європейську та світову спільноту.

Відзначимо, що завдяки глобалізаційним процесам людство перетворюється в єдину соціокультурну цілісність, єдину цивілізацію з її глобальними проблемами.

Ще в 1960 році П. Сорокін опублікував багато в чому новаторську роботу «Взаємна конвергенція Сполучених Штатів і СРСР у напряму до змішаного соціокультурного типу», у якій стверджував, що майбутнє пов’язане зі зближенням і взаємовпливом двох соціокультурних систем, що мають, незважаючи на свою очевидну протилежність, чимало близького (цінності, економіка, право, релігія тощо). Саме подолання ізольованості у світі, становлення й розвиток масових і глибоких взаємозв'язків у ньому, його цілісності, з одного боку, і подолання суверенності держав, з іншого, роблять, на думку П. Сорокіна, побудову Храму Вічного Миру цілком можливим на відміну від минулого [3].

Література:

1. Смирнов А.С. Социокультурные проблемы глобализации английского языка / А.С. Смирнов // Вопросы культурологии. – 2007. - № 12. – С. 68-69.

2. Кристал Д. Английский язык как глобальный / Д. Кристал / Пер. с англ. Н.В. Кузнецовой. – М.: «Весь мир», 2001. – 224 с.

3. Сорокин П.А. Причины войны и условия мира / П.А. Сорокин // Социс. – 1993 - № 12. – С. 140-152.