Марія Дацька, Віктор Герасимчук

(Переяслав - Хмельницький)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЇ

Входження людства в еру інформаційного суспільства не оминуло й українську державу, що зумовлює необхідність підготовки освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, утвердження її, як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Техніка все ширше входить у побут діяльності різних категорій працівників. Тому сучасному виробництву все більш потрібними стають працівники, які мають широкий технічний кругозір, здатні оперативно реагувати на миттєві зміни у стані керованих ними технічних засобів праці чи зміни перебігу технологічного процесу, уміти передбачати можливі наслідки цих змін, в уяві планувати свої дії, самостійно визначати найбільш раціональні прийоми трудових дій. Нинішній стан соціально-економічного розвитку українського суспільства зумовлює необхідність підготовки освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії. Освіта є основою розвитку особистості, її інтелектуального багатства, запорука майбутнього України. Провідна роль у цьому процесі належить учителеві.

Вирішення освітніх проблем в інформаційному суспільстві тісно пов’язаний з високою графічною культурою людини. Все ширше застосування у всіх галузях виробництва техніки повною мірою змінила не лише характер трудової діяльності людини, а й відповідні вимоги до її технічної підготовки, які нерозривно пов’язані з уміннями і навичками вільного читання та виконання графічних документів.

Звісно такий стан речей безпосередньо впливає і на роботу вчителя трудового навчання, який закладає основи графічної грамоти учнів, а тому особливе місце у навчально-виховному процесі майбутнього фахівця цього профілю повинні займати графічні дисципліни. Тобто, зміст цих предметів має враховувати специфіку майбутньої професійної діяльності вчителя означеного профілю, та сприяти вдосконаленню їх професійної підготовки у вищих навчальних закладах.

Різні аспекти проблеми професійної підготовки вчителя знайшли своє відображення в історії педагогічної думки та набувають особливої актуальності і розробляються у багатьох напрямах на сучасному етапі. Проте проблема підготовки учителів і, зокрема, трудового навчання не втрачає актуальності, адже сама по собі вона досить багатоаспектна. Значну увагу їй приділено у працях вітчизняних та зарубіжних вчених – А.Вихруща, А.Киверялга, О.Коберника, В.Мадзігона, В.Сидоренка, Г.Терещука, Д.Тхоржевського, М.Янцура та ін.

Професійно-педагогічну підготовку в дослідженнях науковці розглядають як підсистему професійної підготовки вчителя, визначаючи її як:

- сукупність спеціальних знань, навичок та умінь, які дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності [2];

- цілісну динамічну освіту, яка складається з взаємопов’язаних компонентів: мети, навчання, змісту освіти, мотивів навчання, діяльності викладача і діяльності студентів, технології і результату навчання.

Л.Григоренко [1] характеризує готовність як сукупність професійно-педагогічних знань, умінь, навичок та особистісних якостей, які забезпечують результативність роботи шкільного вчителя.

Введення студентів у коло технічних понять та відомостей з різноманітних областей техніки дозволить, на конкретних технічних прикладах, розкрити роль і значення креслення як мови техніки. Ця специфічна особливість креслення органічно пов'язана з вимогами професійної підготовки, тому що найбільш повне пізнання значення графічної грамоти здійснюється тільки у сполучені з широким екскурсом в області техніки і виробництва, різнобічним показом використання креслень у різноманітних галузях промисловості, сільського господарства, а також при вивченні технологічних процесів виробництва.

Зміни у вищій школі останнім часом відбуваються досить активно. Які ж особливості підготовки вчителя трудового навчання в цих умовах? Можна виділити такі основні засоби перебудови навчального процесу, що мають загальне значення:

1. Забезпечення високої якості підготовки спеціалістів як головної ланки організації роботи вищого навчального закладу (ВНЗ).

2. Перехід до багатоступеневої підготовки і створення системи неперервної освіти, а в цьому контексті зміна навчальних планів із зменшенням аудиторного навантаження на 30 % зі зміною порядку викладання й обсягу різних навчальних дисциплін.

3. Організація індивідуальної роботи зі студентом, розвиток навичок самостійної роботи. Кожному викладачеві ВНЗ слід розробити і науково обґрунтувати систему такої організації (у багатьох ВНЗ вона перебуває поки що на стадії ембріонального розвитку).

4. Активізація підготовки спеціалістів за цільовими договорами за участі замовника у роботі державної екзаменаційної комісії з державної атестації системи знань, умінь і навичок студента-випускника.[3]

Беручи до уваги цілковиту виправданість таких заходів у поліпшенні професійної підготовки вчителя слід зазначити, що її повнота значною мірою визначається рівнем всіх складових її елементів. З огляду на це графічна підготовка вчителя трудового навчання є невід'ємною складовою частиною фундаментальної фахової підготовки, що органічно поєднана з вивченням психолого-педагогічних, соціально-культурних та професійно-орієнтованих дисциплін.

Як і кожен майбутній педагог вчитель технологій повинен уміти використовувати набуті знання під час вирішення проблем, творчо мислити, об'єктивно аналізувати свою діяльність з метою її удосконалення, використовувати досвід педагогів-новаторів у своїй педагогічній діяльності, самостійно розв'язувати педагогічні завдання. При цьому особливістю його професійної діяльності є здатність передачі інформації і, зокрема, технічної невербальним способом. Тобто за допомогою креслення. Звідси чітко прослідковується особливість його професійної підготовки, яка полягає в оволодінні на належному рівні графічних дисциплін «Нарисної геометрії» та «Креслення» і графічних елементів при вивченні дисциплін технічного циклу. Ця особливість повинна максимально враховуватись при організації навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу.

Отже, знання особливостей професійної підготовки та місця в ній графічної складової дозволить здійснювати відбір змісту підготовки, контролювати та корегувати якість підготовки студентів означеного профілю, забезпечить ефективну підготовку студентів до професійно-педагогічної діяльності з урахуванням її особливостей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григоренко Л.В. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности в процессе самостоятельной работы: Автореф. дис… канд. пед. н.: 13.00.01. - Х.: ХГПУ, 1991. – 18 с.

2. Троцко Г.В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: Автореф. дис... докт. пед. н.: 13.00.01, 13.00.04. - К.: Інститут ПППО, 1997. - 54 с.

3. Цвілик С.В. Наступність графічної підготовки вчителя трудового навчання в контексті сучасної технології // Трудова підготовка в закладах освіти України. – 2003 – №3. – С. 33 – 36.

Відомості про авторів

Герасимчук Віктор Петрович – викладач, кафедри ФТД ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди» ІV року навчання

Дацька Марія Сергіївна – студентка 6 курсу ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди»