Басалюк Н.М.

ФОРМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

У СПЕЦІАЛЬНІЙ ШКОЛІ

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

У сучасних умовах розвитку освіти України науково-методична робота набуває виняткового значення і потребує модернізації її завдань, змісту, методів, всієї її системи, подолання обмежених підходів до самого розуміння сутності цієї діяльності.

Складність завдань науково-методичної роботи у сучасних школах, різнобічний, постійно оновлювальний характер її змісту, а також конкретні особливості того чи іншого навчального закладу передбачають постійне збагачення та підвищення ефективності індивідуальних, колективних та нетрадиційних форм методичної роботи. У процесі формувального експерименту ми запроваджували систему методичної роботи вчителів-дефектологів.

Проблеми готовності вчителя-дефектолога щодо професійної діяльності відображені у роботах В.І.Бондаря, І.Г.Єременка, В.О.Липи, С.П.Миронової, В.М.Синьова, Ю.В.Пінчук, І.Н.Яковлевої та ін.

Прямою, безпосередньою основною метою науково-методичної роботи було зростання рівня методичної компетентності вчителя-дефектолога та педагогічного колективу вцілому.

У проведенні методичної роботи застосовувались різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на їх практичну підготовку. Насамперед це допомога вчителям-дефектологам у підготовці до проведення наквчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформлення шкільної документації. Індивідуальні форми методичної роботи відрізнялися від групових і охоплювали наставництво, стажування, консультування, дистанційне навчання, відвідування уроків та позакласних заходів, самоосвіта.

Значну частину своїх функцій працівники методкабінету, адміністрація шкіл реалізувала через спілкування з учителями. Ділове спілкування – одна з важливих складових методичної майстерності. Ділове спілкування методиста

з вчителями-дефектологами відбувалося здебільшого у формі бесід, семінарів, нарад та виступів.

Бесіда є однією з основних форм ділового спілкування. Вона мала різне призначення: виявлення та погодження позицій, незадоволенням діями працівника, обговорення результатів контролю, зокрема: «Перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок учнів спеціальної школи», «Принципи навчання у допоміжній школі», «Форми організації навчання у допоміжній школі», «Навчання, виховання, розвиток та корекція як єдиний педагогічний процес», «Організація корекційно-виховної роботи у спеціальному навчальному закладі».

Доповідь – це оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення. Першим кроком у підготовці доповіді було визначення її мети. Метою виступу було інформування, переконання чи спонукання слухачів. Мету конкретизували залежно від ситуації, вона була основою для підготовки виступу, формулювання ідей та головних тез промови. Зокрема, вчителі готували доповіді до таких тем: «Можливості поєднання фронтальної й індивідуальної корекційної роботи з учнями на уроці», «Оптимізація працездатності учнів на уроках», «Інноваційні технології навчання та виховання дітей з вадами розумового розвитку», «Навчання, виховання, розвиток та корекція як єдиний педагогічний процес».

Панорамне заняття – це різновид творчого звіту вчителя, який використовувався для поширення педагогічного досвіду. На панорамному занятті пропонувалися знахідки педагога; учитель демонстрував фрагменти занять або уроки повністю, зокрема: «Корекційна спрямованість дидактичних методів у роботі з старшокласниками». «Корекційні можливості новітніх навчальних технологій».

Реферат – це одна з форм письмового подання результатів індивідуальної роботи вчителя-дефектолога над обраною науково-методичною темою. Найчастіше реферат готували за результатами опрацювання літературних джерел із проблеми дослідження. У даному випадку він містив стислий виклад змісту одного чи кількох літературних джерел, основні фактичні відомості та висновки, перелік необхідних для ознайомлення у подальшій роботі публікацій, а також висновки щодо практичного використання положень авторів. Наприклад, «Засоби активізації розумових здібностей учнів на уроках», «Проблемні методи навчання як засіб корекції мислення учнів», «Правове виховання у допоміжній школі», «Особливості лікувально-корекційної роботи у допоміжній школі».

Індивідуальна науково-методична робота – це усвідомлена цілеспрямована, планомірна та безперервна робота вчителя-дефектолога, спрямована на вдосконалення теоретичної та практичної підготовки, необхідної для педагогічної діяльності. Науково-методична проблема – це питання чи комплекс питань, які об’єктивно виникають під час організації навчально-виховного процесу і вирішення яких передбачає суттєвий практичний і теоретичний інтерес. Працюючи над індивідуальною науково-

методичною темою, учитель поглиблено та цілеспрямовано аналізував усі джерела інформації, особливо отримані під час консультацій, курсової перепідготовки, участі у роботі семінарів, читання психолого-педагогічної літератури з даної проблеми. При цьому вчитель-дефектолог набував навичок аналізу змісту публікацій та педагогічної практики, навчався прийомів науково-дослідної діяльності, оформляв та подавав результати індивідуальної роботи над темою. Цю тему не можна нав’язувати ззовні, вона випливає з професійного інтересу вчителя-дефектолога. Наївно вважати, що в неформальному ключі педагог може обрати одну тему і працювати тільки над нею. Практично вся робота педагога передбачає постійне самовдосконалення, а значить і постійне оновлення методичного арсеналу. У процесі роботи вчителя-дефектолога щодня виникають нові проблеми, які потребують негайного розв’язання. Праця вчителя-дефектолога різнопланова, різноманітна і у кожному своєму напрямі спонукає до пошуку нових рішень, переведення уваги з однієї проблеми на іншу. І скільки б не планували йому, педагогу, або за нього, педагога, правда в тім, що він має разом з так званою наскрізною темою, породженою найважливішою для нього проблемою, займатися пошуками, експериментами, дослідженнями від вимог моменту, тобто ситуативно.

Правильна організація науково-методичної роботи сприяла підвищенню рівня цілеспрямованості, вмотивованості, системності й упорядкованої діяльності педагогічного колективу, що позначалося на рівні професійно-педагогічної компетентності вчителів-дефектологів і якості навчально-виховного процесу у цілому.

Отже, методична робота у спеціальній школі спонукала вчителя-дефектолога до роботи над підвищенням свого фахового рівня, збагачувала педагогічний колектив, забезпечувала розвиток особистості школярів, високу якість отриманих знань та сформованість необхідних умінь і навичок випускників, а її функції полягали у визначенні системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів.

Список використаних джерел

1. Волканова В.В. Організація методичної роботи / Валентина Волканова. –К.: Шк. світ, 2010. – 128с.

2. Дефектологічний словник: навчальний посібник / за редакцією В.І.Бондаря, В.М.Синьова. – К.: «МП Леся», 2011. – 528с.

3. Миронова С.П. Підготовка вчителів до корекційної роботи в системі освіти дітей з вадами інтелекту: Монографія Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2007. – 304 с.