Кармазіна О.П.

асистент кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей та студент 1-го курсу агробіологічного факультету

Герасименко Р.Д.

Національний університет біоресурсів природокористування України

Префіксація і суфіксація як способи словотвору
в англійській мові

Розглядаються основні способи словотвору в англійській мові. Проаналізовано основні походження префіксів та суфіксів.

Префікс, суфікс, слово, словотворчі елементи, словотвір

Термін «словотвір» має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, втому числі і процес творення нових слів. Цей процес мас назву «словотвір».

В другому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, яка займається вивченням процесу творення нових лексичних одиниць.

Предметом дослідження словотвору є вивчення процес}' творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, тощо).

Префікси

Префіксація, як словотвір, полягає у модифікації основи, до якої префікс приєднується. Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Модифікуючи лексичне значення слова, префікс рідко змінює граматичний характер слова в цілому, тому і просте слово, і його префікс-дериватив у більшості випадків належать до однієї частини мови, напр.: abuse dis-abusc, approve dis-approve, believe dis-believc.

Лексико-семантичне навантаження префікса визначається способом передачі основі відтінку значення, що відбиває спосіб дії, місце, час, ступінь її завершення тощо.

Вживання префікса досить розгалужені. Головні з них такі:

1) Префікс може вживатись з кожним дієсловом, що мас еквівалентне словосполучення, напр.: to outspeak to speak out, to outspread to spread out.

2) Часто дієслова утворюють разом з префіксом дієприкметник, герундій та віддієслівний іменник, набираючи при цьому іншого значення, напр.: outclearing (видатки на прання білизни), outfighting (боксування на відстані довжини руки), outstanding (визначний).

3) При утворенні іменників від дієслів, після яких може вживатися прийменник out, від простих дієслів та похідних іменників виникають значення:

а) процесу: outbreak, outcry, outrush.

б) наслідку дії: outcome, outcrop.

в) пасивної залежності від дії: outlay, outlook, output.

г) місця або часу дії: outfall, outlet, outset.

4) При утворенні прикметників від іменників з описовими якостями префікс надає значення:

а) зовнішніх рис чи характеристик: outback, outline, outside.

б) відокремлених особливостей, що властиві цілому: outhouse, outfield, outworker.

5) При утворенні прикметників від іменників префікс надає їм значення незалежності від об'єкта або суб'єкта дії: outdoor, outlaw.

6) Префікс може надавати новому слову значення надмірності. До цієї групи належать різні частини мови: outbrave, outmatch, outjump, outswim, outstay. Подібне вживання спостерігається навіть з власними іменниками: to outnapoleon, to outzola.

Префікс over- також один з найуживаніших англійських словотвірних засобів. Префікс значно впливає на значення слова, до якого приєднується; при цьому наголос в словах, що мають два склади, обов'язково переноситься на префікс. У процесі новоутворення префікс сам може набувати характеристик окремої частини мови. Така властивість спостерігається в тих випадках словотвору, коли при узгодженні з комбінованою частиною мови префікс over- виконує функції:

1) Прикметника зі значенням «зверхній, вищій»: overhand, overtime.

2) Прийменника, що набуває значення «над»: overland, oversize, overhead.

3) Прийменника, що модифікує значення дієслова, збільшуючи інтенсивність дії: to overcome, to overpass; в окремих випадках за допомогою префікса визначається найвищій ступінь інтенсивності: to overmaster.

4) Прислівника, що вказує на надлишок, необхідність виконуваної дії, ознаки або якості предмета: overbusy, to overbuy, to overhaste.

У вживанні з перехідними дієсловами префікс може вказувати на негативні наслідки викопуваної дії: to overdrink, to oversleep. Un- - власне англійський префікс. Сучасний префікс un- вживається практично з необмеженою кількістю дієслів, надаючи їм зворотних (негативних) семантичних ознак: unclose, unlay, unpack. До дієслівних значень відносяться і такі, що відбивають виділення, переміщення, зупинку, перерву, зниження тощо.

У сполученні з прикметниками, віддієслівними формами, окремим іменниками префікс або мас просте значення „not", або надає їм зворотних характеристик: unfair, ungraceful, unhappy.

Префікс under- складає опозицію префікса over-. Його головна сполучуваність пов'язана з дієсловом, якому він надає додаткового сполучення „під, нижче": undercut, underplay. У значенні „не досить" префікс сполучується з віддієслівними формами і деякими прикметниками: underdone, undersized. Іменників, що вживаються з цим префіксом небагато: underground, underflow.

Невелику кількість утворень маємо з префіксами п- (з негативним значенням).

to- „до, разом",with- „проти": never, none; together; withdraw. Окремі утворення з'явились як наслідок поєднання власно мовних слів та латинських і грецьких префіксів, проте такі явища не виняток при запозиченнях.

Префікси романського походження були запозичені у різні часи розвитку мови і різними шляхами як безпосередньо з класичних мов, так і через французьку мову. У зв'язку з цим спостерігається варіювання форм одних і тих самих префіксів.

Префікс ad- мас кілька варіантів, що відбивають асиміляцію приголосного d па початку слова і є наслідком запозичення з різних мов: аі- належить до арабської мови. Варіанти префікса є такі: ac-, af-, ag-, al-, an-, ap-, ar-, as-, at-: acclimatize, affirm, allocate, arrest. Усі варіанти зберігають здатність підсилювати ознаки у значенні додавання, що його набуває утворене слово.

Префікс bi-, що мас варіанти bin- і bis- - латинського походження і означає „подвійний": binocular, bivalent.

Префікс со- означає споріднене, спільне походження дії чи процесу і мас варіанти col-, com-, con-, cor-: concord ,correct.

Декілька етимологічних значень мас префікс de-, серед них: depend, deduce, declare, deceive.

У значенні „позбавляти" префікс збігається з іншим префіксом dis-. Останній мас силу лише зворотної опозиції до значення сполучуваного слова: charge discharge, close - disclose. Проте префікс dis- не може конкурувати з префіксом im-, який вживається практично з кожним дієсловом.

Префікс en- походить від латинського in-. Його вживання пов'язано з паданням дієсловам кількох значень, а саме: „класти, охоплювати" - entrust; „розташовувати один об'єкт в іншому" enjewel; „ доводити до певного стану" enslave; „надавати об'єктові інтенсивні ознаки" encourage.

Подвійного походження і префікс ех-. Латинський ех- у цій формі вживається перед приголосними /?, с\ р, с/, s (останній часто пропускається), /; перед / вживається варіант ef-\ перед іншими приголосними е-. Утворені при цьому слова набувають додаткових значень: „з, далі" exit; „нагору, вверх" extol; „грунтовно" excruciate; „звільняти" expatriate. Прикметники з префіксами ех- , е- мають негативне ознаки. Префікс зрідка вживається з іменниками, надаючи їм значення „колишній": ex-chancellor, ex-President.

Префікс ех- грецького походження вживається рідше: exodus; перед приголосними він мас форму ес-\ ecclesia.

Досить поширену варіативність мас префікс in-. Кінцеве п асимілюється в / перед приголосною /, в т перед губними b, т, р і в г перед приголосною г. Утворені з префіксом прикметники мають значення „ні-, не-„, іменники „відсутність чогось": illiberal, immortal, irregular, inaction.

В сучасній англійській мові префікс in- часто чергується з префіксом un-, якому надасться перевага у словах, запозичених з латинської мови: uncertain. Окремі слова вживаються з обома префіксами: instable unstable, за винятком, коли префікс in- не може вживатися через милозвучність: unindicated. [7;15]

Чергування префіксів не стосується тих випадків, коли сполучувані форми майже не вживаються без префікса: unbeknown.

Значну групу морфем, що вживаються як префікси, складають запозичення пізнього періоду ante, extra, hyper, intra, meta, para, tetra. Це явище пов'язане з розвитком технології, і залучення подібних словотворчих елементів продовжується в наш час. В деяких класичних мовах вживалися як самостійні слова, але в англійській мові ці елементи самостійного значення не мають, не вживаються окремо, а є лише словотворчими елементами.

Підсумовуючи усе вищезазначене, слід підкреслити, що префіксація набула широкого вжитку в англійській мові завдяки відсутності закінчень. Вирівнювання відмінкових закінчень та зникнення дієслівних флексій призвели до глибоких лексичних розмежувань, що викликаються вживанням префіксів.

Суфікси

Як дериваційні елементи, суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходиться між коренем та закінченням і входить до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, мас, семантичне навантаження, яке впливає на новотвір. Це спонукало до численних класифікацій суфіксів стосовно їх походження, утворюваних за їх допомогою частин мови, продуктивності/непродуктивності, частоти вживання, загальних значень і емоційного забарвлення.

Окремі морфеми можуть нести подвійну функцію як граматичних засобів творення, так і лексичних. Морфеми -ed, -ег можуть виражати граматичні категорії (-ed як дієслівне закінчення минулого часу і перфекта; -ег як прикметникове закінчення вищого ступеня порівняння) і, з іншого боку, утворювати лексичні деривативи: colored, foreigner. Таким чином, різниця між закінчення і суфіксом полягає в тому, що перше виконує граматичну функцію, а в другому переважає лексичне значення. Суфіксальний дериватив це двох морфемне слово, що вживається як ціле і граматично рівнозначне простому слову в усіх можливих синтаксичних конструкціях. Морфеми ж, що несуть ознаки граматичних категорій часу, числа чи відмінка, визначаються як закінчення, оскільки вони утворюють не нові слова, а лише форми слів.[3;79]

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1) Від суфікса, що походить з власної мови: darkness. У цих випадках наголос новотвору не змінюється, навіть у словах з трьома складами: commonness.

2) Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і до запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу: movable, serviceable.

3) Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос і/або голосний чи приголосний кореня: China - Chinese.

Коли до запозиченого слова, утвореного за допомогою іншомовного суфікса, приєднується ще один, власно мовний, суфікс, таке утворення називається корелятивним: president - presidency.

Суфіксація як словотвір значно ширша, ніж префіксація. Пропорційна частіша власно мовних суфіксів також більша, ніж серед префіксів. Це означає, що активне запозичення латинських, грецьких та французьких суфіксів не витіснило словотворчі елементи власної мови, продуктивність яких може час від часу поновлюватись. Спостерігається і зворотній процес: власне англійські слова twofold, threefold витісняються словами, утвореними за допомогою романського суфікса (b)lc: double.

Підгрупи різних за походженнями суфіксів можуть утворювати один клас певної частини мови. За такими спільними ознаками розрізняються групи суфіксів, що утворюють:

1) Назвн конкретних імен: -сг (driver), or (sailor), -ing (darling), -ee (refugee), -ice (apprentice), -ician (politician), -ist (socialist), -ite (erudite), -ent (absolvent), -ant (emigrant). Ці іменники можна розподілити на дві підгрупи з переважаючими ознаками: а) той, що вказує на дію і б) той, що стосується її.

2) Назвк абстрактних найменувань: -age (bondage), -ance (alliancc), -ancy (discrepancy), -ation (adoration), -cnce (cfficicnce), -dona (freedom), -hood (childhood),-ing (gazing), -ion (invention), -ism (behaviorism), -ment (betterment), - ness (happiness), -ship (friendship), -ty (naivety).

3) Певну лексико-граматичну категорію: існують декілька суфіксів, що утворюють іменники жіночого роду: -ess (stewardess), -ctte (usherette), -ina

ґгрслпгл -inp гьрггугпґл

4) 3начна кількість суфіксів надає словам емоційного забарвлення.

5) Це, в першу чергу, суфікси, які відбивають характеристики зменшування: -en (maiden), -et (bullet), -kin(s) (Malkin), -let (ringlet), -ock (bullock).

Більш поширену вживаність мають суфікси, що чергують між собою: -у (-еу) - іе: Betty, Mickey, laddie. Суфікси ефективно вживаються у звертаннях як у власних назвах, так і у загальних типу doggie, granny, daddy. У повсякденному мовленні суфікс може утворювати колоквіалізми типу nightie, bookie. Зменшувальних ознак надає за своїм значенням напівсуфікса -mini: minicab, mini-skirt.

Ряд суфіксів відбиває негативні якості та ознаки речей. Однак, ця риса властива не усім утворенням: -ard (drunkard, але standard), -ster (gangster, але lobster).

Заслуговує на увагу синонімія суфіксів. Семантичне накладання значень це явище у мові досить поширене і збереження варіанта як основного лексично- семантичного центра виразника значень кількох лексем, спостерігається серед слів з суфіксами -an, -ese,- er, -or, -ite. Залежить це явище, головним чином, від етимології суфікса. Утворення типу doctor - physician, крім того, що мають лише їм властиві додаткові семантичні ознаки, розрізняються за походженням суфікса. Обидва суфікси -ог і -an вказують на фах. Зазначені іменники асоціюються з поняттям „лікар", проте значення першого іменника за обсягом значно ширше - це і вчений, і лікар, а друге слово означає лише того, хто практикує лікування із застосуванням препаратів та хірургії. У вживанні прикметників з суфіксами -іс та -ісаі в окремих випадках діє закон лінгвістичної економії; такі терміни, як botanical, historical, geographical можуть вживатися у скорочених варіантах. Проте різниця у значеннях зберігається: economic (based on profit) - economical (saving) person, tropic parallel - tropical heat (disease).

Більшість наукових термінів, утворених протягом новітнього часу, має скорочену форму: carbonic, magnetic.

Подібна варіативність у вживанні слів з паралельними формами є наслідком впливу інших мов, із яких запозичено словотворчі елементи.

Можна зробити висновки, що найпоширенішим засобом словотвору в сучасній англійській мові є суфіксація,яка грунтується на додаванні до кінця основи слова суфікса.. Незважаючи на те, що крім власних англійських суфіксів, існує велика кількість суфіксів запозичених з латинської, грецької, французької та інших мов, власні суфікси все ж переважають у мові. За допомогою суфіксів утворюються іменники (як загальні, так і власні назви, як абстрактні, так і конкретні назви), прикметники, дієслова тощо.

Наступним за поширеністю засобом словотвору в сучасній англійській мові є префіксація, що базується на приєднанні до початку основи слова префікса. Вона увійшла в число основних засобів через те, що в англійській мові відсутні закінчення і саме префіксація допомагає розмежовувати частини мови. Префікси, на відміну від суфіксів, не змінюють граматичних характер слова, і новоутворені слова належать до тих самих частин мови, що й їх основи.

Список використаної літератури:

1. Арнольд I.B. Лексикология современного английского языка. - М., 1959;

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М., 1969;

3. Ботчук E.H. Словообразование в современном английском языке. - К., 1988;

4. Леонтьев A.A. Семантическая структура слова. - М., 1971;

5. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. - М., 1976;

6. Мостовий M.I. Лексикологія англійської мови. - X., 1993;

7. Collins Cobuild, English Grammar., 1994;

8. Longman Dictionary of Contemporary English., 1999;

9. Rozina R.I. Course of English Lexicology. - ML, 1995.