Педагогические науки/5.Современные методы преподавания.

Ст. викладач Смущенко І.А.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Методика «безперервної ділової гри» як засіб інтенсифікації навчання різним видам мовленнєвої діяльності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю

Намагання України увійти до міжнародної економічної спільноти вимагає наявності великої кількості спеціалістів, які б вільно володіли міжнародною мовою саме ділового спілкування. Нажаль, існує дуже мало фундаментальних вітчизняних досліджень, в яких би детально розглядалися теоретичні та практичні підвалини методики навчання ділової англійської мови у вищих навчальних закладах економічного профілю. Крім того, в немовних вищих навчальних закладах кількість годин обмежена навчальним планом. Тому пошук шляхів інтенсифікації навчання є невід’ємним і дуже важливим завданням.

Згідно методичним дослідженням, великі можливості для інтенсифікації навчання говорінню та аудіюванню відкриває використання рольових та ділових ігор.

Спостереження за практикою викладання ділової англійської мови довели, що починаючи вивчати цю мову, студенти мають вкрай нечіткі уявлення про свою майбутню професію, про бізнес в цілому. Досить часто, навіть найкращі автентичні матеріали, здаються студентам нереальними і викликають нудьгу. Як наслідок, низька навчальна та комунікативна мотивація дуже негативно впливає на результати навчання. Для створення ефективної методики викладання ділової іноземної мови перш за все потрібно забезпечити високу мотивацію студентів, яка б стимулювала як опанування цієї мови, так і її практичне використання у спілкуванні. Іншими словами, треба забезпечити комунікативну достатність.

На практиці це можна реалізувати через методику проведення так званої безперервної ділової гри або комплексної драматизації. Комплексна драматизація – це така організація курсу ділової англійської мови, коли навчання відбувається як безперервне моделювання та розігрування ділової активності та комунікації в аудиторії. В зв’язку з тим, що ігри зазвичай проводяться як не пов’язані між собою епізоди учбового процесу, вони часто не приносять високих результатів в плані формування навичок та вмінь.

Отже, для підвищення ефективності рольові та ділові ігри повинні організовуватися не безсистемно та епізодично. Вони повинні стати постійними, навіть ключовими компонентами учбового процесу, особливо при навчанні говорінню. Цього можливо досягти за рахунок впровадження методики «комплексної драматизації», яка включає одночасно розробку, написання та розігрування п’єси з даної теми. «П’єса» - це послідовне і безперервне чергування сюжетно пов’язаних між собою ситуацій комунікативного характеру. Що дозволяє постійно використовувати рольові та ділові ігри для вирішення даних ситуацій. Якщо за допомогою подібних рольових та ділових ігор ми зможемо змоделювати постійно слідуючи одна за іншою ситуації іншомовного спілкування, які імітують природні, то виникає своєрідне штучне іномовне середовище. Як результат, методика «комплексної драматизації» дозволяє змоделювати практично безперервний процес іномовного спілкування та перетворити навчання в ігрову дійсність.

Студенти відходять від звичних підручників і типових завдань і занурюються в захопливу гру, гру, яка триває протягом всього курсу ділової іноземної мови.

Гра провадиться у рамках функціонування вигаданої компанії. Студенти самі вигадують її, організовують її діяльність та працюють у цій фірмі. Вони вирішують, яку форму бізнесу організувати, якою буде структура їхньої компанії та ієрархія управління в ній, призначають основних управляючих, визначають місце власного бізнесу в економіці країни, проводять маркетингові дослідження, вирішують фінансові проблеми, укладають контракти.

Обов’язково треба зазначити, що для створення безперервної гри необхідними є всі види мовленнєвої діяльності. Наприклад, для розробки сценарію студентам необхідно переробити велику кількість інформації шляхом читання та аудіювання іноземною мовою. В процесі обробки інформації, написання нотаток, частин сценарію в ході гри неминуче виникає потреба в письмі. Розігрування п’єси – це обмін інформацією між партнерами (для пошуку виходу з ситуації, що складається) шляхом говоріння та аудіювання.

Таким чином, процес формування навичок та вмінь в різних видах мовленнєвої діяльності є прородньо обумовлений(ігровою діяльністю).

«П’єса» потребує попередньої підготовки як з боку студентів так і з боку викладача і проводиться в три етапи:

Перший – підготовчий;

Другий – сама гра;

Третій – заключний.

До підготовчого етапу відноситься: знайомство з рольовою ситуацією, визначення мети, відбір лексико-граматичного матеріалу, розробка сценарію, розподіл ролей між учасниками, враховуючи їх інтереси. Іноді проведення рольової гри вимагає від студентів попередньої самостійної роботи вдома: збір інформації, робота з довідниками.

Заключний етап – це обговорення гри та оцінювання викладачем комунікативної діяльності кожного студента та гри в цілому.

Отже, при початково низькій учбовій мотивації (що є характерною рисою при вивченні іноземної мови у немовних вузах), ефект її підвищення, який неминуче виникає при створенні ігрової дійсності на заняттях, може знайти своє відображення у підвищенні результативності формування навичок та вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності.