Сарсадських О. В.
Національний
авіаційний університет, Україна
Використання
комп’ютерно-опосередкованої комунікації для інтенсифікації вживання іноземної
мови
Впродовж
років люди використовували багато методів
спілкування. Особисте спілкування, написання листів, телеграм та телефон є лише
декількома прикладами цих засобів. Найостанніший метод, що з’явився це -
комп’ютерно-опосередкована комунікація. Її можна здійснювати через електронну
пошту, групи новин, чати, телеконференції, живі журнали, та інше. «Найбільше
суперечок навколо комп’ютерно-опосередкованої комунікації точиться в зв’язку з
тим, що недостатньо вивчено чи зможуть вищезазначені методи покращити навички
спілкування, а саме вживання іноземної мови». [4, 440]
Суттєвий
прогрес в розвитку персональних комп’ютерів та комп’ютерних технологій
приводить до змін і в самому процесі викладання іноземних мов. Зміст навчальної
інформації в Інтернеті виступає, по-перше, помічником в навчанні, надаючи
матеріали та реалізуючи методичні та дидактичні прийоми, по-друге, інструктором
та частково педагогом. Використовуючи навчальні сайти, можна навчити усному ти
письмовому мовленню. Викладання з використанням Інтернету дозволяє здійснити
обґрунтований вибір найкращого варіанта навчання точки зору раціональності витрати часу. Результатом використання
Інтернету є також створення творчої атмосфери спілкування, досягнення
автоматизму в процесі навчання, що приводить до активізації та інтенсифікації
навчання.
При навчанні
іноземній мові комп’ютерні програми знаходять все більше застосування в
організації навчального процесу в вищих навчальних закладах. Унікальність
дидактичних засобів комп’ютерних технологій полягає, з одної сторони, в
продуктивному розгляді усіх можливих аспектів (від лінгвістичного до
культурного та прикладного), з іншої сторони, в реалізації як традиційних, так
і дистанційних методів та засобів розвитку, вдосконалення іншомовної
мовленнєвої діяльності.
Завдяки
всесвітній Мережі становляться можливими нові цікаві форми індивідуальної,
групової роботи та роботи в парах. Міжкультурні проекти різних видів, групова
переписка, збір матеріалів в Мережі для традиційних проектів та в інших цілях.
Завдяки включенню
в учбовий процес електронної пошти, телеконференцій та чатів зростає роль
читання та письма. Вищезазначені служби Інтернету пропонують справжній міжкультурний
діалог в новій формі, нетипової для жодної з учбових, реальних ситуацій, ані
для традиційної переписки.
Використання
Інтернету в освіті дозволяє навчатися великій кількості людей застосовувати інформацію,
що постійно оновлюється, спілкуватися з
викладачами та між собою.
Інформатизація
освіти, яка включає в себе використання комп’ютера як засобу навчання з більш
широким опануванням електронних підручників з різних предметів, комп’ютерного
тестування та контролю приводять до розширення змісту, форми та методів
навчання. «При цьому зберігається баланс між найкращими методами традиційного
навчання та новими освітніми технологіями, щоб сформувати дидактично доцільне
освітнє середовище навчання». [2, 478]
Комунікативний
процес може проходити в режимі реального часу - з одним співрозмовником (yahoo! messenger, icq, qip), або в режимі відкладеного
спілкування – з одним співрозмовником (особиста переписка) або з багатьма
(телеконференції, форуми).
«Комп’ютерно-опосередкована комунікація – це
процес, при якому люди створюють, обмінюються та отримують інформацію,
використовуючи мережеві телекомунікаційні системи». [4,449]
Варто
зазначити, що існує два типи ком’ютерно-опосердкованої комунікації: синхронна
та асинхронна. Синхронна комунікація відбуваєтсья одночасно між двома або
більше користувачами, як, наприклад, при звичайній телефоній розмові або при
особистому спілкуванні. Асинхронна відбувається при неодночасній комунікації.
Основна відмінність між цими двома видами полягає в питанні часу; для того, щоб
комунікація була синхронною комп’ютери повинні бути з’єднані в реальному часі.
Найпоширенішою формою асинхронної комунікації є електронна пошта, коли
відправник залишає повідомлення в електронній поштовій скриньці отримувача,
який отримувач має відкрити для того, щоб прочитати листа. Іншим більш складним
типом асинхронної комунікації є групи новин, електронна дошка повідомлень на
якій користувачі можуть залишати повідомлення, що стосуютсья певної теми або галузі
інтерсів. Користувачі можуть читати повідомлення, відкриваючи дошку повідомлень
та, в свою чергу, надсилати власні повідомлення у відповідь. «Як і у випадку з
електронною поштою не існує звя’зку в реальному часі між комп’ютерами
суб’єктів, що спілкуються». [4,446]
Комп’ютерно-опосередкована
комунікація також дає змогу швидче та ефективніше опанувати лексичні одиниці та
вільніше їх вживати в повякденному спілкуванні. Однією з причин цього є той
факт, що запам’ятовування тієї чи іншої лексичної одиниці відбуваєтсья
мимоволі, без зазубрювання, потрапляє в активний вокабуляр, а потім може
вживатися в діалогічному або
монологічному мовленні.
Важливо також
розуміти, що в кожній людині є певний діапазон різних якостей характеру, і будь-яка з них може стати домінантною в
тій чи іншій ситуації. Наприклад, при особистому спілкуванні, сором’язлива
людина може поводитися активно, гучно та крикливо, але може здатися відлюдькуватою в незнаомій ситуації. В той
же час, учасники різних форм ком’ютерно-опосердкованої комунікації можуть
проявляти певний набір різних характеристик в різний період часу.
При постійній
та систематичній роботі з Інтернетом та
комп’ютерними програмами реалізуються наступні концептуально-дидактичні
можливості:
1.
можливість систематичної роботи з навчальною інформацією;
2.
надавання викладачу надійного зворотного зв’язку зі студентом та
безпосередньо пов’язаною з цим можливістю оперативного керування процесом
навчання;
3.
можливість інтенсивної комунікації з комп’ютером.
Такі
можливості переконують в реалістичності великих перспектив навчання та вивчення
іноземної мови з допомогою комп’ютерних програм. До того ж, робота над текстами
Інтернет ресурсів цікава студентам своєю актуальністю, новизною інформації,
можливістю творчого підходу до виконання домашнього завдання. Робота в
мікрогрупах дає можливість проявитися
кожному студентові, що підвищує його самооцінку та налаштовує на позитивний лад
при вивченні іноземної мови.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Войскунский А.Е. Гуманитарные исследования в Интернете. / Под ред. А.Е. Войскунского,
М.: "Можайск-Терра", 2000. - 432 с.
2.
Розина И.Н. Постановка
задачи: исследование синхронной компьютерно-опосредованной коммуникации в
образовании. // IEEE International Conference on Advanced Learning
Technologies. Media and Culture of Learning, 2002 - с.476-480
3. Тищенко
В. А. Компьютерно-опосредованная учебная
коммуникация. Вестник ТГПУ. 2009. Выпуск 9
(87) – С. 24-29
4.
Romiszowski, A. J., & Mason, R. Computer-mediated communication. In D.
Jonassen (Ed.), Handbook of research for educational communications and
technology (pp. 438–456). New York: Simon & Schuster Macmillan. – 1996