Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Лінгвістично-філософські штудії латинських сентенцій про працю

Балалаєва О.Ю., Огієнко О.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Латинські сентенції становлять невід’ємну частину світової фольклорної скарбниці. В них у лаконічній і виразній формі відображені основи світогляду давнього славетного народу, його переконання, ідеали, моральні цінності, етичні константи, настанови і приписи.

Ще за античних часів люди вшановували працю як першооснову життя суспільства. Яскравий приклад цьому – всім відомі прислів’я, приказки та крилаті вислови:

Homo ad laborem natus, et avis ad volatum – Людина народжена для праці, а птах для польоту (англ. A man is born to work and a bird – to fly; ісп. El ave para nacio volar, y el hombre para trabajar; нім. Wer zur Jacke gaboren ist, kommt zu keinem Rock). Праця – це органічний, природний стан людини, її modus vivendi, спосіб і мета життя. Людина, що займається улюбленою справою, почуває себе вільною, як птах у небі. І взагалі, життя без праці не личить людині – Non laborare hominem non decet.

Absque labore gravi non venit ulla seges – Без важкої праці ніякі посіви не зійдуть; Sine labore non erit panis in ore – Без праці не буде хліба в роті. А як і буде, то не солодкий. Адже ціну хлібові ми можемо скласти власними зусиллями, працею та витримкою. Кожен чекає від своєї праці результату, не лише матеріального, але і морального – відчуття, що зроблене тобою приносить користь навколишнім та робить світ кращим.

Давні закликали: Si sapis, sis apis! – Якщо ти розумний, будь бджолою! (Сенека). Працюй удень і вночі: не дано (нам) легких шляхів від землі до зірок – Nocte dieque labora: non datur e terris mollis ad astra via; життя нічого не дає смертним без наполегливої праці – Nil sine magno vita labore dedit mortalibus.

Carpe diem! – Лови день!

Який глибокий зміст цих слів! Адже кожен прожитий день – то часточка нашого життя, життя єдиного та неповторного. Найдорожче, що людина має – це час. Кожну хвилину, годину та день слід доводити, що ми живемо не даремно. Цінуймо життя! Ловімо день! Nulla dies sine linea! – Жодного дня без творчої праці!

У постійній праці надія – In constanti labore spes. Надія помирає останньою. Але і народжується першою. Тому, Fac et spera! – Роби і надійся!

Iucundi acti labores – Завершена праця приємна. Finis coronat opus. – Кінець вінчає діло. Потрібно прикласти максимум зусиль до розпочатої роботи, щоб отримати гідний результат. Будьмо наполегливими, працелюбними, щоб отримати задоволення від праці. Для цього, що б ти не робив, роби розумно і передбачай наслідки – Quidquid agis, prudenter agas et respice finem, адже Ut sementem feceris, ita et metes – що посієш, те й пожнеш.

Глибокий зміст праці розкривається в багатьох інших крилатих висловах, таких як:

Labor est etiam ipse voluptas – Праця вже сама собою насолода (радість);

Labor non onus, sed beneficium – Праця не тягар, а благо;

Labor improbus omnia vincit– Наполеглива праця все перемагає;

Labores pariunt honores – Праця породжує пошану;

Labor callum obducit dolori – Праця пом'якшує скорботу;

Animos labor nutrit – Праця живить душі;

Labor corpus firmat – Праця зміцнює тіло.

Із давніх-давен в різних культурах світу простежується засудження таких людських вад, як лінощі, неробство, бездіяльність:

Ignavia corpus hebetat, labor firmat; ilia maturam senectutem, hie longam adulescentiam reddit – Неробство послаблює тіло, праця зміцнює; перше призводить до передчасної старості, друга забезпечує довгу молодість (англ. Idleness makes the wit rust; ісп. Es tan sano el trabajo como en la sopa el ajo; фр. L’oisivite rouille l’esprit, рос. Труд человека кормит, а лень портит; Труд всегда дает, а лень берет);

Ad edendum et bibendum plus, quam viri, estis; ad laborandum nec manus habetis nec pedes – Для їжі й пиття ви більше ніж люди; однак для праці ви позбавлені і рук, і ніг;

Nihil agendo homines male agere discunt – Неробство привчає людей до поганих вчинків;

Nulla candidorum virorum utilitas – Немає користі від білоручок;

Otia dant vitia – Неробство породжує вади.

Таким чином, поняття Праця в латинських сентенціях інтерпретується не лише як трудова діяльність чи джерело заробітку, а як спосіб існування людини розумної, абсолютна і безперечна умова повноцінного життя, гармонії із собою і навколишнім світом. Отже, Laboremus! – Працюймо!

Література:

1. Гриценко С. П., Гриценко Т. Б., Вакулик І. В., Балалаєва О. Ю. Lingua Latina veterinaria. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 554 с.

2. Ревак Н.Г., Cулим В.Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів) 2-ге вид., виправлене і доповнене. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 415 с.

3. Жовківський А.М., Жовківська Г.А., Івасютин Т.Д., Макар Ю.І, Попеску І.В., Сафроняк О.В., Сулим В.Т., Фурдас М.Г. Мудрість народна – мудрість міжнародна. – Чернівці: Рута, 2004. – 256 с.

4. Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. – К.: Вища школа, 1988. – 320 с.

5. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. 500 крилатих висловів. – К., 1993. – 384 с.