Студент Денисюк О.Б., доцент Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Сленг як явище молодіжної субкультури

Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило, люди 12 - 30 років.

Етимологія слова „сленг” невідома. Уперше термін slang був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". У сучасних словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:

- по-перше, особлива мова підгруп чи субкультур суспільства;

- по-друге, лексика широкого вживання для неформального

спілкування. При цьому, друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим.

Сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації. Для того, щоб не викрити секрети свого цеху, спілкувалися умовною мовою, незрозумілою для інших. Згодом окремі слова потрапляли у загальний мовообіг, приживалися і тим самим збагачували мову народу загалом. Вони втрачали семантичну конспірованість і, зрештою, ставали загальновживаними.

Під поняттям „молодіжний сленг” розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх, фамільярних стосунках.

Можна визначити три головні чинники, які зумовлюють виникнення й бурхливий розвиток сленгу. Перший чинник – професійний. Певний рід занять викликає до життя чимало специфічних слів, які об'єднують представників певного фаху.

Другий чинник – прагнення молодої людини до самовизначення й визначення свого місця серед інших. Іншими словами, це – бажання групової ідентифікації й самоідентифікації. Специфічні слова, вживані юнаком або дівчиною, відіграють ту саму роль, що й особливі зачіски, стиль одягу, сережки, пірсинг тощо.

Третій чинник – бажання, а іноді й необхідність приховати свої слова й дії від інших. Це стосується не тільки якихось протизаконних дій. Люди зазвичай уникають розголошення будь-якої інформації, яка, поширившись, могла б їм зашкодити.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального спілкування.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до середовища спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).

Студентський сленг — тема окремої розмови. Так уже склалося, що студентство є однією з найбільш творчих прошарків населення, тому і з’являються такі перли, як автомат (залік, іспит, які отримують автоматично за поточними оцінками), лафа, шара (отримати залік без особливих труднощів без відповідних знань), шпрехати (розмовляти), петрати (розуміти), мажори (студенти, батьки яких є дуже забезпеченими у матеріальному сенсі людьми).

Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.

За останні роки також спостерігається тенденція до захоплення молоді комп’ютерними іграми. Це також стало джерелом великої кількості нових сленгізмів. З’явились нові слова для понять, до яких відносяться „аркада”, „думер” (людина, яка грає у гру „DOOM”), бішоп (від англ. “bishop” – герой, який постає у грі в якості священника), киляти (від англ. “to kill” - вбивати), читер ( від англ. “to cheat” – обманювати, грати не за правилами) та ін.

Проте, якщо вищеназвані сленгізми вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До таких лексем можна віднести: бомж (рос. абревіатура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити цигарку).

Отже, український сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна навіть класифікувати.

Специфічним сленгом, вигаданим молоддю, нерідко користуються і люди поважного віку. Питання полягає у тому, як уникнути надмірного вживання сленгу, що засмічує мову. Для української мови це актуально. Адже існують гіпотези, що первинно українського сленгу немає. Переважно український сленг утворюється під впливом російської й «американської» мов. Нерідко сленг замінюється суржиком, і жахливо, коли він популяризується.

Стійкий інтерес до варіантів розмовної мови зберігається в мережі Інтернет. Час від часу на сайтах, що мають відношення до словесності, з'являються конференції з питань культури мови, вивішуються передруки журнальних статей. Великою популярністю користуються словники "блатної музики", молодіжного сленгу, жаргону наркоманів і т.п. Таким чином, Інтернет, як інтерактивний ЗМІ, може надати величезну допомогу науковцям, що вивчають живу розмовну мову в зборі й аналізі лексичного матеріалу.

Література

1. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование /

Э.М. Береговская. – М., 1996.

2. Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови/ Л.П. Єфімов. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 239 с.

3. Подюков І.П. Жаргонизированная лексика и фразеология в обиходно-разговорной речи молодежи/ І.П. Подюков, Н.Ю. Маненкова. – Пермь: Лингвистическое краеведение, 1991. – С. 21 – 27.