Хозіна Д.О., Погрібна В.Я.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Проблема національної ідеї та національного ідеалу в Україні.

Актуальність даної теми полягає у тому, що розуміння природи ідеалу безпосередньо впливає на спосіб втілення національної ідеї. У свою чергу, національна ідея постає відображенням об’єктивної необхідності в розвитку нації і містить у собі нерозвинуту, потенційну форму її майбутнього образу (ідеалу). Тому, враховуючи те, що на даному етапі в Україні ще не завершився процес національної самоідентифікації та формування стратегії розвитку, актуальним, з точки зору наукової та практичної значущості для суспільства, є аналіз природи взаємозв’язку національної ідеї та ідеалу .

Проблема вивчення понять «національна ідея» та «національний ідеал» розглядалась значною кількістю вчених та науковців, наприклад: А. Свідзинським, Ю. Бадзьо, Н. Гречною, О. Гринівим, М. Жулинським, Ю. Римаренко, В. Лісовий, І.Франко, О.Білоруса, О.Шморгун, А.Свідзинського, О.Лисенка, О.Реєнта, В.Медведчука, І.Оніщенка, О.Пашкової [1].

Метою статті є визначення формування української національної ідеї та ідеалів.

Дослідники трактують національну ідею довільно, тому перед нами постає широкий діапазон суперечливих різнотлумачень цього поняття. Як влучно зазначає В. Лісовий, за таких обставин національна ідея набуває ознак “так званих термінів парасольок – тобто термінів, які у різний спосіб (залежно від розуміння того, хто їх застосовує) можуть об’єднати в собі цілий набір понять".

Науковець Ю. Римаренко трактує національну ідею, як психологічний феномен народного буття, менталітету народу, що згуртовує його в єдине ціле і є одним із основних постулатів українського національного відродження у сфері державності, а національний ідеал визначає таким чином: “створена в уявленнях картина національного життя у соціально-облаштованому суспільстві, повна гармонії інтересів, що є простором для розвитку національної культури” . Головною спрямованістю національної ідеї повинно стати перетворення народу у націю[2].

Національна ідея, втілена в культуру, утворює національний духовний ідеал і в силу цього визначає формування національного характеру. Незаперечним є й те, що вся життєдіяльність людей спрямовується ідеалами і підпорядкована ним.

На цій основі І. Франко формулює ідеал як духовну підвалину єдності нації та національної самостійності. Нація єдина, якщо її дух пройнятий високою національною свідомістю.

На нашу думку, національна ідея – це форма сприйняття глибинної сутності, в якій відображена духовна першооснова, мета, сенс та фундаментальні принципи існування, що пронизує собою все національне буття та зумовлює суспільний розвиток. Характер цієї ідеї визначається менталітетом народу, ступенем розвитку його духовної й матеріальної культури, статусом на міжнародній арені і завданнями, які ставить перед ним та чи інша історична епоха. Національна ідея розглядається у процесі становлення, розвитку, заперечення та синтезу своїх форм, оскільки сформульований у ній національний ідеал піддається коригуванню часом і наповнюється новим історичним змістом.

У своєму рухові дух реалізується і через людську особистість і через спільноту. Найвищим типом спільноти, є нація. Нація не є скупченням людей. На дуку Кузнецова-це інтегрована особистість, для якої людина виступає лише моментом. Як особистість нація має свою свідомість, волю, своє обличчя і свій шлях [3].

Побудова інтегрованої особистості якісно підвищує рівень людини, дає їй сенс буття, спонуку і можливості реалізації. Так, для людини свобода волі випливає з духовної сторони людської природи і є функцією свідомості. Національна особистість є над свідомістю для людини, тому її волевиявлення є свободою людини. Свобода, можливість реалізації людини прямо залежить від якості національної особистості.

На думку Пашкова О.Б - через націю, через інтегрування себе до надособистості ми можемо досягнути найпотужнішого духовного прориву, в якому б напрямі він не здіймався [5].

Український національний ідеал – це органічний сплав окремих ідеалів, які – кожен на свій лад – відображають визначальні потреби історичного розвитку українського народу, сутнісні аспекти його буття, його життєві вимоги, доленосні, але поки що не вирішені завдання, без усвідомлення, вирішення та задоволення яких народ не здобуде свободи.

Змістовне наповнення національної ідеї має відбуватися з урахуванням національних культурних традицій українців, а також сприяти виконанню громадянами свого соціокультурного й політичного обов’язку: поважаючи свободу вибору, виражати основні прагнення народу, що формувалися впродовж останніх десятиліть. Звідси необхідною умовою духовного, культурного, економічного піднесення українського народу є витворення такого ідеалу, який ґрунтувався б на пріоритеті особистості як основної суспільної цінності і вирішальної рушійної сили будь-яких процесів у суспільстві, а виховання повинно зробити людину спроможною виробити і поширити ідеали на своє життя [4].

Отже, кажучи про розуміння сутності української нації, перипетій сучасного українського суспільства неможливе без подолання засліпленості уречевленим, зовнішнім буттям. Національна ідея містить в собі можливість, нерозвинуту форму розумного ідеалу, що є вираженням інтересу усього суспільного цілого. Для реалізації цієї можливості необхідною є актуалізація середовища існування національної ідеї – культури – особистістю. Ідеал тоді є провідником того, якою повинна бути дійсність, яким способом реалізується, досягне своєї межі, конкретний, властивий цій історичній ситуації, образ національної ідеї. У її взаємодії з ідеалом, у здатності споглядати предмет цілісно, тобто окресленим його передумовами та його об’єктивною, досконалою формою, криється можливість розумно та творчо актуалізувати нашу національну ідею – перевтілити ілюзії емпіричного самоствердження у відкритість погляду та “думок” про нас.

 
Список використаних джерел та літератури
 
1. Бадзьо Ю. Національна ідея і національне питання [Текст] / Ю. Бадзьо. К.: Смолоскип, 2000. – 52 с
2. Боришевський М. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості [Текст] / М. Боришевський. К.: Наукова думка, 2000. – 64 с
3. Кузнєцов С.В. Особливості морального і духовного розвитку особистості в глобальному інформаційному суспільстві [Електронний ресурс] / С.В. Кузнєцов С.В. // Режим доступу : http://www.refine.org. ua/page.php. – Заголовок з екрану.
4. Пенчук І.Л. Україномовне інформаційне середовище як фактор формування національної свідомості [Текст] / І.Л. Пенчук // Поліграфія і видавнича справа: Наук.-техн. зб. – Львів, 2002. – С. 23
5.  Пашкова О.Б. Українська національна ідея в контексті реалій сучасного українського державотворення // Гуманітарні науки та сучасність.–К.,2003.