Васильєва Світлана Іванівна

Білик Олександра Юріївна

Криворізький факультет Запорізького національного університету

Особливості еволюції розвитку митно-тарифної політики України

Становлення митної системи як чинника розвитку держави залежить від взаємодії як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Оскільки організація митної системи - - це складова політики держави і частина економічної системи, то її реформування відбувається відповідно до еволюції економіки в цілому. Зі зміною типів і форм державності змінювалась і митна політика, що, відповідно, відбивалось на ролі митних органів у системі регулювання державою економічних процесів.

Еволюцію митно-тарифної політики України з моменту становлення держави можна розділити на чотири етапи.

Перший етап (1991—1993рр.) характеризувався зміною пріоритетів, коли головним став контроль за зовнішньоторговельною діяльністю, а не за переміщенням фізичних осіб, як було за централізовано-планової системи господарювання. Було впроваджено досить жорсткий експортний і ліберальний імпортний режими, тобто відносно імпорту домінувала преференційна функція, тоді як справляння експортного мита носило суто фіскальну спрямованість. Єдиний митний тариф України від 11 січня 1993 року у більшості тарифних позицій передбачав ставки від 0 до 10 %.

Другий етап (1994—1995 рр.). Основна мета цього етапу-фіскальна, тобто наповнення державного бюджету за рахунок оподаткування імпорту та експорту. Це проявилось у підвищенні середніх ставок мита до 20% за пільговими ставками, а за повними до — 30 %, у скасуванні пільгового мита при імпортуванні продукції з країн СНД, підвищенні максимальних ставок до 300—350 % (лікеро-горілчані вироби).

Третій етап (1990—1998 рр.) можна охарактеризувати як протекціоністський. Основна мета — це захист національного товаровиробника від іноземної конкуренції. У цей період спостерігалась тенденція підвищення ставок імпортного мита, почалося застосування комбінованого мита, практично було зрівняно пільгові ставки з повними, встановлено мінімальну митну вартість, введено попередню сплату імпортного мита. Усі перераховані заходи, і особливо справляння податків на кордоні, тобто до моменту фактичної реалізації товарів, поставили імпортні товари в нерівні умови відносно товарів вітчизняного виробництва.

Четвертий етап (1999—2004 рр.). Вдосконалення системи митно-тарифного регулювання відповідно до вимог міжнародного законодавства. По-перше, відбулося створення законодавчої бази для приєднання до Конвенції ГС, при цьому було оптимізовано тарифну номенклатуру за рахунок появи національної деталізації на рівні 9 та 10 знаків опису та кодування товарів. По-друге, була досягнута певна передбачуваність у прийнятті рішень щодо зміни ставок ввізного мита. У 1999 році такі ставки за рішенням Митно-тарифної ради почали прийматися один раз у півроку, а з 2000 року зміна ставок ввізного мита здійснюється один раз на рік. По-третє, відбулося зниження ставок ввізного мита на значну номенклатуру товарів текстильної промисловості відповідно до зобов'язань України перед ЄС. Були також знижені ставки мита на сировину, але підвищені на готові вироби, які випускаються в Україні.

Основними факторами, що впливають на формування митно-тарифної політики України на сучасному етапі розвитку є наявність значної кількості соціальних груп та розвиток системи підприємницької діяльності у сфері митно-тарифних відносин, що висуваються процесами інтегрування України до світової економіки, глобалізацією економічних процесів [2].

З метою розроблення пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і держави в цілому при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада України [1].

Характерно, що нарощування в Україні тенденції протекціонізму відбувається паралельно з розвитком тіньового зовнішньоторговельного обороту, контрабанди товарів, що призводить до масового ухиляння від сплати мита, митних зборів, акцизу і податку на додану вартість.

Парадокс полягає в тому, що підвищення податків на імпорт у вигляді зростання митних ставок, дискримінаційних процедур спричиняє неадекватне функціонування тарифної системи України, що призводить до незначної частки митних надходжень до державного бюджету і, як наслідок, знижується захист національного товаровиробника. Так, чинна в 1995 р. митно-тарифна система при всебічному підвищені ставок мита на товари забезпечувала 2,99% доходів державного бюджету, в 1996 році — 1,53 %, в 1997 році — 9,72 %, в 1998 році — 10,5 %, 1999 році — 10,72 %, 2000 році — 10,5 %, 2001 році — 12,04 % [2].

Отже, результатом еволюції митно-тарифної політики в Україні за десятиліття незалежності стало створення законодавчих умов функціонування даної системи, які орієнтовані на загальноприйняті міжнародні норми, стандарти і практику. Практично відбулося формування механізму реалізації митно-тарифної політики. Основною метою наступного етапу стає підняття на якісно новий рівень економічної ефективності функціонування даної системи.

Cписок літератури:

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про митно-тарифне регулювання в Україні»

2. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Гребельник О. П. Електронний ресурс. режим доступу: http://pidruchniki.ws/15520117/ekonomika/harakteristika_suchasnogo_etapu_rozvitku_mitno- tarifnoyi_politiki_ukrayini