Політологія/4. Політичне лідерство

Кобзєва М.В., к.і.н. доц. Чорна Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Місце еліти в політичному житті України

Термін «еліта» має французьке походження та означає «кращий, відбірний». Еліта являє собою певне замкнуте коло осіб із соціальним підґрунтям, що має деякі переваги над іншими оточуючими і внутрішні зв’язки між собою.

На свою еліту народи покладають багато сподівань, вважаючи, що завдяки їй життя стане кращим. І вона завжди намагається втілити ці сподівання в життя.

Розрізнити людей, які належать до еліти, можливо завдяки їх високій позиції в суспільстві (політиці, економіці, культурі, ЗМІ тощо). Це така верства, за якою бажає йти народ, яка є для нього еталоном і прикладом для наслідування. Вона не завжди бере участь в безпосередньому керуванні державою, але відіграє не менш відповідальну роль у розвитку країни та суспільства в цілому. Загалом це досягається шляхом здобутків у власній професійній сфері та завоюванні довіри, прихильності від оточуючих.

Довіра являє собою ставлення людей до керівників, лідерів із бажанням підтримувати їх в починаннях, бачення їх як представників певних соціальних груп. Тому довіру можна завоювати, виконуючи визначені народом обов’язки, або втратити, порушуючи свої обіцянки і не виправдовуючи його сподівання.

У визначеності сутності еліти в Україні немає єдиного підтексту. Є думка, що наша держава взагалі не має національної еліти. Інші ж дотримуються того, що подібна еліта в межах України існує, проте вона не виконує своїх функцій, чим заслуговує негативне ставлення народу. Особливо це стосується сфери політики – на сьогодні в Україні простежується низький рівень довіри населення до політичних лідерів. І, як наслідок, проявляється пасивність і небажання народу брати участь у суспільному житті держави.

Головними факторами недовіри населення до політичної еліти є:

- відсутність взаємодії між елітою та широкими верствами громадськості;

- низький рівень професійної підготовки представників політичної еліти в плані стратегічного мислення;

- більшість прийнятих рішень не сприяють покращенню економічного або соціального стану населення;

- переважання особистих інтересів еліти над інтересами громадськості;

- моральні якості представників є неприйнятними для суспільства.

Еліта є прикладом для народу, а тому відсутність у неї патріотизму і відданості відображається на громадянах, які копіюють своїх лідерів, тим самим погіршуючи свої власні якості. Це є поясненням того, що нинішня еліта України переважно формальна. Вона не користується належною підтримкою та визнанням з боку суспільства. Популярність сьогоднішніх лідерів не є показником самосвідомості й прихильності виборців, а скоріше заслуги гарної піар-кампанії.

Фактори, які впливають на формування нинішньої еліти в Україні:

- попередній досвід діяльності, а не професійні якості;

- критерієм відбору на різноманітні управлінські посади є особиста відданість;

- регіональна ворожнеча і роздробленість;

- наявність клановості та протекціонізму;

- несамостійність у прийнятті державних рішень.

Головною негативною стороною сучасної політичної еліти України є ігнорування нею інтересів суспільства. Її основною метою є боротьба за владу, якою, тим не менш, еліта не навчилася розпоряджатися. В ході цього протиборства використовуються будь-які методи, більшість з яких важко назвати морально прийнятними для народу. І саме вміння перемагати в таких безкінечних гонитвах стало найвагомішою ознакою еліти. Проте, що стосується реальних дій в інтересах держави, тут вона себе не проявляє належним чином.

Отже, політична еліта грає виняткову роль, будучи центральною ланкою управління державою та народом. Від її діяльності залежить напрям політичного розвитку, функціонування системи в цілому, привернення уваги і підтримки іноземних партнерів. На сьогоднішній момент еліта в Україні не здатна якісно виконувати свої функції через невміння домовлятися й узгоджувати власні інтереси, сіяння ворожнечі у суспільстві й розкол народу та його устроїв, що призводить до відчуження громадянами власних правителів.

З цього випливає, що для покращення політичної еліти необхідно приділяти увагу процедурам її відбору, чесності та прозорості, демократичності з урахуванням інтересів усіх сторін. Особливих змін потрібно досягти у вимогах до професійних і моральних якостей політиків, що впливатиме на їхні рішення, а значить і на покращення стану в українській державі.

Література:

1. Титов В. Н. Политическая элита и проблемы политики // Социс. – 2008. – №7. – С. 40-46

2. Политология: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Шевченко, А.П. Зиновьева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 321

3. Кондратьєв Р. Моральний імператив у правозастосуванні // Право України. - №5. – 2010. – С. 56-59