Процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель

Право/ 2. Адміністративне і фінансове право

К.ю.н. Городецька І.А.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель

З урахуванням процесів що відбуваються у державі коло і роль суб’єктів адміністративної юрисдикції постійно змінюється. Особливе місце серед суб’єктів адміністративної юрисдикції займають державні інспекції. Зокрема, досить широкими юрисдикційними повноваженнями наділені інспектори Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель.

Слід відзначити, що земельна реформа крім позитивних змін, об’єктивно породжує й недоліки, зокрема, у вигляді наростання валу правопорушень у сфері використання й охорони земель. Запобігання, своєчасне виявлення і припинення правопорушень у вказаній сфері прямо залежить саме від ефективної адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель, яка, як свідчить практика, потребує подальшого вдосконалення.

Однією з обов’язкових умов адміністративно-юрисдикційної діяльності є наявність правопорушення (правового спору). Державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель правопорушення виявляються, зазвичай, у ході проведення перевірок (планових, позапланових, оперативних). Разом із тим у ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” [1] визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється шляхом розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Важливе місце у дотриманні законності в державному управлінні, зміцненні та розвитку суб’єктивних прав і свобод громадян посідають звернення громадян до органів держави. Ініціатором перевірок дотримання земельного законодавства у цьому разі виступають не державні інспектори, а громадяни, тобто фізичні особи.

Серед звернень громадян особливе місце займають скарги, оскільки вони мають юрисдикційні ознаки, тобто має місце спір про право, адже відповідно до ст. 3 Закону України “Про звернення громадян” під скаргою розуміють звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Зважаючи на викладене, а також на те, що провадження з розгляду скарг громадян є адміністративно-юрисдикційними [2, с. 492; 3, с. 214; 4, с. 14; 5, с. 29-30], на нашу думку, в адміністративно-юрисдикційній діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель доцільно виділити дві групи проваджень: провадження у справах про адміністративні правопорушення та провадження за скаргами громадян.

Кожне окреме провадження становить собою певну єдність послідовно здійснюваних дій і процедур, спрямованих на розгляд і вирішення індивідуально-конкретних (адміністративних) справ [2, с. 487].

На думку М.М. Тищенка, у структурі кожного окремого провадження можна виділити стадії провадження – відносно відмежовані, виділені в часі й логічно пов’язані сукупності процесуальних дій (процедур), які відрізняються колом суб’єктів і закріплюються відповідними процесуальними актами [2, с. 488]. Кожна стадія провадження складається з певної кількості етапів. Етапи провадження – це сукупність дій, направлених на вирішення якоїсь внутрішньостадійної проміжної цілі [6, с. 121]. Згідно з цим структуру юрисдикційних адміністративних проваджень утворюють процесуальні стадії, їх етапи, а також процесуальні дії (процедури), що в сукупності виступають первинними складовими адміністративного процесу [2, с. 489].

Термін “процедура” походить від латинського “procedere” – “просуватися”, що означає встановлену, прийняту послідовність дій для здійснення або оформлення якоїсь справи [7, с. 543]. Таким чином, враховуючи викладене вище, процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель можна визначити, як урегульовану законодавством послідовність процесуальних дій для забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та провадження за скаргами громадян.

Література:

1. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Верховна Рада України; Закон від 19.06.2003 № 963-IV. (Урядовий кур'єр від 23.07.2003 - № 134). Редакція від 08.12.2009 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=963-15

2. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закл : у 2 т. / [Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін.] ; [В. Б. Авер’янов (голова ред. кол.)]. – К. : Юридична думка, 2004.

Т. 1 : Загальна частина – 2004. – 584 с.

3. Адміністративне право України : підруч. / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.

4. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. [для вищих навч. закл.] / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.

5. Шергин А. П. Административная юрисдикция / Шергин А. П. – М. : Юрид. лит., 1979. – 143 с.

6. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине / Миколенко А. И. – Х. : “Одиссей”, 2004. – 272 с. – (Учеб. пособ.).

7. Словарь русского языка : в 4-х т. / АН СССР, Ин-т рус. яз. ; [под ред. А. П. Евгеньевой]. – 3-е изд., стереотип. – М. : Русский язык, 1985 – 1988.

Т. 3 : П–Р. – 1987. – 752 с.