Право/ 3. Охрана авторского права

Байлема Т.М., Барановська І.А., Лебідь В.С.

Вінницький торгоговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблема плагіату сьогодні

Проблема плагіату існувала ще з давніх часів і сьогодні ця проблема не втратила своєї актуальності і свідченням цього є фундаментальні роботи з цієї тематики : В.Я. Іонаса, О.С. Іоффе, В.І. Серебровського, Г.Ф. Шершеневича, Е.П. Гаврилова, Ліпцик Д. Серед сучасних досліджень можна відзначити роботи: В.С. Дроб’язка, С.О. Глотова, В.В.Коноваленка, Л.Г. Максимова, А.П. Панкєєва, І.М. Рассолова, А. Серго, Т.І. Стексової, О.О. Штефан та інших.

Плагіат — визначається як недозволене запозичення, відтворення чужого літературного, художнього або наукового твору (чи його частини) під своїм іменем або псевдонімом, не сумісне як з творчою діяльністю, так і з нормами моралі та закону, що охороняє авторське право [1, С. 157].

З розвитком суспільства змінювалась форма вираження творів: від наскельних малюнків до глиняних дощечок, від папірусу до перших рукописів, від перших друкованих книг до електронних публікацій, але явище запозичення результатів чужої творчої праці лишалося. Еволюційна зміна форм вираження творів у свою чергу обумовлювала швидке поширення такого негативного явища, як плагіат, а також розвиток та удосконалення способів запозичення результатів творчої праці інших.[2, С. 212 ]

Плагіат з появою Інтернету перетворився в серйозну проблему. За даними останнього опитування, проведеного професором Доном Маккей-бом (Don МсСаbе) з Ратгерського університету (Rutgers University), 37% з 30 тисяч студентів в 34 коледжах США користуються заповітним сору&-paste для копіювання шматків чужих робіт, знайдених у Мережі, у свої власні. В 1999 році таких було тільки 10% . Однак 20% університетських професорів у США вже використовують програмні продукти, що виявляють факти плагіату. Все більша кількість видавництв, юридичних та інших компаній також починають застосовувати в повсякденній діяльності програмне забезпечення, що дозволяє аналізувати величезні обсяги текстової інформації та за лічені секунди виділяти в них ідентичні блоки [3].

Один з популярних інтернет-сервісів, що дозволяють вишукувати плагіаторів, створений компанією iParadigms LLC [3] з Окленда (Каліфорнія). Його історія бере початок в 1996 році, коли розроблена фахівцями компанії програма почала використовуватися викладачами Каліфорнійського університету в місті Берклі для аналізу студентських робіт. На відміну від звичайних пошукових систем типу Google, які здійснюють пошук по введеним користувачем ключовим словам, програмне забезпечення iParadigms створює цифровий образ всього документа, що перевіряє, після чого порівнює його з матеріалом в Інтернеті та у спеціалізованих базах даних, в тому числі на академічних ресурсах і в базах даних ЗМІ. Популярність нового сервісу виявилася настільки велика, що його послугами з минулої осені стала користуватися навіть Рада Безпеки ООН. Сьогодні детектор плагіату Turnitin застосовується більш ніж в 2500 вищих навчальних закладах США і більш ніж в 1000 — за кордоном. Комерційна версія програми iThenticate з'явилася в січні 2005 року [3].

Користування iParadigm обходиться для університетів $500 щорічних ліцензійних відрахувань плюс $0,6 за кожного студента. Комерційні користувачі платять $1000 в рік плюс $10 за кожну сторінку проаналізованого тексту. Для друкованих засобів масової інформації розцінки визначаються з врахуванням кількості слів в аналізованому тексті й тиражу видання [3].

Ще одна компанія Софтінформ (заснована в 1995 році) оголосила про вихід нового продукту, який визначить наявність факту плагіату в будь-якому документі, — системи PlagiatInform. Про це повідомив керівник відділу по зв’язках з громадськістю Софтінформ Максим Ширяєв. Проблема плагіату вже давно дуже гостро стоїть у всіх учбових закладах. Адже всім відомо, що курсові роботи, реферати, доповіді здаються по кілька разів. Тому система PlagiatInform розроблена для того, що б вирішити проблему плагіату, завдяки використанню унікальної технології пошуку документів схожих за змістом.

Як повідомляють в компанії Софтінформ, система PlagiatInform спочатку перевіряє роботу, що здається, цілком порівнюючи її з вже наявними в базі рефератами і курсовими. Якщо відсоток плагіату в роботі, що здається, невисокий, то робота розбивається на абзаци і вже порівнюється з базою робіт, також розбитих на абзаци. Такий метод дозволяє не тільки точніше визначити запозичення з чужих робіт, але і встановити з яких саме робіт були узяті абзаци тексту, і наскільки вони були змінені.

Можливість масштабування системи для пошуку плагіату дозволяє їй працювати з будь-якими об'ємами інформації. І навіть якщо потужності програми перестало вистачати на обробку нових документів, то її (потужність) можна легко збільшити без зміни загальної структури. Також ця можливість дозволяє сполучати між собою в один інформаційний простір територіально розподілені факультети, або філії вузу.

Аналогічні детектори плагіату пропонують сьогодні на ринку й інші компанії. Багато хто, наприклад Glatt Plagiarism Services, MyDropBox, CFL Software Development, повідомляють про ріст популярності своїх продуктів не тільки в університетських стінах, але й за їхніми межами. Плагіат вишукують компанії, що випускають навчальну продукцію, юридичні фірми, інтернет-компанії, а також державні органи. При цьому найчастіше виявляються досить цікаві факти.

Захист прав авторів – одна з умов успішного функціонування системи інтелектуальної власності в Україні, яка прагне до європейської спільноти. Загалом нагальну потребу регулювання авторських і суміжних прав, порушених в Інтернеті треба вирішувати комплексно на всіх рівнях. Але найважливіше заповнити прогалини, розв’язати колізії в законодавстві України, що не дають можливості реально захистити інтелектуальні права. Законодавцям необхідно доповнити новими статтями Закон України „Про авторське право й суміжні права”, Цивільний, Кримінальний, відповідні процесуальні кодекси України, створивши дієву юридичну основу для регулювання плагіату в Інтернеті.

Список використаних джерел:

1. Інтелектуальна власність: Словник- довідник / За заг.ред. ОД. Святоцько-го. — у 2-х т.: Т.1 Авторське право і суміжні права / За ред. ОД. Святоцького, В.С. Дроб’язка. — Уклад.: В.С. Дроб’язко, Р.В. Дроб’язко. — К.: ВидавничийДім «Ін Юре», 2000. — 356 с.

2. Иммануил Кант. Сочинения в шести томах. Академия наук СССР Институт философии. М.: Издательство Социально-жономической литера-турьі «МЬІСЛЬ» — 1963. — Том 4 ч. 2

3. Плагиат в литературе. Премия за плагиат. [Електронный ресурс] / Удивительные истории из глубины времен. Режим доступа: http://www.bilimdon.uz/cat17