Уголовное право и криминология

К.ю.н., Дудченко О.С., Сластьон І.А.,

Ніжинський обласний педагогічний ліцей Чернігівської обласної ради, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних систем (комп’ютерів).

XXI століття – світ сучасних технологій та комп’ютерів. Сьогодні практично нічого не робиться без участі комп’ютерів. Безліч організацій та установ, як державних, так і приватних широко використовують їх у своїй повсякденній діяльності, переважна більшість грошових контрактів здійснюється за допомогою комп'ютерів. Та і ми звичайні люди не уявляємо свого життя без комп’ютера та Інтернету. Вони дають нам можливість побачити світ, дізнатися щось нове та цікаве, знайти певну інформацію, поспілкуватися у соціальних мережах та електронній пошті з рідними, друзями, знайомими. Комп’ютери покращують та полегшують наше життя, тільки з одного боку, а з іншого – роблять його більш напруженим та проблематичним.

Разом із зручностями від використання комп’ютерної техніки, виникає також багато проблем та ризиків. Такі, як: втрата важливої, особистої, конфіденційної та таємної інформації, викрадення службових та комерційних даних, фінансових заощаджень та багато інших. Втрата яких може загрожувати, як власним інтересам, так і загрожувати інтересам інших людей, компаній, фірм, підприємств, різних форм власності, державі та суспільству вцілому.

Раніше інформація зберігалася в друкованому вигляді, це були тисячі сторінок та сотні папок, які займали багато місця. Але час не стоїть на місці, все змінюється, і змінилися способи зберігання інформації. На даний момент велика кількість інформації зберігається в електронному вигляді, доступна для загального та обмеженого користування. Інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну та таємну. Конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, мають подбати про її захист та безпеку, забезпечити її надійне зберігання та використання.

Останнім часом в світі спостерігається стрімкий ріст злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій. Такий вид злочинів у літературі отримав назву «комп’ютерні злочини», а особи, що їх скоюють називаються «комп’ютерними злочинцями». «Комп'ютерний злочин» – це передбачена законом суспільно небезпечна дія, що посягає на встановлений в суспільстві порядок інформаційних відносин та вчиняється з використанням електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж. Тобто, об'єктом злочину виступають інформаційні відносини у суспільстві, що охороняються законом, а предметом – електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), системи та комп'ютерні мережі, а також комп'ютерна інформація, що обробляється за їх допомогою. З усього вище сказаного можемо зробити висновок, що «комп’ютерний злочинець» – це особа, що володіє достатніми, для здійснення злочину, знаннями у сфері комп’ютерних технологій, забезпечена певними технічними засобами і має певну мету для здійснення злочину.

Кваліфікації злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж присвячено розділ XVI Кримінального кодексу України. Відповідно до ст. 361 Кримінального кодексу України несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем та комп'ютерних мереж, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, – карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, – караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, які є власністю винної особи.

Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, – караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до двох років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, які є власністю винної особи.

Згідно з ст. 362 Кримінального кодексу України викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем, – карається штрафом від 50 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Стаття 363 Кримінального кодексу України регламентує порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем.

Література:

1. Кримінальний Кодекс України : Верховна Рада України; Кодекс України, Закон від 5 квітня 2005 р. Редакція від 16.09.2011. [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу до джерела : // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14.

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. – Т.2/ За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка/ – 3-тє вид., перероб. та доп. – К. :Алерта; КНТ; Центр учбової літератури. – 2009. –624 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид. М.І.Мельника, М.І.Хавринюка. – К. : Атіка, 2005. – 1064 с.