К. фіз. вих. Караулова С.І., д. б. н., Маліков М.В, к. б. н. Богдановська Н.В.

Запорізький національний університет, Україна

ОЦІНКА РІВНЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

ОРГАНІЗМУ СПОРТСМЕНІВ

В сучасних умовах сфера спорту, і вчасності, легка атлетика характеризується неухильним ростом спортивних досягнень [1, 2]. Однак у ряді легкоатлетичних дисциплін, таких як, біг на середні дистанції склалась достатньо несприятлива ситуація. Слід зазначити, що в останній час, серед бігунів, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, практично не зустрічаються імена українських спортсменів.

У відповідності з думкою провідних фахівців в області фізичної культури і спорту для виходу на нові, ще більш високі рубежі необхідно не тільки наполегливі тренування та дотримання численних вимог сучасної системи підготовки, але і нові підходи в розробці нових програм планування тренувального навантаження на основі комплексного вивчення особливостей динаміки фізичного стану організму спортсменів у процесі їх спортивного вдосконалення і характеру взаємозв'язку його основних компонентів з рівнем спортивних результатів [3, 4, 5, 6].

Актуальність даної проблеми полягає як у загальнотеоретичному, так і у практичному визначені, тому що знання особливостей функціональної підготовленості організму легкоатлетів є необхідною умовою для оптимальної побудови тренувального процесу у системі спортивного вдосконалення.

Дана робота виконана в рамках держбюджетної теми “Вивчення адаптивних можливостей організму спортсменів на різних етапах навчально-тренувального процесу” Запорізького національного університету.

Метою роботи стала оцінка рівня функціональної підготовленості організму спортсменок, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, на основі використання сучасної комп'ютерної програми. Відповідно до мети нами було проведене комплексне обстеження 47 спортсменок у віці 19-23 років на етапі підготовки до вищих досягнень у підготовчому періоді річного циклу тренування. Всі спортсменки мали кваліфікацію від I-го розряду до Майстра спорту і стаж занять вибраним видом легкої атлетики від 2 до 7 років.

На всіх етапах експерименту у спортсменок реєструвався рівень їхньої функціональної підготовленості (РФП) і її окремі складові за допомогою комп'ютерної програми, для цього у обстежуваного після виконання стандартного велоэргометричного тесту PWC₁₇₀ реєструвались величини ЧСС після двох навантажень. Крім цього у всіх легкоатлеток реєстрували довжину (см) і масу (кг) тіла. За допомогою отриманих показників проводився розрахунок кількісних значень наступних показників: загальної фізичної працездатності (PWC₁₇₀, кгм∙хв^-1∙кг^-1), аеробної продуктивності (VО_2max, мл∙хв^-1∙кг^-1), алактатної і лактатної (АЛАКп, вт∙кг^-1 і ЛАКп, вт∙кг^-1) потужності і ємності (АЛАКє, % і ЛАКє, %), порогу анаеробного обміну (ПАНО, в % від значень VО_2max), частоти серцевих скорочень на рівні ПАНО (ЧССпано, уд∙хв^-1), загальної метаболічної ємності системи енергозабезпечення (ЗМЄ, у.о.). Окрім цього, в балах оцінюються рівні швидкісної (ШВ), швидкісно-силової (ШСВ), загальної (ЗВ) витривалості, і загального рівня функціональної підготовленості організму (РФП) [7].

Залежно від кількісних значень одержаних величин, кожен параметр функціональної підготовленості оцінювався як один з наступних функціональних класів: «низький», «нижче середнього», «середній», «вище середнього» або «високий».

На основі аналізу отриманих даних щодо функціональної підготовленості організму спортсменок було проведено кореляційний аналіз ступеня взаємозв'язку показників фізичного стану бігуній на середні дистанції з рівнем їх спортивних досягнень у бігу на 800 м і 1500 м. Ці результати дозволили визначити основні структурні компоненти формування функціональної системи забезпечення високих спортивних результатів у цьому виді легкої атлетики.

Встановлено, що, сильна кореляційна залежність часу бігу на 800 м і 1500 м визначалася з величинами максимального споживання кисню (VO_2max) (r = від -0,62 до -0,71) і порогу анаеробного обміну (ПАНО) (r = від -0,67 до -0,79), із значеннями алактатної потужності (АЛАКп) (коефіцієнти кореляції складали від -0,61 до -0,77), лактатної ємності (ЛАКє) (r = від -0,68 до -0,78).

Ці дані були враховані нами при розробці авторської програми планування тренувального навантаження у підготовчому періоді річного циклу на етапі підготовки до вищих досягнень для спортсменок, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції.

З метою експериментальної оцінки ефективності розробленої програми планування тренувального навантаження в рамках формуючого експерименту було проведено порівняльний аналіз основних показників фізичного стану легкоатлеток контрольної і основної груп у підготовчому періоді тренувального процесу. Повторне обстеження спортсменок основної групи дозволило встановити, що у них відзначалися вірогідно вищі (р<0,05), ніж у спортсменок контрольної групи темпи приросту усіх використаних в дослідженні параметрів функціональної підготовленості – загальної, швидкісної, швидкісно-силової витривалості та загального рівня функціональної підготовленості організму.

В результаті було зареєстровано виражену оптимізацію фізичного стану їхнього організму, що сприяло підвищенню ефективності тренувального процесу в цілому.

Таким чином, представлені в дослідженні експериментальні матеріали дозволили констатувати високу репрезентативність нового методичного підходу до оцінки рівня функціональної підготовленості організму спортсменок, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції.

Система тренувальних занять, яка виконувалась легкоатлетками та враховувала особливості динаміки основних компонентів функціональної підготовленості, сприяла вираженій оптимізації їхнього фізичного стану і підвищенню спортивних результатів, і це дає підставу рекомендувати розроблену програму планування тренувального навантаження у підготовчому періоді річного циклу для практичного використання в системі багаторічної спортивної підготовки.

Література

1. Селуянов В. Н. Подготовка бегуна на средние дистанции : учеб. пособие / Виктор Николаевич Селуянов. – М. : СпортАкадемПресс, 2001. – 103 с. : ил. – (Библиотека Международного научно-методического журнала «Научный атлетический вестник» ; вып. 5).

2. Бондарчук А. П. Управление тренировочным процессом спортсменов высокого класса / Бондарчук Анатолий Павлович. – М. : Олимпия пресс, 2007. – 271 с

3. Бальсевич В. К. Новые теоретические подходы к изучению возможностей человека в спорте высших достижений / В. К. Бальсевич, М. П. Шестаков // Теория и практика физической культуры. – 2008. – № 5. – С. 57–72.

4. Платонов В. Современная стратегия многолетней спортивной подготовки / В. Платонов, К. Сахновский, М. Озимек и др. // Наука в олимпийском спорте. – 2003. – № 1. – С. 3–13.

5. Мищенко В. Индивидуальные особенности анаэробных возможностей как компонента специальной выносливости спортсменов / В. Мищенко, Т. Томяк, А. Дьяченко // Наука в олимпийском спорте. – 2003. – № 1. – С. 57–62.

6. Павлік А. І. Загальне обгрунтування системи контролю та корекції функціональної підготовленості кваліфікованих спортсменів у процесі удосконалення витривалості / А. І. Павлік, С. В. Дрюков // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2005. № 6–7. – С. 23–33.

7. Маликов Н.В. Экспериментальное обоснование новых методических подходов к оценке функционального состояния спортсменов высокой квалификации. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2002. – №2. – С. 89-94.