Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К.п.н. Бочкова Н.Л.

Національний технічний університет України «КПІ»

Використання тренажерів в оздоровчих заняттях різних вікових груп населення

Відомо, що регулярні заняття фізичною культурою корисні для людей будь-якого віку [1]. Щоденні заняття фізичними вправами з використанням тренажерів зміцнюють не лише м'язи, а й серцево-судинну та дихальну системи, збільшується об'єм легенів, покращується обмін речовин, підвищується витривалість організму та імунітет, скидається зайва вага, знімається стрес [1,2].

Тренажер – це комплекс обладнання, що забезпечує відтворення цілісних вправ і ситуацій або ж їх основних елементів при контролі за вибраними характеристиками рухів. Однією з важливих ознак тренажера являється забезпечення штучних умов, спеціально створених для виконання саме цієї вправи та обмеження помилкових дій тих, хто займаються, надання своєрідної зовнішньої додаткової допомоги у процесі виконання вправ. Тренажерне устаткування дозволяє ефективно розвивати різноманітні рухові якості і здібності, сполучати удосконалення технічних умінь, навичок та покращення фізичних якостей з оптимізацією функціонального стану органів, систем органів у процесі тренування, створювати необхідні умови для точного контролю і керування найважливішими параметрами тренувального навантаження [3]. Сучасна технологія фізичної підготовки використовує алгоритми фізичного навантаження на тренажерах з включенням кількісних характеристик навантаження, що формує його конкретну фізіологічну спрямованість, забезпечуючи ефективний вплив на організм. Створені з використанням сучасних тренажерних стендів, умови для виконання вправ дозволяють говорити про використання нового методичного підходу, який може бути охарактеризований як цілеспрямований підбір компонентів “штучно корегованого середовища” для забезпечення більш раціональних змін в діяльності функціональних систем організму [4].

Широке розповсюдження технічних засобів і тренажерів у масовій фізичній культурі об’єктивно відображує гостру необхідність в забезпеченні якісної дії фізичних вправ на організм тих, хто тренується. Потреба у використанні тренажерів зростає з дефіцитом природних рухів у сучасному суспільстві. Особливо гостро ця проблема постає в осіб другого зрілого віку – після 35-40 років (відповідно чоловіки та жінки), зі зниженням природної рухової активності. Основна мета використання тренажерів різними віковими групами населення – зміцнення та корекція здоров’я, збереження та оволодіння певним набором рухових умінь. Різні тренажери допомагають ефективно впливати на функціональний стан тієї чи іншої системи організму людини. Так, для серцево-судинної та дихальної системи оптимальними за своїми характеристиками (спрямованість навантаження, можливість дозування навантаження, можливість контролю за функціональним станом) є бігові доріжки, крокові тренажери, велотренажери, гребні і еліптичні тренажери, степпери, для органів травлення – веслувальні, для кістково-м’язової системи – веслувальні, велотренажери, для нервової–крокові, імітатори плавання [4]. При використанні кардіотренажерів існує можливість стежити за частотою скорочень серця (ЧСС), швидкістю, дистанцією та іншими параметрами як навантаження, так і функціонального стану на бортовому комп'ютері. Особливий клас велотренажерів – велоергометри. Технічні можливості велоергометрів дозволяють точно дозувати навантаження в залежності від стану здоров’я, зокрема від функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, від цілей занять та рівня підготовленості користувача. Тому саме велоергометри широко використовуються в оздоровчих заняттях, у терапевтичних і реабілітаційних цілях. Головне, за чим треба стежити під час тренувань – це показники ЧСС. Рівень ЧСС залежить від функціонального стану кардіореспіраторної системи і визначається лікарем. Максимальний ефект від тренування на кардіотренажери досягається в так званій «аеробній зоні», при ЧСС, що дорівнює 60-80% від максимально припустимого (граничного) рівня [1].

Вважається, що на тиждень достатньо трьох оздоровчих занять, які передбачають поліпшення коронарного кровообігу та доставку кисню до серцевих м’язів, а також підвищення загальної фізичної працездатності. Для підтримки високого фізичного стану на досягнутому рівні рекомендується два заняття на тиждень. При низькій фізичній підготовці кількість занять збільшується до 4-5 на тиждень.

Робота з технічними засобами, особливо з тренажерами, вимагає дотримання правил:

-протягом одного заняття не рекомендується давати вправи на декількох тренажерах з максимальною інтенсивністю;

-з особливою обережністю слід визначати параметри навантаження для осіб з захворюваннями серцево-судинної системи;

-збільшення тренувального навантаження з активним використанням технічних засобів повинне сполучитися з активним відпочинком і ефективними відновними процедурами (масаж і гідромасаж, сауна, фізіотерапевтичні процедури та ін.).

Література:

1. Абзалов Р.А. Взаимодействие функциональных систем организма при мышечной деятельности /Р.А.Абзалов //ІІІ всер. школа-конф. по физиологии кровообращения 27-30 янв. 2004г: тез. докл. -2004. - С. 3-4.

2. Водлозеров, В.Е. Тренажеры локально направленного действия / В.Е. Водлозеров. – Киев: Издательский центр КГМУ, 2003. – 102 с.

3. Евсеев С.П. Формирование двигательных действий с помощью тренажеров / С.П. Евсеев. – М.: Физкультура и спорт, 2001. – 90 с.

4. Лейкин М.Г. Научное обоснование и создание спортивно-оздоровительных тренажеров: дис. ... д-ра пед. наук в виде научного доклада / М. Г. Лейкин. – М., 1999. – 120 с.

ПІБ: Бочкова Наталія Леонідівна

Науков. ступінь: канд. педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Місце роботи: Національний технічний університет України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра фізичної реабілітації.

Адреса для кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19

Контактний телефон: 0-67-275-43-61.

Електр. пошта: bochkovanl@ukr.net,