Экономические науки/1. Банки и банковская система

аспірант Патряк Т.С.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Проблеми ризиковості здійснення операцій на світовому ринку кредитних деривативів.

Проблеми ризиковості здійснення операцій з кредитними деривативами через свою актуальність для учасників ринку вимагають ґрунтовного теоретичного дослідження задля розробки прикладних рішень щодо ціноутворення та формування стратегії поведінки на світовому ринку кредитних деривативів (СРКД). Такий науковий пошук активно ведеться як ученими і фахівцями в галузі ризик-менеджменту, так і у галузі банківської справи, практиками – в особі аналітиків провідних банків, консалтингових компаній та міжнародних організацій. Особливу увагу розвитку методів і стандартів управління ризиками здійснення операцій з кредитними деривативами на СРКД приділяють наглядові за діяльністю банківських установ органи, що викликано необхідністю збереження стабільності окремо взятих національних і міжнародної банківських систем.

Теоретичні і практичні аспекти управління банківськими ризиками є об’єктом досліджень зарубіжних учених Е. Альтмана, П. Бернстайна, Хенні Ван Грюнінга, Р. Мертона, Е. Морсмана, П. Роуза, Дж. Ван Хорна, О. Хаб’юка і т.п. Проблематика формування методології банківської ризикології досліджена і у роботах І. Балабанова, Н. Валенцевої, О. Лаврушина, Г. Панової, Е. Уткіна, Я. Міркіна, В. Шенаева, В. Шапкіна і т.п.

Разом з тим наявні науково-теоретичні наробки, аналітико–прикладні і емпіричні розробки, що спрямовані на розвиток і вдосконалення стандартів управління ризиками використання кредитних деривативів, не тільки не вичерпують можливостей вирішення даної багатоаспектної проблеми, але й навпаки, визначають необхідність активізації наукового пошуку у цьому напрямі.

Необхідно зауважити, що імовірність дефолту (ІД), що є об’єктом обміну між контрагентами угоди на кредитний дериватив тісно пов’язана з багатьма чинниками, що одночасно є чинниками кредитного ризику, або його джерелами, а точніше умовами середовища його зародження.

Так ІД прямо залежить від стану економічного середовища – галузей народного і світового господарств, регіону і країни у цілому. Загальновідомо, що зниження темпів економічного зростання спричиняє зростання кількості банкрутств, а тому прогноз ІД повинен здійснюватися шляхом аналізу як стану самого підприємства–боржника, чиї зобов’язання є базовим активом кредитного деривативу, так і країн, регіонів світу де воно веде свою діяльність.

ІД такого підприємства учасники СРКД, як правило оцінюють на основі опублікованих кредитних рейтингів, що надаються певними агенціями за результатами аналізу фінансової звітності цих підприємств [1,2]. Тут хочемо вказати, що внутрішня фінансова і бухгалтерська інформація за умови її достовірності відображає лише поточний фінансовий стан підприємства, а значить, дати на її основі обґрунтовану оцінку ризику можна лише умовно.

Кредитний рейтинг підприємства залежить від таких зовнішніх чинників як: фінансовий стан самої країни базування, стабільність її банківської системи, державна грошово-кредитна і бюджетна політики, політика регулювання фінансових ринків; відмінності в юридичних системах різних країн в частині, що стосується порядку і процедур банкрутства і захисту прав кредиторів; галузева належність, оскільки підприємства, що належать до різних галузей промисловості, можуть мати різну імовірність дефолту при одному і тому ж кредитному рейтингу.

До основних ризиків кредитних деривативів (оцінки імовірності дефолту по базовому активу, що є складовою операції з кредитним деривативом), як правило, фахівці [4,7] відносять наступні:

1. Кредитний ризик власне кредитного деривативу, залежний від імовірності настання дефолту продавця захисту. У випадку коли разом з ним ще й виникає дефолт по базовому активу покупець захисту понесе подвійні втрати. Звичайно ж імовірність настання одночасно дефолту по кредитному деривативу і кредитного ризику на перший погляд низька, але не враховувати її не можна.

2. Ринковий ризик, як показує аналіз наукових праць [3,6] є у більшості випадків спекулятивним і проявляється при: зниженні рейтингу продавця захисту, що спричинено тимчасовими фінансовими труднощами; зміні курсів валют (якщо дериватив передбачає використання різних валют у прив’язці до валютного курсу), зниженні загальних регіональних, національних, або галузевих котирувань цінних паперів.

Інструменти, що використовують при управлінні таким ризиком такі ж як і ті, що використовують при управлінні ринковим ризиком банку, проте основним фахівці [5,6] вважають метод ухвалення рівня (ліміту) ризику. Це спричинено тим, що прояв ринкового ризику у операціях з кредитними деривативами, як правило має системний характер.

3. Правовий ризик є досить небезпечним при здійсненні операцій на СРКД. Оскільки угоди з купівлі-продажу кредитних деривативів укладають на позабіржовому ринку, а тому історія, репутація і майбутня поведінка контрагента є невизначеною. Правові ризики можуть бути спричинені, як неповною/недостатньо чіткою фіксацією умов здійснення операції, ігноруванням імовірності злиття або поглинання продавця кредитного захисту при виникненні фінансових труднощів у виконанні раніше укладених угод, непередбаченими умовами реструктуризації боргу продавця кредитного захисту перед покупцем кредитного захисту.

Як правило управління правовим ризиком здійснюють шляхом: застосування єдиного уніфікованого тлумачення термінів при продажу деривативів (як правило у трактуванні ISDA), юридичної експертизи угод перед укладенням, двостороннім неттингом, внесенням поправок про дострокове розірвання угод у випадку погіршення фінансового стану певного контрагента.

Фахівці зазначають [5,7], що негативно позначається на ризиках операцій з кредитними деривативами – необхідність розкриття інформації про боржника чиї зобов’язання є базовим активом, тобто про власників чи засновників підприємства-боржника. Розкриття інформації є обов’язковим при настанні кредитних обставин/події по кредитному деривативу. Таким чином є ризик виникнення конфлікту інтересів, що може негативно позначитися на діяльності банку і його загальному рейтингу.

1. Маршалл Джон Ф., Бансал Випул К. Финансовая инженерия: Полное руководство по финансовым нововведениям: пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1998.-784 С.

2. Фельдман А.Б. К вопросу о производных финансовых инструментах// Финансы и кредит - М., 2003. - №17 (231). С. 2.

3. Энциклопедия финансового риск-менеджмента. //Под ред. А.А.Лобанова, А.В.Чугунова. -М.: Альпина паблишер, 2003, 761 с.

4. Alexander, C. (2008) Market Risk Analysis, Volume I: Quantitative Methods in Finance. Wileys.(375 pages)

5. Alexander, C. (2008) Market Risk Analysis, Volume II: Practical Financial Econometrics. Wileys.(450 pages)

6. Alexander, C. (2008) Market Risk Analysis, Volume III: Pricing, Hedging and Trading Financial Econometrics. Wileys. (425 pages)

7. An Explanatory Note on the Basel II IRB Risk Weight Functions. Basel Committee on Banking Supervision. http://www.bis.org/bcbs/irbriskweight.pdf