Шелест О.Л.,Товмасян С.А.

Харківський торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Стратегія впровадження новітніх фінансових інструментів на ринках капіталу України

У ринковій економічній системі фінансові ринки вважають середовищем обігу вільних коштів, які під впливом дії економічних законів перетворюються у матеріальні і фінансові активи. Як наслідок, утворюється і нагромаджується капітал, що спрямовується в реальний сектор економіки, а учасники цих процесів мають змогу збільшити розмір власних коштів шляхом їх розміщення у фінансові інструменти. Відомий американський учений Д.Соренте у цьому контексті зазначає, що: «Фінансовий ринок – це не «казино» для грайливих та азартних учасників. Насамперед, він є рушієм ефективного і конкурентного. Вільного капіталістичного ринку»[1,11]. Відтак, ефективне функціонування фінансового ринку сприяє зміцненню не лише фінансової сфери, а й усієї економіки загалом, а використання фінансових інструментів активує діяльність суб'єктів ринку.

Розроблення та впровадження новітніх фінансових інструментів полягає в удосконаленні існуючих та запровадженні нових для українського ринку капіталу фінансових інструментів(цінних паперів, деривативів та ін.), а також сучасних технологій їх застосування, що відповідають найкращій світовій практиці функціонування міжнародних ринків капіталу та директивам ЄС. Аналіз чинного законодавства України з цінних паперів та фондового ринку, а також міжнародного досвіду функціонування ринків капіталу та директив Європейського Союзу вказує на недостатність існуючої нормативно – правової бази для регулювання ринків фінансових інструментів та неповну відповідність окремих вітчизняних законодавчих та нормативних актів сучасним вимогам.

На сьогодні ринок цінних паперів України незадовільно виконує покладені на нього функції зосередження попиту і пропозиції щодо цінних паперів, формування ринкових цін на цінні папери та інші фінансові інструменти, залучення та перерозподілу інвестиційного капіталу у найефективніші галузі та види економічної діяльності. Зокрема, відсутній повний спектр фінансових інструментів, притаманний розвинутим ринкам капіталу; не завершено формування повноцінної нормативно – правової бази для випуску й обігу деривативів; цінні папери, що перебувають в обігу на фондовому ринку, не підкріплені механізмами хеджування ризику інвесторів, що застосовуються у світовій практиці.

Разом з тим, на сьогодні в Україні відсутній комплексний документ, яким би визначалася стратегічні політика держави в галузі випуску та обігу фінансових інструментів. Усунення цієї прогалини потребує створення необхідних правових, економічних та організаційних передумов для розвитку фінансових інструментів і забезпечення повноцінного функціонування ринків капіталу в Україні, в тому числі шляхом розроблення та прийняття Стратегії впровадження новітніх фінансових інструментів на ринках капіталу України.

Серед складових Стратегії найістотнішими елементами є:

1) удосконалення нормативної бази для розвитку існуючих фінансових інструментів(привілейованих акцій, облігацій підприємств і внутрішнього державної позики тощо);

2) розроблення та запровадження в практику функціонування вітчизняних ринків капіталу нових інструментів, технологій та механізмів, спрямованих на підвищення надійності, ліквідності та дохідності таких ринків для національних та іноземних інвесторів;

3) зменшення ризиків інвесторів і кредиторів ні вітчизняних ринках капіталу шляхом їх хеджування за допомогою фінансових інструментів та сучасних ринкових технологій;

4) створення сприятливих умов для започаткування й ефективного функціонування накопичувальної пенсійної системи через забезпечення її потреб у високоякісних об'єктах інвестування(надійних, ліквідних, дохідних);

5) зближення функціонування окремих сегментів продуктивних ринків(фондового, кредитного, сировинного та ін.) через випуск та обіг фінансових інструментів «подвійного» призначення, які обслуговують суміжні ринки;

6) розширення доступу вітчизняних підприємств до довгострокових фінансових інвестицій, кредитних, сировинних, енергетичних та інших ресурсів, право на отримання яких оформлено цінними паперами та деривативами.

Поряд із розвитком законодавства як важливої передумови для удосконалення й розширення пропозиції існуючих фінансових інструментів, а також появи нових, не менш важливим, є здійснення низки заходів, спрямованих на забезпечення інвестиційної привабливості та надійності фінансових інструментів. Сформульовані на підставі дослідження заходи передбачають, серед іншого:

· зниження інвестиційних ризиків, пов’язаних з інвестуванням у фінансові інструменти, шляхом удосконалення компенсаційних механізмів відповідно до положень Директиви ЄС 97/9/ЄС «Про схеми компенсації інвесторам»[2];

· комплексне врегулювання питань рейтингування через чітке окреслення кола об'єктів рейтингування, визначення виключного переліку випадків обов'язкового рейтингування цінних паперів, встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які надають відповідні послуги, та їх відповідальності;

· удосконалення механізмів оподаткування операцій з фінансовими інструментами з метою податкового стимулювання інвестицій;

· здійснення масової просвітницької роботи серед населення, насамперед інформування широких кіл громадськості про особливості функціонування ринку цінних паперів і фінансових послуг,види фінансових інструментів та технології їх обігу, з метою залучення коштів громадян у такі фінансові інструменти.

Реалізація положень Стратегії та розроблених на її виконання заходів сприятиме створенню в Україні повноцінної системи цінних паперів та фінансових інструментів, яка відповідає міжнародним стандартам та положенням Директив ЄС з питань ринків фінансових інструментів[3]. Це забезпечить збільшення пропозиції на фондовому ринку цінних паперів українських емітентів з високими інвестиційними характеристиками та вбудованими механізмами зниження інвестиційних ризиків для їх власників; підвищення загальної капіталізації фондового ринку України та доведення її до 70-80% відносно ВВП(до 2012 р.); збільшення податкових надходжень до бюджету в результаті зростання обсягів операцій з фінансовими інструментами, підвищення прозорості діяльності емітентів цінних паперів та детінізації економіки.

Економічний розвиток країни залежить від ефективності розвитку фінансового ринку, а інвестиційні процеси – від насиченості якісними фінансовими інструментами. Можна зробити висновок, що фінансові інструменти – це сукупність фінансових продуктів, які відображають одночасно права й зобов'язання учасників фінансових відносин, забезпечують ефективне використання фінансових ресурсів з метою одержання доходу.

Список використаної літератури

1. Сорнетте Д. Как предсказать крахи на финансовых рынках: Пер. сангл. – М., 2003. – 394с.

2. Директива ЄС 97/9/ЄС «Про схеми компенсації інвесторам» [Електронний ресурс]. – Доступно з: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_586.

3. Директива ЄС 2004/39/ЄС від 21.04.2004 «Про ринки фінансових інструментів, що вносить зміни в Директиви 2000/12/ЄС Європейського Парламенту та Ради і припиняє дію Директиви Ради 93/22/ЄЕС» – [Електронний ресурс]. – Доступно з:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_586.