Пастухова К.М.
Кременчуцький державний університет ім. М.
Остроградського
Служба контролінгу як невід’ємна складова ефективно діючого підприємства
Мистецтво
економічного управління полягає в умінні передбачати господарську і комерційну
ситуацію, прийняти заходи по оптимізації співвідношення «витрати - результат» і
тим самим забезпечити досягнення поставлених цілей і, перш за все, здобуття
бажаного прибутку. Контролінг - механізм цього мистецтва, на розвиток і
вдосконалення якого направлені зусилля зарубіжних, а в даний час і українських
фахівців.
Первинне поняття контролінгу об'єднало сукупність завдань у сфері обліку і фінансів, а контролер
був головним бухгалтером. Вміст контролінгу і робота контролера
на сьогодні значно ширші і різноманітніші.
Сучасна концепція
контролінгу постійно знаходиться у розвитку, тому на даний момент не існує
єдиного визначення цього поняття.
Контролінг - це функціонально відособлений напрям
аналітичної діяльності, пов'язаний з реалізацією інформаційного, коментуючого забезпечення
управління підприємством. Основними завданнями контролінгу є виявлення проблем
і коректування діяльності організації до того, як ці проблеми переростуть в
кризу. Для його організації
необхідно створити спеціальний структурний підрозділ - службу контролінгу.
Служба контролінгу прагне так управляти процесами
поточного аналізу і регулювання планових і фактичних показників, аби по
можливості уникнути помилки, відхилення і прорахунку - як у теперішньому, так і
в майбутньому часі. В перелік основних завдань служби контролінгу на
підприємстві повинно входити:
- сприяння ухваленню рішень при розробці і затвердженні поточних планів;
- консультування і самостійне проведення спеціальних економічних досліджень;
- координація планів по всіх рівнях;
- контроль прибутку в рамках поточних планово-контрольних розрахунків і
сприяння в проведенні контрольних перевірок;
- підготовка зведень планових і контрольних показників для керівників і
фахівців підрозділів, що беруть участь в процесі планування і контролю;
- ухвалення рішень відносно характеристик систем, методів і організації
управління і планування на підприємствах.
Від ефективності виконання службою контролінгу своїх
завдань залежить життєздатність суб’єкта господарювання. З цього витікає необхідність її впровадження
на підприємствах, які знаходяться на порозі фінансової кризи, що особливо
актуально на даний момент. Впровадження служби контролінгу має бути одним з
елементів організації системи управління по запобіганню банкрутству вітчизняних
підприємств [2].
На першому етапі існування
служба контролінгу є робочою групою з 3-4 чоловік, що володіють чималими повноваженнями і доступом до всієї
економічної інформації.
В період становлення
служба контролінгу встановлює зв'язки з іншими підрозділами і налагоджує
інформаційну співпрацю. На великих європейських компаніях цей період становив приблизно 6 років.
Згодом служба контролінгу
може розширити свій вплив і свій штат, для чого в кожен цех може бути
призначений свій контролер, який буде відстежувати і аналізувати відхилення
фактичних параметрів роботи від планових.
Інформація, яку
готує служба контролінгу, призначена для заступника директора з економіки
(фінансового директора, комерційного директора) і генерального директора. Тому
доцільно підпорядкувати її безпосередньо генеральному директору або його
заступнику з економіки. Тобто тим особам, яким безпосередньо підпорядковані
головний бухгалтер, керівники фінансового і планово-економічного відділів, керівник
служби збуту.
У кожного із співробітників служби контролінгу є свої
посадові обов'язки і в той же час повинен дотримуватися командний принцип
роботи, коли деякі аналітичні завдання виконують всі разом, допомагаючи один
одному.
Досвід українських підприємств показує, що раціональним є
наступний склад служби контролінгу (рис. 1).
Рис.
1 Склад служби контролінгу на підприємстві
Однак має місце
питання: навіщо створювати ще одну організаційну структуру на підприємстві,
якщо аналітичною роботою займається планово-економічний відділ? Адже він складає планові кошториси
витрат і калькуляції на окремі види продукції, робіт і послуг. На підставі
даних бухгалтерії він же складає фактичні кошториси витрат і калькуляції,
визначає відхилення та виконує безліч інших функцій.
Принциповою помилкою даної позиції є недооцінка ролі
аналітичної роботи на підприємстві. На розрахунки припадає велика частина
роботи і плановий відділ завантажений
поточною роботою, його зусилля направлені зовсім не на аналіз господарської
діяльності підприємства В той же час, окрім аналізу і
констатації поточного положення справ на підприємстві, повинна
проводитися робота по поліпшенню економічної діяльності,
тобто повинен йти процес безперервних удосконалень.
Саме для цього і
створюється служба контролінгу. Принципова її відмінність від інших
фінансово-економічних служб полягає в тому, що вона вирішує завдання поліпшення
виробничо-господарської і економічної роботи підприємства.
Таким чином,
наявність ефективно діючої служби контролінгу, особливо в сучасних умовах, є
невід’ємною частиною профілактики кризи на підприємстві та адаптації його к
змінам зовнішнього середовища.
Література:
1. Вецепура Н.В.,
Івженко О.С. Контролінг як інструмент профілактики кризи на промисловому
підприємстві // Вісник Академії економічних наук України. – 2006. - №2. – С.
51-57.
2. Новикова И. В.
Контроллинг как путь предупреждения банкротства предприятия // Актуальні
проблеми економіки. – 2003. - №4. – С.63-66.
3. Одноволик В. І.
Контролінг – сучасна концепція забезпечення стабільного розвитку підприємства //
Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №6. – С. 127-131.