“Экономические науки”/16.Макроэкономика

Дидок В.В.

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Украина

ОПТИМІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ

 

Перше десятиріччя радикальних соціально-економічних трансформацій в Україні проходило з недооцінкою науково-пошукового й інноваційного чинників розвитку як у виробничо-економічній сфері, так і при виборі шляхів і засобів розвитку соціально-економічної системи країни. Тому необхідно відповідальніше поставитися до інноваційної складової перетворень у всіх галузях науці, технологіях, виробництві, управлінні, інституційних системах, організаційно-економічних формах, соціальних рішеннях, комунікаціях. Зараз в Україні - після початкових етапів ринкових перетворень, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, створення правових засад ринкової економіки і формування приватнопідприємницького сектора економіки шляхом приватизації державної і муніципальної власності - на перший план виступає проблема всебічної реструктуризації приватизованих підприємств на основі активізації їх інвестиційної та інноваційної діяльності. Саме від цих сфер функціонування підприємств залежать ефективність їх діяльності в середньо- і довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їх розвитку та підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку, що, в свою чергу, є гарантією подолання економічного спаду і забезпечення сталого зростання української економіки в цілому. Виходячи з цього, розгляд питань оптимізації інвестиційного забезпечення інноваційних перетворень, націлених на економічне зростання в Україні, є обєктивно зумовленим і актуальним.

Практична цінність результатів дослідження визначається пропозиціями щодо: вдосконалення принципів, методів і підходів до інвестиційного забезпечення інноваційних процесів, адекватних існуючому становленню ринкових відносин; раціоналізації управління науково-технічним розвитком на макро- та мікрорівнях; оцінки доцільності інвестування інноваційних проектів на основі аналізу попиту на інновації. При переході до ринкової моделі економіки науково-технічний прогрес все більш асоціюється з інноваційними процесами. На відміну від НТП, інноваційний процес спрямований на створення нових ринків продуктів, технологій та послуг і здійснюється у тісній взаємодії із соціально-економічним середовищем. Від інтенсивності ходу інноваційних процесів залежать якість і швидкість економічного зростання.

Аналіз робіт зарубіжних та вітчизняних науковців показав, що однозначного універсального визначення поняття “інновації” не існує - різні вчені нерідко трактують його в залежності від обєкта і предмета своїх досліджень. У багатьох підходах не розкривається економічна сутність інновації, немає чітких критеріїв її визначення з позицій економічних результатів. Це призводить до виникнення суперечностей у розумінні та використанні цього поняття. Що стосується інновацій, то зараз тільки технологічні - мають системний опис у міжнародних стандартах. Проте інновації стають одним із головних елементів теоретичних сценаріїв і практичної реалізації сучасного науково-технічного прогресу, поступово займаючи позиції капіталовкладень, що функціонують багато років як головний фактор економічного зростання. Дотепер у багатьох теоріях, що стосуються розширеного відтворення, нарощування обсягу капітальних вкладень розглядається як основна умова НТП і економічного розвитку взагалі. Принципове підвищення ролі інновацій викликано зміною ринкової ситуації, і ця обставина визначає особливості взаємодії інновацій і ринку на сучасному етапі. Інноваційний тип сучасного економічного зростання змінює, по суті, його основу: зі сфери масового промислового виробництва рушійні сили переміщуються у сферу розробки, впровадження і комерціалізації різноманітної нової продукції і послуг малої серійності. Це змушує забезпечувати високу концентрацію не тільки матеріальних і фінансових ресурсів, а й приділяти особливу увагу інтелектуальним ресурсам та підприємницькій ініціативі. Техніко-технологічні і соціально-організаційні інновації створюють фундаментальну основу цих перетворень. У звязку з цим є доцільним введення на розгляд категорії “інноваційна складова економічного зростання”, що визначається як єдина консолідована система навичок, досвіду, знань, умінь і поглядів з втіленням їх у людських, техніко-технологічних, організаційно-управлінських та інших факторах економічного зростання. Таким чином, у сучасному економічному розвитку стираються грані між матеріалізованими та нематеріалізованими видами науково-технічного прогресу і формами його втілення.

Дослідження проблем інноваційного розвитку може бути сконцентроване як на тенденціях макроекономічної динаміки, так і на доскональному вивченні найбільш вагомих типів інновацій. Найактивнішою частиною інноваційної складової економічного зросту вважаються нові знання і нові технології. Саме вони є одночасно і важелями інноваційного циклу, і порушниками рівноваги матеріальних факторів економічного зростання. На основі дослідження системних тенденцій інноваційного зростання у світовій економіці виявляється за можливе обґрунтувати необхідність інноваційного розвитку України.

В останній час одним із продуктивних напрямків досліджень закономірностей інноваційних процесів є вивчення їх циклічної природи. На думку дослідників, інноваційні цикли впливають на всю макроекономічну динаміку: з одного боку, вони відкривають нові обрії економіки і нові можливості економічного зростання, з іншого - порушують існуючу економічну рівновагу привнесенням невизначеності і стихійності у макроекономічну динаміку. Однак, розглядаючи стохастичні інноваційні процеси як узагальнений фактор прогресу, тобто інноваційну складову економічного зростання, можна оцінити їх вплив на головні показники розвитку. Визнання циклічності розвитку дозволяє враховувати в ході формування довгострокових цілей, стратегій і траєкторій економічного зросту стрибкоподібні зміни, тобто такі, що викликаються радикальними поворотами в продуктивних силах і економічних відносинах. Переорієнтація в прогнозуванні на визнання циклічності як форми економічного розвитку повинна втілюватися в розробці альтернативних варіантів динаміки структури відтворення і темпів економічного зростання.

Спираючись на науково-теоретичні дослідження і практику економічної діяльності, виділені три основні функції, що виконують інвестиції в економічній системі. Це - забезпечення зростання і якісного вдосконалювання основного капіталу, як на рівні окремої компанії, так і на рівні національної економіки в цілому; здійснення прогресивних структурних економічних зрушень, що стосуються найважливіших народногосподарських пропорцій; реалізація новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро- і макрорівнях.

Дослідження питань інвестування інноваційних процесів в умовах транзитивної економіки України дозволило зробити наступні висновки:

1.     НТП відіграє домінуючу роль в економічному розвиткові. У ринковій економіці поняття НТП асоціюється з інноваційними процесами. Ефективність інноваційних процесів здебільшого визначається обсягами, динамікою і структурою інвестицій.

2.     У транзитивній економіці центр ваги в прийнятті інвестиційних рішень переміщається від держави до власників капіталу і товаровиробників. З іншого боку формування пріоритетів розвитку повинне відбуватися на державному рівні.

3.     Аналіз розвитку національної економіки свідчить про тенденцію зниження інвестиційної та інноваційної активності субєктів економіки. Економічна криза поставила Україну перед необхідністю переходу до нової моделі економічного розвитку, де якісно перетворюючу роль повинні відігравати технологічні, товарні, соціальні та інші інновації.

4.     Для стимулювання інноваційної активності запропоновано:

·   чітке розмежування стратегічного й оперативного управління інноваційними процесами між державою і приватними інвесторами;

·   використання гнучкої системи податкових пільг чи диференційованого оподаткування;

·   розвиток і вдосконалення інфраструктури інноваційної діяльності суб'єктів економіки, фінансової системи країни;

·   запобігання переважанню фінансового підприємництва над виробничим.

5.     Головною умовою стабільного інвестиційного забезпечення інноваційних процесів є ефективне управління інноваційними проектами.

 За умови забезпечення принципів оптимального інвестування в інноваційні процеси Україна неодмінно найближчим часом вийде на рубежі економічного зростання.

Література

1.     Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы [Текст] / А. П. Градов  -  Спб: Спец.лит-ра, 1998. - 611 с. — ISBN 8-312-64785-2.

2.     Дашков Л.П. Организация, технология и проектирование торгового предприятия  [Текст] / Л.П. Дашков - М.: ЮНИТИ, 2000. - 397 с. — ISBN 8-615-2458-1.

3.     Кинг К. Стратегическое планирование хозяйственной деятельности [Текст] / К. Кинг. – М.: Прогресс, 1999. - 231 с. – ISBN 499-397-112-M.

4.     Соколенко В. А. Управление производством: реалии, проблемы, решения [Текст] / В. А. Соколенко. — Х.: Основа. — 2004. — 250 с. — ISBN 7-4443-28543-1.

5.     Рубин Ю. Б. Портфель конкуренции и управление финансами [Текст] / Ю.Б. Рубин - М.: «СОМИНТЭК», 2002. - 612 с. — ISBN 9-4365-87954.

6.     Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві [Текст] / О. О. Терещенко. — К.: КНЕУ, 2004. — 268 с. — ISBN 5-487-27564-1.